Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі
Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.
До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.
На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.
Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.
Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.
До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.
У Білорусі більш ніж на два місяці продовжили досудовий арешт політув’язненої Колесникової
У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.
Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.
Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.
Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.
Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.
Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.
Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».
Санкції ЄС щодо Лукашенка і нової групи білоруських посадовців набули чинності
Санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.
До списку підсанкційних додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі».
Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.
До списку потрапили, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.
Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року.
У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список тих, проти кого Євросоюз запровадив санкції 2020 року, розширився з 12 осіб у перших його версіях до дотеперішніх 40. Крім того, ще кілька білоруських діячів перебувають під санкціями ЄС із попередніх часів, починаючи з 2006 року.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і відтоді вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.
Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.
А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.
І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
Історії студентів і викладачів, відрахованих і звільнених з білоруських вузів за підтримку протестів
За участь в акціях протесту з університетів Білорусі відраховані понад 130 студентів. З роботи звільняють і викладачів, які відкрито висловлюються проти насильства в країні та захищають студентів. Багато з відрахованих розглядають можливість продовжити навчання за кордоном. Викладачі вірять, що в якийсь момент зможуть повернутися до роботи.
Студентка Мінського лінгвістичного університету Анастасія Кривошеєва отримала за участь в акціях протесту 13 діб арешту. Кілька днів тому вона вийшла з ізолятора на Окрестина. Дівчина каже, що люди в балаклавах сняться їй досі.
Коли ми побачили, що у нас є матраци, нас не б'ють, годують, ми подумали, що в цілому все не так і поганоАнастасія Кривошеєва
«Ми з дівчатами думали, що Окрестина – це найгірше місце, куди можна потрапити, – розповідає дівчина. – Але коли ми побачили, що у нас є матраци, нас не б'ють, годують, ми подумали, що в цілому все не так і погано». Разом з іншими студентами Анастасія виступила проти фальсифікацій президентських виборів і міліцейського насильства в країні. Молоді люди влаштовували акції перед входом в університет, співали пісень і вимагали діалогу з адміністрацією навчального закладу.
«Академічна спільнота, мені здавалося, має згуртуватися і виступити з якоюсь спільною заявою, що ми проти ситуації, яка відбувається в нашій країні, – пояснює вона. – Ми проти насильства. Ми хочемо мати право голосу, ми хочемо відчувати себе вільними в своїй власній країні, місті і далі в університеті».
На діалог з протестуючими студентами і викладачами адміністрація лінгвістичного університету не пішла, а від тих, хто посмів відкрито висловити невдоволення, керівництво навчального закладу намагалося позбутися.
Пошліть їх, як я говорив, кого в армію, кого на вулицюОлександр Лукашенко
А Олександр Лукашенко погрожував відправити тих, хто бере участь у вуличних протестах, на військову службу. «Студенти, прийшли вчитися – вчіться, – говорив Лукашенко. – Хто хоче, той нехай вчиться. Хто вийшов в порушення закону на несанкціоновані акції, він позбавляється права бути студентом. Будь ласка, пошліть їх, як я говорив, кого в армію, кого на вулицю. Нехай ходять по вулицях, але вони повинні бути відраховані з вузу. Те ж саме і викладачі, їх теж одиниці, але які гидко себе поводять у вузах».
З третього курсу медичного університету відрахували і Поліну Корженевську, яка підтримала страйк Світлани Тіхановскої 26 жовтня. В університеті їй сказали, що навчальний заклад поза політикою, а це значить, що студенти не мають права брати участь в акціях протесту.
«Я б не сказала, що я сильна в політиці, але я знаю одне: я не підтримую насильство в нашій державі, – каже колишня студентка. – І я хотіла підтримати моїх колег-лікарів і в принципі інші підприємства, які почали страйк. Хотіла їх якимось чином підтримати. Все, що було в моїх силах: я взяла участь в мирних акціях протесту».
Всього за участь в протестах було відраховано не менше 130 студентів. Багато з них думають про те, щоб продовжити навчання за кордоном. Серафим Ганичев, відрахований з білоруської Академії мистецтв за те, що підтримав страйк, розглядає можливість вчитися у навчальних закладах в Польщі і Литві. Про те, що вийшов на протест і був відрахований, Серафим не шкодує.
За те, що заступився за студентів і відкрито висловився проти насильства в країні, без роботи залишився викладач університету культури Дмитро Матуйзо. Офіційна причина – закінчення трудового контракту, по суті – викладач підтримав протест і разом зі студентами виходив на вулицю.
Я розумів, що як доросла людина, як викладач, певну відповідальність я за них несу. Я повинен був їх підтримати, інакше мені там не місцеДмитро Матуйзо
«Коли я побачив, що студенти намагаються висловити свою думку, їм не дають, їм забороняють, їм загрожують, я просто не міг на це спокійно дивитися, – каже колишній викладач. – Я розумів, що як доросла людина, як викладач, певну відповідальність я за них несу. Я повинен був їх підтримати, інакше мені там не місце». Під петицією проти звільнення викладача підписалися 500 осіб, але адміністрація університету не звернула на це уваги. Незважаючи на звільнення, Дмитро не збирається змінювати професію і вірить, що зможе повернутися в університет, де пропрацював сім років.
США закликає білоруську владу припинити тиск на опозицію та провести нові вибори
Звіт «московського механізму» ОБСЄ довів порушення прав людини та шахрайство на виборах у Білорусі, йдеться в заяві державного секретаря Сполучених Штатів Майка Помпео 5 листопада.
У Державному департаменті вказують на порушення щодо мирних демонстрантів та журналістів.
«Ми й надалі надихаємося стійкістю та гідністю білорусів. США продовжують закликати білоруську владу припинити репресії та прислухатися до вимог білоруського народу щодо вільних і чесних виборів під незалежним спостереженням», – йдеться в заяві Помпео.
5 листопада аналогічну вимогу озвучив міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.
5 листопада ОБСЄ оприлюднила звіт розслідування, здійсненого в рамках «московського механізму». За висновками, організація рекомендує владі Білорусі скасувати результати виборів і провести нові, а також зупинити насильство проти протестувальників, звільнити ув’язнених та забезпечити свободу мирних зібрань.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
Канцлер Австрії зустрівся з Тихановською і пообіцяв їй «повну підтримку»
Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц зустрівся з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на агенцію APA.
За повідомленням, Курц висловив «повну підтримку Австрії» демократичному руху і громадянському суспільству в Білорусі.
«Австрія вітає «невтомні зусилля» Тихановської та білоруського громадянського суспільства», – повідомили у Федеральній канцелярії на запит агентства.
У розмові Курц також висловив підтримку чинному пакету санкцій Євросоюзу проти влади Білорусі.
«Правильним і важливим є цілеспрямовані дії проти тих, хто сфальсифікував результати виборів і придушив мирні демонстрації», - заявила канцлер.
Перед розмовою з Курцем Тихановська зустрілася з представниками парламентських партій, які також висловили солідарність з білоруським опозиційним рухом. Програма візиту Тихановської також передбачала зустрічі з послами ОБСЄ.
У п’ятницю 6 вересня вона має взяти участь у круглому столі з білоруським громадянським суспільством, а також у конференції аналітичного центру.
Тихановська називає себе переможницею президентських виборів, які відбулися в Білорусі влітку, і звинувачує Олександра Лукашенка у фальсифікації.
Білорусь: обшук у Багінської завершився, її не затримали
Білоруську опозиціонерку Ніну Багінську не затримали – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Вясна».
За даними правозахисників, обшук у квартирі завершився після 21 години за мінським часом. З квартири нічого не забрали, крім прапора з балкона. Ніну Багінську не затримали.
Про це також повідомляє телеграм-канал Nexta. Канал також оприлюднив відео, на якому опозиціонерка розповіла, що до неї прийшли люди в цивільному, хоча вона одразу зрозуміла, що перед нею – співробітники правоохоронних органів.
Раніше 5 листопада стало відомо, що в квартирі білоруської опозиціонерки Ніни Багінської почався обшук.
Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
МЗС Великої Британії закликає до повторних виборів президента Білорусі
Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб закликав провести в Білорусі нові президентські вибори. Це відбулося після публікації незалежного звіту, який підтвердив, що вибори в серпні були «сфальсифіковані», а режим Олесандра Лукашенка порушує права людини. Про це йдеться в повідомленні МЗС Об’єднаного королівства, оприлюдненого 5 листопада.
Велика Британія очолила дипломатичну кампанію з міжнародного незалежного розслідування звинувачень у фальсифікації президентських виборів в ОБСЄ, а також кампанії щодо насильства, залякування та переслідування білоруською владою мирних демонстрантів.
Як повідомляється на веб-сайті МЗС Великобританії, Сполучене Королівство раніше висловлювало занепокоєння виборами та жахливими репресіями, що послідували за ними. У вересні Великобританія запровадила знакові санкції проти Олександра Лукашенко, його сина та високопосадовців уряду Білорусі за нового режиму британських санкцій у відповідь на катування та жорстоке поводження з сотнями затриманих мирних демонстрантів.
«Ми наполягали на проведенні цього незалежного розслідування, і воно виявило фальсифікацію, яка лежить в основі президентських виборів, і підлі дії, вчинені режимом Лукашенко з метою придушення білоруського народу», – заявив Рааб.
Він додав, що Мінськ повинен організувати нові «вільні та справедливі вибори, а винні в насильстві проти демонстрантів повинні бути притягнуті до відповідальності».
Незалежне розслідування ОБСЄ дійшло висновку, що, згідно з незаперечними доказами, вибори в Білорусі були сфальсифіковані, а права громадян – в тому числі на мирний протест та свободу слова – порушувалися.
Серед ініціаторів незалежної експертної групи в рамках «московського механізму» – Естонія, Латвія, Литва, Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Польща, Нідерланди, Канада, Бельгія, Словаччина, Чехія та Румунія. Розслідування ініціювали 17 вересня.
«Московський механізм» дозволяє групам держав-членів ОБСЄ ініціювати місії експертів для повідомлення про серйозні порушення прав людини.
Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв'ю із Світланою Тихановською
П'ятого листопада 2020 року офіційно закінчується термін повноважень Олександра Лукашенка в якості президента Білорусі, оскільки остання визнана світом інавгурація відбулася 5 листопада 2015 року. Оголошення перемоги Лукашенка на президентських виборах 9 серпня викликало недовіру у виборців і вони на акціях вимагали перерахунку голосів. Білоруські силовики жорстоко повелися із учасниками мирних акцій і це вивело на вулиці ще десятки тисяч людей. Відтоді, щовихідних, у Мінську проходять мирні марші. Результати виборів президента Білорусі не визнали, зокрема – США, Канада, Євросоюз і ОБСЄ. Росія привітала Лукашенка з перемогою, але офіційно результатів теж не визнала. Таємну інавгурацію Лукашенка від 23 серпня у світі також не визнають. У Європарламенті заявили, що саме 5 листопада разом із закінченням своєї п'ятої каденції, Лукашенко втрачає свою легітимність.
Про те, що ж робити далі, і що означає офіційне закінчення терміну повноважень Олександра Лукашенка для громадян Білорусі, які виходять на вулиці, і для білоруської опозиції – у інтерв'ю телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», із лідеркою опозиції Світланою Тіхановською.
Читайте і дивіться тут
Слідчий комітет Білорусі звинуватив творців телеграм-каналу Nexta в організації заворушень
Засновник телеграм-каналів Nexta і Nexta Live Степан Путило і колишній головний редактор цих видань Роман Протасевич стали обвинуваченими у кримінальній справі про організацію «масових заворушень, що відбувалися на території Мінська з 9 серпня і тривають дотепер». Про це 5 листопада повідомляє Слідчий комітет Білорусі.
Їх також звинувачують за статтею про підбурення до соціальної ворожнечі щодо представників влади і співробітників правоохоронних органів.
Путило і Протасевич свою провину заперечують.
Більше читайте тут
У Євросоюзі узгодили санкції особисто проти Лукашенка
Постійні представники країн Євросоюзу в Брюсселі погодили нові санкції проти білоруських високопосадовців, включно з Олександром Лукашенком. Офіційно рішення буде затверджено Радою ЄС у найближчі дні.
За даними кореспондента Радіо Свобода, публікація рішення очікується в офіційному Журналі ЄС у п’ятницю, 6 листопада. У списку, крім Лукашенка, фігурують прізвища ще 14 осіб. У них будуть заморожені активи в Європі, а їм самим заборонять в’їжджати до Євросоюзу.
На початку жовтня ЄС запровадив санкції проти більш як 40 білоруських чиновників через фальсифікації на виборах президента і жорсткі розгони акцій протесту. Тоді Лукашенко не був внесений до списку, в Брюсселі пояснили це прагненням зберегти можливість для діалогу з Мінськом.
У середині жовтня в ЄС заявляли, що готові внести Лукашенка до списку санкцій, якщо ситуація в Білорусі не покращиться.
Пів тисячі заяв про катування, вчинені білоруськими силовиками, мають повну доказову базу – Латушко
5-6 листопада завершується термін, за який слідчі мають відкрити кримінальні провадження за заявами громадян Білорусі про катування силовиками.
Громадяни Білоруси станом на 18 вересня 2020 року подали понад 2300 заяв про насильство та катування, вчинені білоруськими силовиками під час розгонів мирних акцій протесту.
Перевірку пройшли 1800 заяв, і пів тисячі з них мають повну доказову базу для порушення кримінальних справ.
Про це повідомив член президії опозиційної Координаційної ради Білорусі Павло Латушко в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
За його словами, зараз із цієї причини «Центральний апарат Слідчого комітету Білорусі фактично у стані розколу».
Подробиці за посиланням.
Білорусь. Рідні політв'язнів чекають на звільнення родичів із в'язниць
Переслідувати супротивників Олександра Лукашенка почали в Білорусі за кілька місяців до президентських виборів. Одними з перших у в'язниці опинилися блогер Сергій Тихановський, опозиційні політики Микола Статкевич, Павло Северинець та їхні прихильники. Пізніше на багатьох із них завели кримінальні провадження за організацію і підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок. Правозахисники визнали Северинця, Статкевича, Тихановського і ще понад 90 осіб політичними в'язнями. Про те, як живуть сім'ї, що чекають своїх рідних та близьких із в'язниць, в сюжеті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Тернопільський монах створить відеоблоги білоруською для земляків-білорусів
Монах Української греко-католицької церкви Сергій Гончаров знаний у соцмережах під нікнеймом «падре Серж». У 2011 році він приїхав в Україну з Білорусі. Живе і служить у Тернополі у монастирі редемптористів – згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Щоденно отець записує українською мовою відеоблоги (влоги) на релігійну тематику, які стали вже досить популярними в мережах Youtube та Facebook. Невдовзі він планує запустити влоги білоруською мовою для своїх земляків-білорусів.
Отець Сергій Гончаров відстежує події у рідній Білорусі. Коли почались протести на його батьківщині, він записав звернення до українців із проханням підтримати його земляків.
Майже усі його білоруські знайомі перейшли через слідчі ізолятори лише тому, що почуваються білорусами і відстоюють право на вільну країну. Він постійно обмінюється інформацією з греко-католицькими священниками з Білорусі, які відчувають тиск із боку білоруської влади.
Подробиці за посиланням
Сафарі по-білоруськи: силовики «їздили полем на джипах і стріляли в людей»
Про рівень жорстокості білоруських силовиків під час розгону акцій протесту у Мінську, а також про те, чим цей тиждень важливий і яким може бути вихід для Лукашенка, в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповів колишній заступник завідувача відділом в Управлінні справами президента Білорусі Анатолій Котов.
Подробиці за посиланням.
Білорусь: Лукашенко провів кадрові зміни серед керівництва силовиків
Олександр Лукашенко звільнив із посад державного секретаря Ради безпеки Білорусі Валерія Вакульчика і заступника міністра внутрішніх справ, начальника міліції громадської безпеки Олександра Барсукова. Про це йдеться у відповідних указах на правовому порталі країни.
Генерал-лейтенант Валерій Вакульчик на посаді держсекретаря Ради безпеки пробув неповних менш ніж два місяці. Вакульчик звільнений з військової служби у запас за віком, він призначений помічником Лукашенка, інспектором у Брестській області.
Генерал-лейтенант міліції Олександр Барсуков також звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у запас за віком, він став помічником Лукашенка в Мінську.
Звільнений раніше з посади міністра внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв став помічником Лукашенка у Гродненській області.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
«Марш проти терору» в Білорусі: понад 310 затриманих і стрілянина в повітря (фото)
1 листопада в Мінську пройшов дванадцятий недільний марш протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Цього разу люди прийшли до меморіалу жертвам сталінських репресій у Куропатах. 2 листопада в Білорусі – «Дзяди», день поминання покійних.
Силовики не пропустили колону по проспекту Незалежності, вона розділилася на кілька, до меморіалу дійшли більш ніж десять тисяч людей.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумків виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
Фото дивіться тут
Білорусь: понад тисячу пенсіонерів знову вийшли на марш
У Мінську понад тисячу людей пенсійного віку вже вкотре пройшли центром міста, скандуючи «Лукашенку – трибунал». До протесту долучилися медики. Силовики маршу не перешкоджали. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
У Мінську проходить «Марш пенсіонерів»
У столиці Білорусі Мінську 2 листопада проходить «Марш пенсіонерів», до якого приєдналися медики. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, літні люди скандують: «Поки ми єдині, ми непереможні», «Не будемо забувати, що не будемо прощати», «Лукашенка в автозак», «Іди», «Наші внуки кращі».
Повідомляється, що на акцію зібралося близько тисячі людей, перехожі дарують пенсіонерам квіти. Міліція маршу не перешкоджає.
Тим часом, після акцій протесту 1 листопада Слідчий комітет Білорусі заявив про порушення кримінальної справи, в якій 231 людина проходить як підозрювана. Згідно з повідомленням, кримінальну справу порушили «за фактом організації дій, що грубо порушують громадський порядок». За даними відомства, напередодні силовики затримали близько 300 людей, щодо них складені адміністративні протоколи.
Правозахисники повідомляли про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі.
У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.
Білоруські силовики затримали щонайменше 310 людей на «Марші проти терору» 1 листопада
Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.
Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.
У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.