«Хто завгодно може бити людей»: міліціонер, який звільнився, – про протести в Білорусі
На самому початку протестів у Білорусі, поки люди, які не звикли мати справу з силовиками, тільки-но починали розбиратися, в кого які однострої (чорні – ОМОН, тобто загони міліції спеціального призначення, оливкові – спецпризначенці МВС, камуфляжні – спецпризначенці внутрішніх військ), у міліцейських лавах почалося збурення в головах. Дехто, як співрозмовник Радіо Свобода, звільнилися відразу після виборів, дехто трохи пізніше (18 серпня Олександр Лукашенко підписав указ про нагородження більш ніж 300 білоруських силовиків медалями «За бездоганну службу»). Треті продовжували звільнятися в вересні. Незважаючи на те, що їм доводилося, наприклад, виплачувати недодержку при передчасному розірванні контракту.
У разі фінансових труднощів таким людям пропонував допомогти білоруський IT-підприємець Микита Мікадо, який живе у США (пізніше він оголосив про припинення своєї участі в проєкті допомоги звільненим із білоруських силових органів). Наразі з силових структур уже майже ніхто не звільняється. Співрозмовник Радіо Свобода, який працював у карному розшуку в одному з білоруських міст, пояснює, чому. Він попросив не називати ні його імені, ні звання, ні міста, в якому він зараз живе, але редакції Радіо Свобода відома ця інформація. Зараз колишній міліціонер працює таксистом і сумує за улюбленою роботою.
Більше читайте тут
На акціях протесту у Білорусі 1 листопада силовики затримали щонайменше 130 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна». За повідомленнями, більшість затримань – у столиці Мінську, де сьогодні відбувся «Марш проти терору» із ходою до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста, куди у неділю рушили кілька тисяч людей.
Повідомляється, що поліція стріляла в повітря, було чутно вибухи світлошумових гранат. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.
Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, повідомлення про затримання в перебігу недільних маршів надходять і від протестувальників у Гродні, Жодішках, Могильові та Пінську.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
Правозахисники повідомляють більш ніж про 70 затриманих на «Марші проти терору» в Мінську
У неділю, 1 листопада, в Мінську відбувається традиційна демонстрація протесту, «Марш проти терору», який прямує до урочища Куропати, місця масових розстрілів у радянський час, на околиці міста.
Похід розпочався з розгону колони на проспекті Незалежності із застосуванням світлошумових гранат і пострілів у повітря, силовики почали затримання учасників протесту.
Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому підтвердило факти затримання.
Правозахисники з організації «Весна» складають списки затриманих. Станом на 17.30 (за місцевим часом, на годину випереджає київський) відомо 76 імен затриманих. Список оновлюється.
Як повідомляла Білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську перед початком акції знову почалися перебої з мобільним інтернетом, закриті кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста був перекритий спецпризначенцями.
Протести в Мінську й інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За твердженням Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
2 листопада в Білорусі вшановують День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища й інші пам’ятні місця сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
У Мінську відбувається «Марш проти терору»
У столиці Білорусі Мінську 1 листопада відбувається чергова масова акція супротивників Олександра Лукашенка. Вона має назву «Марш проти терору». Учасники планують з центра Мінська попрямувати до урочища Куропати, меморіалу жертв сталінського терору, на околиці міста. У колоні на момент початку руху було кілька тисяч людей.
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закрито кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста знову був перекритий ОМОНом.
Протести в Мінську й інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища й інші пам’ятні місця сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
Білорусь із 1 листопада закрила наземні прикордонні переходи для іноземців під приводом COVID-19
Влада Білорусі оголосила про закриття з 1 листопада наземних прикордонних переходів для іноземних громадян. Причиною цього рішення оголошено епідемію коронавірусної інфекції.
Із заборони є кілька винятків, зокрема, для власників дипломатичних паспортів і тих, хто має в Білорусі посвідку на проживання. Громадянам Росії, яка разом із Білоруссю формує так звану союзну державу, дозволено проїжджати через Білорусь транзитом, але тільки з ЄС до Росії, а не навпаки.
На іноземців, які прибувають до країни через аеропорт Мінська, обмеження не поширюються.
На відміну від більшості країн Європи, в Білорусі не запроваджувався карантин у зв’язку з поширенням COVID-19, а Олександр Лукашенко неодноразово виступав із твердженнями, що загальнонаціональні обмежувальні заходи непотрібні. Навесні Білорусь кордони не закривала.
У коментарях білоруських чиновників щодо закриття кордонів нічого не говориться про можливий зв’язок цього рішення з протестами, які тривають у країні з початку серпня. Лукашенко раніше стверджував, нібито Польща і Литва мають агресивні плани, і говорив, що Білорусь «закрила кордон» із цими країнами. Але фактично кордон залишався відкритим до останнього часу.
Протести в Мінську й інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
На 1 листопада в Мінську призначена чергова масова акція противників Лукашенка під назвою «Марш проти терору». Учасники планують із центру Мінська прийти до урочища Куропати на околиці міста, до меморіалу жертв сталінського терору.
ЄС запровадить санкції проти Лукашенка і нової групи посадовців із Білорусі наступного тижня
Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.
Як написав він у твітері 31 жовтня, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.
Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.
Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.
А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.
І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
У Мінську відбувся марш жінок та людей з інвалідністю
У Мінську 31 жовтня відбувся спільний марш жінок та людей з інвалідністю. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Марш відбувся на наступний день після того, як Олександр Лукашенко провів зустріч зі своїми новими начальниками служби безпеки і пригрозив «жорсткими заходами» проти протестуючих.
Кілька сотень жінок пройшли центром Мінська, скандуючи «Свободу» та «Чесні вибори». Вони несли біло-червоно-білі прапори – один із символів опозиційного руху.
Демонстранти намагалися перекрити вулиці у центрі Мінська, проте міліція не дала їм цього зробити. По ходу руху колону супроводжували кілька міліцейських машин без розпізнавальних знаків. Затримано щонайменше вісьмох учасників акції.
Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.
За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.
Лукашенко погрожує учасникам протестів: «у полон нікого не беремо»
Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інформує державна інформагенція «Белта».
«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.
Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.
Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».
30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.
До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.
Звільнення і арешт за антиурядові акції: як протестують білоруські заводи
Лідер страйкового комітету великого білоруського хімічного заводу каже, що працівники з обережністю публічно висловлюють свою підтримку та приєднуються до національного страйку опозиції, який вимагає відставки Олександра Лукашенка. Причина в атмосфері погроз звільненням та переслідувань з боку держави.
На заводі їм загрожує звільнення з боку керівництва. За межами заводу – перспектива покарання з боку спецназу.
Коли білоруські працівники великого хімічного заводу розглядають можливість приєднання до національного страйку, щоб вимагати відставки давнього авторитарного правителя Олександра Лукашенка, вони стикаються із безліччю інструментів, якими володіють їхні начальники та держава, щоб стримати їхні наміри.
Глава страйкому «Гродно Азот» Юрій Рововий розповів телеканалу «Настоящее время» про свій від’їзд з Білорусі, про тиск на страйкуючих робітників і умови праці на підприємстві. З кінця серпня він живе у Варшаві.
На «Гродно Азот» працює близько 10 тисяч працівників. Багато робітників, можливо, й не підтримують страйк публічно, але велика кількість все ж бере лікарняний, каже Рововий. Тим самим вони створюють напругу для заводу, який виробляє хімікати для добрив, що є основним експортом для білоруської –переважно державної – економіки.
Тим часом керівництво «Гродно Азот» використовує підхід «кнута й пряника», щоб переконати робітників залишатися на робочих місцях.
«Вони готові давати набагато більше грошей, тому що вони розуміють, що це може стати ривком для всіх інших підприємств, що сумніваються», – сказав Рововий.
За його словами, влада стурбована перспективою великого страйку в «Гродно Азот», оскільки там виробляється аміак, який використовується для переробки нафти. А це велике джерело доходу для переважно державної економіки.
«І якщо наше підприємство зупиниться, то зупиниться і нафтопереробний завод «Нафтан», що сильно вдарить по справах Лукашенка», – каже Рововий.
Страйки проти шостого терміну Лукашенка
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила національний страйк, який розпочався 26 жовтня після того, як Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, проігнорував ультиматум опозиції піти у відставку, зупинити репресії проти протестувальників та звільнити всіх політичних в'язнів.
Заклик до страйку по всій 9-мільйонній країні підняв ставки у протистоянні між Лукашенком та білорусами. Люди масово протестували з тих пір, як він заявив про свою перемогу на президентських виборах 9 серпня. Багато хто вважає, що вибори сфальсифікували, щоби Лукашенко міг залишитися при владі на шостий президентський термін.
Сили безпеки жорстоко розправлялись з людьми. Понад 10 тисяч осіб були заарештовані від початку акцій протесту. Їх звинувачували у тортурах та жорстокому поводженні. Кілька людей загинули, сотні поранені.
Тихановська, на думку прихильників, була справжнім переможцем виборів. Вона виїхала до Литви через кілька днів після голосування на тлі погроз на адресу її родини. Багато інших лідерів опозиції були змушені тікати або наразі перебувають під арештом.
Страйки відбувалися також протягом наступних днів і тижнів після суперечливого голосування, в тому числі на «Гродно Азот», де 14 серпня тисячі людей залишили свою роботу.
Рововий, який працював на заводі і у страйковому комітеті, втік до Варшави після того, як співробітники Служби державної безпеки (КДБ) приїхали до нього додому на тлі репресій проти керівників страйку.
«Так, я перебуваю у Варшаві з 24 серпня. Під час всіх цих перших «кипінь» я намагався організувати страйк більш законним шляхом. Ми збирали підписи, [це було] рішення більшості колективу. Але 21-го числа до мене прийшли додому з КДБ, намагалися затримати. Через кілька днів мені вдалося потрапити за кордон», – сказав він.
Рововий також сказав, що близько 17 працівників «Гродно Азоту» відкрито долучились до страйку, тоді як багато інших залишаються осторонь, турбуючись про втрату робочих місць, де їм платять в еквіваленті від 300 до 500 євро на місяць – а це хороша зарплата в Білорусі.
Але Рововий сказав, що багато найцінніших працівників висловлюють свою підтримку тим, що беруть лікарняний: «Багато хто просто не приходить, не бере телефон і залишається вдома, багато на лікарняному».
«Мені важко сказати, яка це конкретно кількість людей, але вона близька до сотні. Причому ці люди незамінні, це важливий технологічний персонал. Напевно, той, хто щось розуміє в безперервних виробництвах, більше мене зрозуміє. Мені буде важко це донести широким масам», – каже він.
Вранці 26 жовтня близько 100 робітників «Гродно Азоту» відмовилися приїжджати на чергування. Незабаром прибули поліцейські машини та автобуси, які розподілили офіцерів, які затримали понад 10 робітників та десятки протестуючих.
Пізніше керівники заводів заперечували, що страйк якось впливає на їхню діяльність.
Міністр промисловості Петро Пархомчик 26 жовтня применшив загальнонаціональну страйкову діяльність, звинувативши опозицію у завищенні її важливості. Лукашенко також знущався, попереджаючи сім'ї, що вони можуть втратити свої доходи, мовляв: «Хто годуватиме дітей?»
Глава Білоруської конфедерації демократичних профспілок Олександр Ярошук після першого дня акції заявив, що важко розрахувати явку, «з огляду на масовий тиск влади».
Тихановська пообіцяла робітникам «гарантії» фінансової компенсації, якщо їхні контракти будуть розірвані через страйки, і сказала, що для цього було зібрано близько 7 мільйонів доларів.
Рововий заявив, що звільнені 12 осіб у «Азот Гродно» будуть забезпечені коштами, зібраними через BYSOL, інтернет-кампанію для допомоги тим, хто протистоїть режиму Лукашенка.
«Ці 12 осіб отримають допомогу від BYSOL в розмірі 1,5 тисячі євро, і вони будуть отримувати продукти. Я намагаюся це донести всім іншим, хто сумнівається на нашому підприємстві, хто не може йти відкритими грудьми на амбразуру, ви не пропадете», – сказав Рововий.
«Ніколи раніше в журналістів не стріляли»: як після виборів 9 серпня в Білорусі переслідують ЗМІ
Понад 400 порушень прав журналістів із початку року, з них понад 300 після президентських виборів – такі дані наводить Білоруська асоціація журналістів (БАЖ). Правове свавілля, що виникло в країні після виборів, практично позбавило недержавні медіа можливості виконувати свої професійні обов’язки. Кореспондентів судять як учасників протестів і приміщують під варту, не враховуючи, що вони в момент затримання робили свою роботу. Їх обкладають штрафами, позбавляють акредитації, б’ють. У них стріляють. Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає, як білоруська влада намагається перешкодити роботі незалежних медіа.
Обшук або штраф замість розслідування
«Якщо влада кидає в вас гранати, коли ви стоїте з ручкою і блокнотом у руках, чи можете ви довіряти їй у порятунку свого життя?» – написала в своєму репортажі про події в Білорусі журналістка з Нідерландів Емілі ван Оутерен (Emilie van Outeren).
Увечері 9 серпня в районі проспекту Машерова в Мінську вона була поранена в стегно, імовірно, уламками світлошумової гранати. В акції протесту журналістка не брала участі і перебувала далеко від мітингувальників – розмовляла з людьми для свого матеріалу.
Їй допомогли двоє хлопців і їхня мати: промили водою і перев’язали рану, викликали «швидку». Жінку забрали до військового шпиталю, через два дні вона повернулася додому.
«Набирала текст у лікарняному ліжку. Хотілося, щоб у нашій країні швидше про все дізналися і відчули себе ближче до того, що відбувається в Білорусі», – уривки репортажу Емілі для NRC цитує TUT.BY.
Своє поранення журналістка вважає випадковим – «опинилася не в тому місці не в той час». Акредитації в білоруському МЗС вона не просила, бо ніхто з її знайомих журналістів не зміг її отримати. Лікарі в шпиталі і ті, хто приходив туди і допитував поранених (Емілі припускає, що це були люди з КДБ), не знали про її професію. Ніхто й не питав.
«Свобода слова – це одне з прав людини, і ми в редакції переконані, що журналістика підпадає під це визначення. Не потрібно просити дозволу в уряду на те, щоб бути журналістом і висловлювати думку народу», – пояснює свій погляд Емілі ван Оутерен.
Не менш 100 журналістів не змогли отримати акредитацію для роботи в Білорусі перед президентськими виборами – білоруське МЗС просто не відповіло їм у встановлений законом термін. Але і тих, у кого цей документ був, він не вберіг від побиттів, затримань і адмінарештів. А 29 серпня МЗС Білорусі взагалі позбавив акредитації 18 журналістів іноземних ЗМІ, що працюють у країні.
Емілі ван Оутерен поранили випадково. Але в журналістку білоруського видання «Наша нива» Наталю Лубневську силовики цілили. І влучили. Це сталося 10 серпня.
«Загін бійців почав стріляти в спини людям. [Журналісти] весь цей час стояли збоку від того, що відбувалося, і в якийсь момент зрозуміли, що ситуація напружена, варто відходити. Коли я одна з останніх залишала це місце, відчула, як щось мені обпекло ногу вище коліна, – розповідала Наталя телеканалові «Настоящее время». – Я не відразу зрозуміла, що сталося: на якомусь адреналіні ще перебігла цей пішохідний перехід і там уже побачила, що пробиті джинси, пробита нога, звідти юшить кров».
Пізніше знайшлося відео, на якому чітко видно, що в журналістку стріляють прицільно, впритул.
На Наталії були жилетка з написом «Преса» і добре помітний бейдж. Вона перебувала в групі журналістів, позначених так само. Але силовиків це не зупинило.
Журналістка пробула в лікарні 38 днів, їй зробили операцію, але досі нога не відновилася. Абсурд ситуації в тому, що видання, в якому працює Наталя, хотіли оштрафувати за те, що силовики поранили кулею його співробітника. Претензія влади полягала в тому, що роботодавець повинен був протягом трьох днів повідомити про поранення і провести розслідування, чому це могло статися. При цьому кримінальну справу стосовно силовика, який стріляв у журналістку, досі не порушено...
Білорусь закрила кордони з Україною, Польщею, Литвою та Латвією, офіційно – через коронавірус
У другій половині дня 29 жовтня від громадян, які повертаються із України, Польщі, Литви, Латвії до Білорусі почала надходити інформація про неможливість в’їхати на територію Бідлорусі. Як повідомляє у четвер Білоруська служба Радіо Свобода, а також портали Onliner.by і TUT.BY, до Білорусі пропускають тільки вантажівки та автомобілі з дипломатичними номерами.
На сайті Державного прикордонного комітету Білорусі з’явилося повідомлення, що «низка суміжних пунктів пропуску в умовах COVID-19 не функціонує».
У МЗС Білорусі повідомили, що не володіють інформацією про закриття кордону, але повідомили про консультації із Держприкордонкомітетом.
Раніше 29 жовтня державна агенція БелТА повідомила, що Олександр Лукашенко доручив «зміцнити кордон» без перетворення його «в залізну завісу».
«Кордон – це зона дружби народів. Ви бачите, нам кинули виклик. Яка тут дружба... Але народи не винні», – сказав Лукашенко.
Після оголошення результатів виборів в Білорусі люди почали масово виходити на вулиці, протести в країні тривають третій місяць. Канада, Великобританія і кілька країн ЄС, включаючи сусідні з Білоруссю Україну, Польщу, Литву не визнали легітимність Олександра Лукашенка як президента. Євросоюз заявив про санкції проти 40 білоруських чиновників. Очільники МЗС країн ЄС також погодили спільну позицію щодо запровадження санкцій проти Лукашенка. Раніше Латвія, Литва та Естонія ввели санкції проти близько 130 білоруських посадовців, серед них і Олександр Лукашенко.
Білорусь закрила кордони з Україною, Польщею, Литвою та Латвією, офіційно – через коронавірус
У другій половині дня 29 жовтня від громадян, які повертаються із України, Польщі, Литви, Латвії до Білорусі, почала надходити інформація про неможливість в’їхати на територію Білорусі. Як повідомляє у четвер Білоруська служба Радіо Свобода, а також портали Onliner.by і TUT.BY, до Білорусі пропускають тільки вантажівки і автомобілі з дипломатичними номерами.
На сайті Державного прикордонного комітету Білорусі з’явилося повідомлення, що «низка суміжних пунктів пропуску в умовах COVID-19 не функціонує».
У Державний прикордонний комітет Білорусі журналістам додзвонитися не вдалося. У МЗС Білорусі повідомили, що не володіють інформацією про закриття кордону, але повідомили про консультації із Держприкордонкомітетом.
Більше про це читайте ТУТ
Ломить силой и голодом: каковы планы Лукашенко?
(Друкуємо мовою оригіналу)
Утром 26 октября истек срок «народного ультиматума», который лидер белорусской оппозиции Светлана Тихановская выдвинула Александру Лукашенко: прекратить насилие против протестующих, отпустить политзаключенных и уйти с поста президента.
Бастуют рабочие «Гродно Азота», Минского тракторного завода, Минского электротехнического завода, Минского завода колесных тягачей, Белорусская железная дорога, студенты крупнейших белорусских вузов и тысячи частных компаний.
Люди выходят на мирные митинги, но силовики продолжают задержания: только за первый день забастовки, по данным правозащитного центра «Весна», за решетку бросили не менее пол тысячи человек.
На что рассчитывают протестующие? Чего ждет сам Лукашенко? Как долго может «стоять» белорусская экономика – и какой ущерб будет ей нанесен? Чем белорусский страйк отличается от польского движения «Солидарность», которое победило коммунистический режим?
Об этом в эфире Радио Донбасс.Реалии говорили обозреватель белорусской службы Радио Свобода Юрий Дракахруст, студентка журфака Белорусского государственного университета Алина Болбас и директор Института политических и этнонациональных исследований НАНУ Александр Майборода.
Більше читайте, дивіться і слухайте тут
«Припинити репресії проти свого народу» закликають Лукашенка 52 країни-члени ООН
Спеціальний доповідач ООН із ситуації із порушенням прав людини в Білорусі Анаїс Марін закликала владу Білорусі «припинити репресії проти власного народу», наголосивши, що в серпні-вересні 2020 року білоруські силовики затримали щонайменше 20 тисяч людей, які вимагають припинення насилля щодо учасників мирних протестів і прозорого перерахунку голосів на президентських виборах. Цей заклик підтримали 52 країни і ЄС.
Більше читайте тут
Алина Болбас, студентка факультета журналистики Белорусского государственного университета, с сентября принимает участие в студенческой забастовке. Александр Лукашенко обещает отчислить таких, как она, а парней отправить в армию. 26 октября закончился срок ультиматума, выдвинутого ему Светланой Тихановской: она призвала работников государственных и частных предприятий начать забастовку.
Більше читайте тут
Олександр Лукашенко 27 жовтня, коментуючи на нараді ситуацію із протестами у Білорусі, закликав батьків студентів і школярів «прибрати дітей з вулиці, щоб потім не було боляче», повідомляє державна агенція БелТА.
«Приберіть своїх дітей з вулиці, щоб потім не було боляче. А з рештою ми будемо розбиратися за всією суворістю закону, – сказав Лукашенко.
За його словами, «нікого не треба вмовляти – ні робітників, ні студентів, ні лікарів, ні вчителів, ні держслужбовців».
«Зараз такий час, коли кожен повинен вибирати в своєму житті ту дорогу, по якій він буде рухатися», – сказав Лукашенко.
Він також додав, що студенти, які беруть участь в акціях протесту, втратять право бути студентами.
«Будь ласка, відправте їх, як я говорив, кого в армію, а кого на вулицю – хай ходять по вулиці, але вони повинні бути відраховані з вишу. Те саме і щодо викладачів, їх теж одиниці, які огидно себе поводять», – сказав Лукашенко.
27 жовтня у Білорусі тривають акції протесту за усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори, активну участь в них беруть студенти білоруських вишів.
26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму», висунутого опозиціонеркою Світланою Тихановською Олександрові Лукашенку. У Білорусі цього дня опозиція оголосила загальнонаціональний страйк, в різних містах країни його підтримали співробітники державних і приватних підприємств, студенти, деякі учні шкіл та пенсіонери. Зокрема, у Мінську проходив Марш пенсіонерів. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. У МВС Білорусі повідомили, що під час акцій протесту в понеділок затримали 581 людину.
Нічний протест у Мінську: побиття, розгін та жорстокі затримання людей
Ввечері 26 жовтня у центрі Мінська продовжилася акція на підтримку загальнонаціонального страйку. Силовики намагалися розігнати протест і жорстоко затримували учасників. За даними Радіо Свобода, загалом у Білорусі на протестах 26 жовтня затримали 581 людину, найбільше затриманих у Мінську. Протести у Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Олександр Лукашенко. Його супротивники вважають результати голосування сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
