Силовики «зачистили» двір у Мінську, де розташований народний меморіал Романові Бондаренку
Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.
«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б'ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».
За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.
Число затриманих у Мінську сягнуло 300, силовики оточили «площу Змін»
У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. Станом на 16:00 (за місцевим часом, на годину більше за київський) спецпризначенці оточили головну точку опору – так звану «площу Змін» в одному з мінських дворів, де сусіди влаштували народний меморіал загиблого раніше цього тижня Романа Бондаренка.
За даними правозахисного центру «Весна», станом на 16:20 список затриманих нараховує понад 300 прізвищ.
Аналогічні акції пам’яті Романа Бондаренка відбуваються і в інших містах Білорусі.
У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.
Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.
Роман Бондаренко. Життя у фотографіях білоруса, який помер після затримання і побиття
Життя в фотографіях білоруса Романа Бондаренка, вбитого днями в Мінську силовиками в цивільному. 31-річний Роман Бондаренко помер 12 листопада у шпиталі після викрадення 11 листопада з «площі Змін» і побиття. Білоруська редакція Радіо Свобода пропонує фотографії Романа Бондаренка різних років, якими з журналістами поділилась родина Романа.
Роман народився у Мінську. Здобув творчу освіту – спочатку закінчив Мінський державний архітектурно-будівельний коледж, а потім – Білоруську державну академію мистецтв. Він проходив військову службу в частині 3214 внутрішніх військ Білорусі.
У Білорусі на два місяці заарештували представницю Тихановської
У Білорусі вранці 14 листопада на два місяці заарештували представницю Світлани Тихановської з питань молоді та студентів Алану Гебремаріам. Вона проходить підозрюваною у справі про масові заворушення, повідомляє «Настоящее время».
Зараз Гебремаріам знаходиться в СІЗО КДБ Білорусі.
Як повідомляв TUT.BY, жінку звинувачують за статтею 342, частина 1 ( «Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і пов’язаних з явною непокорою законним вимогам представників влади»), Кримінального кодексу Республіки Білорусь. За нею їй загрожує до трьох років ув’язнення.
Про затримання Алани Гебремаріам стало відомо 12 листопада: у той день силовики провели обшук у її квартирі. У четвер правозахисники також повідомили, що силовики прийшли ще до десятка студентів. Серед них – студентка БГУ і прес-секретар Асоціації білоруських студентів Ксенія Сиромолотова, студентки БДПУ Кася Будько та Яна Оробейко, студент БГУ Єгор Канецький, студентка БГАІ Марія Каленик, студент БГУ і гравець «Що? Де? Коли?» Ілля Трахтенберґ, відрахована студентка БНТУ Вікторія Гранковська.
Студенти активно беруть участь у протестах в Білорусі. Відомо, що вже більше сотні студентів за це були відраховані з державних білоруських вузів: відповідні вказівки раніше дав Олександр Лукашенко.
13 листопада лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка.
У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.
За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.
Тихановська оголосила про «народний трибунал» для режиму Лукашенка
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка, повідомила вона 13 листопада у телеграмі.
«Наша країна остаточно перетворилася на місце злочину. Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини», – заявила вона.
Опозиціонерка повідомила, що активісти міжнародної робочої групи вже ведуть збір доказів злочинів Лукашенка. Крім того, ведеться робота «із визнання Лукашенка і його пособників терористичною організацією».
Після того, як докази злочинів режиму будуть зібрані, опозиція планує влаштувати голосування за звинувачення підозрюваних.
20 грудня має відбутися марш із заявою «народного обвинувачення», йдеться в повідомленні Тихановської.
У цього плану, за словами опозиціонерки, є дві мети: «зупинити беззаконня і показати, що боятися повинні не протестувальники білоруси, а ті, хто скоює злочини проти них».
«Минув час, коли можна просто вбивати людей з упевненістю, що за це нічого не буде. Минув час, коли «не до закону». З цього дня гарант закону – народ Білорусі», – наголосила вона.
Тим часом, Олександр Лукашенко в інтерв’ю з представниками російських, українських, молдовських і казахстанських ЗМІ заявив, що не використовуватиме сценарій транзиту влади.
«Ніяких наступників. Кого обере народ, так і буде», – сказав він.
Лукашенко також заявив, що не має наміру йти у відставку достроково.
Лукашенко заявив, що вбитий Роман Бондаренко «був п’яним»
Олександр Лукашенко 13 листопада доручив взяти під «дуже серйозний» контроль розслідування обставин смерті 31-річного жителя столиці Білорусі Мінська Романа Бондаренка і прокоментував обставини його смерті, інформує державна інформагенція «БелТА».
«Коли вони (міліція – ред.) під'їхали, як зазвичай, усі розбіглися. А цей (Бондаренко) чи травмований був, чи що... У нетверезому стані. Це визнано. Висновок сьогодні надав Слідчий комітет. Вони виклали це все. Він був п’яним. Звичайно, його взяли і повезли в цей відділок. Йому стало зле по дорозі, як мені доповіли. Вони викликали швидку допомогу і відправили його до лікарні», – стверджує Лукашенко, посилаючись на дані Слідчого комітету Білорусі.
Лікарі «швидкої» вже спростували заяву СК Білорусі про алкогольну інтоксикацію загиблого.
Роман Бондаренко помер в реанімації ввечері 12 листопада.
Увечері 11 листопада чоловіка схопили невідомі особи в цивільному одязі і масках у дворі його будинку на так званій «площі Змін» і відвезли в мікроавтобусі, схожому на ті, які використовує міліція. Через деякий час його доставили до лікарні в тяжкому стані, сильно побитого. Не приходячи до тями, Роман помер.
знімали біло-червоно-білі стрічки. Роман вийшов дізнатися, що сталося, на нього накинулися люди в цивільному і балаклавах. У МВС назвали подію «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни намагалися відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою».
Сестра Романа Бондаренка повідомила TUT.BY, що хтось після смерті Романа приїхав до лікарні і вилучив усі речі її брата. Хто це був, родичі не знають.
Роман Бондаренко за освітою був художником, закінчив Білоруську державну академію мистецтв, останнім часом працював директором магазину «Острів чистоти». У молодості він служив у загоні спецпризначення внутрішніх військ, ніколи не мав проблем з міліцією і ніколи не ходив на акції протесту і марші.
Тисячі людей в Білорусі вшанували пам’ять Романа Бондаренка у Мінську
12 листопада у Мінську після повідомлення про смерть в реанімації Романа Бондаренка, на «Площі Змін» почали збиратися небайдужі білоруси. Вони несли квіти і свічки.
Пізно ввечері 11 листопада в мінському дворі, відомому як «Площа Змін», невідомі знімали біло-червоно-білі стрічки. Роман вийшов дізнатися, в чому справа. На нього накинулися люди в цивільному та балаклавах. Почалася бійка. Романа схопили і, за твердженням білоруських журналістів, відвезли в центральне міліцейське відділення. Через дві години чоловік опинився в реанімації лікарні швидкої допомоги.
У МВС Білорусі подію назвали «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни намагаються відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою».
Фотогалерея
У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.
На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.
Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.
Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.
Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.
Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.
Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.
Побитий особами в масках у Мінську Роман Бондаренко помер
У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.
Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.
Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.
Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.
Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.
За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.
За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.
Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
Журналіста Радіо Свобода у Білорусі заарештували на 15 діб
Фрунзенський районний суд Мінська заарештував на 15 діб журналіста Білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Його звинуватили в участі в несанкціонованому масовому заході 25 жовтня в Мінську.
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, Олег Груздилович сказав у суді, що працював там журналістом від редакції газети «Народна воля», мав жилет з написом «Преса» і журналістське посвідчення.
«Це моя робота як журналіста. Я вважаю неправильним залучати журналістів до відповідальності за їхню роботу. У тому, що подібні заходи відбуваються в Білорусі, не винні журналісти. Наше завдання – отримати інформацію з перших рук», – сказав він в суді.
Олега Груздиловича затримали ввечері 10 листопада. Міліція прийшла до нього додому і показала фото з його зображенням на акції протесту 25 жовтня в Мінську. Потім його відвезли в ізолятор.
Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, тоді чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації.
Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, понад 20 років пропрацював кореспондентом Білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацював з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».
«Побили, виставили бандитом і показали на БТ». Свідчення катувань у Білорусі
Білоруська служба Радіо Свобода збирає свідчення жертв жорстокості міліції на вулицях, у відділках міліції та в'язницях Білорусі протягом останніх місяців, після оголошення результатів президентських виборів.
Ось розповіді декотрих свідків:
- Олександр Д., 18 років, перукар, Мінськ:
«Зараз уся родина в шоці від того, як телеканал «Білорусь-1» мало не перетворив мене на терориста. А я просто гуляв біля крамниці зі своєю дівчиною. На підтвердження моїх нібито радикальних поглядів у сюжеті БТ показані кадри оперативної зйомки з демонстрацією моїх татуювань. Я обурений тим, що силовики та журналісти виставили мене як цілковитого бандита, залякували моїх батьків, побили і показала мене на БТ... Від мене вимагали визнати, що я анархіст. Цей висновок був зроблений з того факту, що на тілі у мене є конкретні татуювання. Били палицею, руками, ногами...».
- Марія Колеснікова, 38 років, членкиня Президії Координаційної ради, Мінськ:
«7 вересня мене викрали в центрі Мінська... Вони поставили ультиматум: я виїжджаю з країни і роблю те, що хочу, з-за кордону, або мене вивезуть – живою або частинами. Зламають пальці, закриють на 25 років у зоні, де буду шити сорочки силовикам. Розмова точилася пару годин із перервами на «відпочинок» в одиночній камері...».
- Надія Погодаєва, Мінськ:
«Мене викрали 16 жовтня. Вони сказали: «Доброго дня, Надю», і потягли мене до машини. Потім був чорний мішок на голову, наручники та КДБ (?), де я довідалася, що мене затримали за те, що я нібито брала участь у недільному марші 11 жовтня. Кілька годин я не знала, де я і з ким розмовляю. З адвокатом, як мені сказали, поговорити на можна, «тому що»; родичам про затримання не повідомили. Підписувати що-небудь і свідчити проти себе я відмовилась. Дали 12 діб. Наступні 6 днів я провела на Окрестіна без переодягання та будь-яких предметів гігієни. Наприклад, замість прокладок нам із співкамерницями дали пачку вати... Під час арешту я натрапила на три схожі історії з викраденнями, та й за прикладами далеко ходити не треба – вчора вийшов Строцов Дмитро після 13 днів ув'язнення. Його викрали у такий самий спосіб. У Білорусі людей викрадають і катують (у в'язнів немає чистої води, засобів гігієни), людей б'ють і утримують у нелюдських умовах...».
- Роман Курпаченко, 21 рік, програміст, Могильов:
«Мене забрали 10 серпня близько 20-ї години на пішохідній вулиці Ленінській. Чоловіків хапали по одному і саджали в автозаки. У одного із затриманих стався епілептичний напад. Він розповів омонівцям про хворобу, а коли посадили в одиночну камеру в автозаку, де вже було троє людей, попередив, що йому буде зле. Так і сталося. Він почав задихатися, його схопили судоми. Хлопця вивели з камери і побили, щоб «заспокоїти», і він криком заходився, поки не приїхала швидка допомога. Все це я бачив... Нас привезли до Ленінського відділку міліції, а група омонівців стояла рядком до спортзали на третьому поверсі. Дорогою били ногами, руками, кулаками. У залі, в кращому випадку, штовхали обличчям до стіни, а в гіршому – валили на підлогу і ставили в «позу равлика». Мене омонівець схопив за потилицю і вдарив головою об стіну. Біля неї я простояв кілька годин. Персонал був не набагато старший за мене, тому «шанобливо» ставилися до «літніх людей». Серед тих, хто знущався, були жінки-службовці. Вони більше кричали і ображали. Двоє стояли в коридорі і з задоволенням спостерігали за тим, що відбувається в залі. Людей було багато. Більшість в'язнів у залі протримали години в «позі равлика». Кожного, хто рухався чи просив про щось, били...».
Більше – тут.
У Мінську затримали журналіста Радіо Свобода, він в ізоляторі на Окрестіна
У Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.
Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.
Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».
Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».
Путін назвав «неприйнятним» зовнішній тиск на Білорусь, Киргизстан та Молдову
Президент Росії Володимир Путін заявив 10 листопада на відкритті онлайн-саміту Шанхайської організації співпраці, що «спроби чинити зовнішній тиск» на Білорусь, Киргизію та Молдову є «неприйнятними».
Путін вважає, що Білорусь зараз «перебуває під тиском зовнішніх сил».
«Після президентських виборів, що відбулися в їхній країні, наші білоруські друзі зазнають безпрецедентного тиску, виступають проти санкцій та провокацій у розв’язаній проти них інформаційно-пропагандистській війні», – сказав Путін, додавши, що «народ Білорусі має вирішувати свої проблеми самостійно».
Лукашенко публічно заявив, що за протестами стоять держави ЄС.
Масові акції протесту в Білорусі з вимогою відставки Олександра Лукашенка тривають протягом останніх трьох місяців після того, як ЦВК країни заявила про його перемогу на президентських виборах 9 серпня. На думку опозиції та Заходу, вибори були сфальсифіковані.
Москва підтримала Лукашенка в протистоянні, позначеному жорстокими репресіями проти протестувальників.
Путін також заявив, що дві інші колишні радянські республіки, Киргизстан і Молдова, також зазнають «зовнішнього тиску».
У Киргизстані після парламентських виборів розпочалася політична криза, яка в жовтні призвела до відставки президента Сооронбая Жеенбекова.
У Молдові проєвропейська кандидатка в президенти Майя Санду здобула несподівану перемогу в першому турі президентських виборів 1 листопада. В другому турі їй протистоятиме підтриманий Москвою чинний президент Ігор Додон.
Державами-учасницями ШОС є Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Росія, Таджикистан та Узбекистан.
Афганістан, Білорусь, Іран та Монголія мають статус спостерігачів в організації, а Вірменія, Азербайджан, Камбоджа, Непал, Туреччина та Шрі-Ланка є партнерами ШОС.
Лондон відповів Мінську на висилку дипломатів
Велика Британія висилає двох білоруських дипломатів у відповідь на аналогічний крок із боку Мінська, повідомляє британське міністерство закордонних справ.
Посол Білорусі Максим Єрмалович був викликаний 10 листопада до МЗС у Лондоні, де йому повідомили про рішення британського уряду. Білоруському дипломатові сказали, що єдиним виходом із ситуації в Білорусі є проведення нових виборів і притягнення до відповідальності винних у насильстві над демонстрантами.
«Сьогодні ми дали зрозуміти режимові Лукашенка, що його невиправдане вислання британських дипломатів має наслідки. Велика Британія продовжуватиме закликати владу Білорусі нести відповідальність за фальсифікацію серпневих виборів і продовження застосування насильства для придушення білоруського народу», – сказав міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.
Чехія: в місті Брно відкриється «посольство незалежної білоруської культури»
Мерія міста Брно, другого найбільшого міста в Чехії, готує до відкриття «посольство незалежної білоруської культури».
Як повідомив член міської ради Марек Фішер, із цією ініціативою виступив «Центр експериментального театру», а мерія акцію підтримала. «Ми хочемо передавати інформацію соціальними мережами прямо з Білорусі людям у Чехії, щоб вони знали, що там діється», – наголосив Марек Фішер.
«Посольство незалежної білоруської культури» має відкритись 17 листопада – в день, коли чехи згадують Оксамитову революцію 1989 року, історичні події в боротьбі за свободу і демократію в Чехословаччині. Як повідомляють ЗМІ, «посольство незалежної білоруської культури» відкриється в приміщенні відомого театру «Husa na provázku» – «Гуска на шнурку».
Одночасно з відкриттям «посольства незалежної білоруської культури» в місті Брно десять відомих чеських громадських і культурних діячів напишуть листи білоруським політичним в’язням і спілкуватимуться з білоруською опозиційною Координаційною радою, білоруськими ЗМІ, культурними установами як у Білорусі, так і за межами цієї країни. Серед заходів – також видання часопису про важливі події з білоруської культури, діалог театрів – білоруського і чеського, демонстрація білоруських програм на чеському телебаченні й чеських – на білоруському.
Послом незалежної білоруської культури ЗМІ називають відомого вченого-богеміста і перекладача Сергія Смотриченка, творчість якого чехам добре знайома.
Недільний марш у Білорусі: кількість затриманих перевищує 900
Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих під час «Маршу народовладдя», який відбувся в кількох містах Білорусі 8 листопада. Наразі перелік, який оновлюється, сягнув 921 людини.
Поміж інших, у Мінську затримали історика і мовознавця, кандидата філологічних наук Олеся Жлутку. З 1996 року він є найстаршим науковим співробітником Інституту історії Національної академії наук.
Протягом дня з метою «безпеки пасажирів» метрополітен Мінська закрив всі станції 3-ї лінії. Також у неділю оператори мобільного зв’язку вже звично «обмежували» доступ до мобільного інтернету.
Як повідомляла раніше білоруська служба Радіо Свобода, у Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.
Цей недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
«Марш народовладдя» у Білорусі – правозахисники повідомляють про десятки затриманих
У Білорусі в неділю, 8 листопада, почалися акції протесту, які його учасники назвали «Маршем народовладдя». За даними Білоруської служби Радіо Свобода, на вулиці столиці Мінська та інших міст у 92-ий день протесту вийшли кілька тисяч людей. За даними правозахисного центру «Весна», вже є близько 80 затриманих, цей список оновлюється.
Акції протесту тривають також у Гродно і Гомелі.
Повідомляється, що у центрі Мінська закриті станції метро, обмежений доступ до мобільного інтернету. Міліція перекрила деякі вулиці, в центр стягнули військову і спецтехніку.
У Мінську затримали десятки учасників акцій протесту
У Мінську співробітники міліції затримали десятки учасників протестної акції медиків, які зібралися біля 1-ї клінічної лікарні за декілька кілометрів від центру міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
7 листопада, – в країні це святковий день, – медики планували провести акцію солідарності. Затримання почалися практично відразу після того, як учасники вийшли з будівлі лікарні й почали одягатися в білі халати.
На даний час затримані близько 40 людей, свідчать дані правозахисного центру «Весна».
Лукашенко офіційно відкрив Білоруську АЕС: «країна стає ядерною державою»
Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року.
Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».
Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.
Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.
Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.