Генадій Москаль, ведуча Юлія Жмакіна, Юрій Мірошниченко
Юлія Жмакіна: “Голови держадміністрацій vs міністри: яка роль адмінресурсу у виборах-2007?“ – така наша тема сьогодні.
Її обговорюватимуть Геннадій Москаль – 41-номер зі списку кандидатів у народні депутати блоку “Наша Україна – Народна Самооборона”, людина з надзвичайно багатою біографією. Всі пам’ятаємо, пан Геннадій був представником Президента України у Криму, він екс-заступник голови СБУ, він був заступником міністра внутрішніх справ і керівником аж двох обласних державних адміністрацій – Закарпаття і Луганщини.
І його візаві – людина, можливо, не з такою багатою біографією. Правник, 143-й номер зі списку кандидатів у народні депутати Партії Регіонів, депутат Верховної Ради 5-го скликання Юрій Мірошниченко.
Юрій Мірошниченко: Добрий вечір, Юлія і всі наші слухачі. Я відчуваю, звичайно, іронію, коли Ви говорите про 143-ій номер, але запевняю, що це прохідне місце, і Партія Регіонів набере значно більше місць.
Юлія Жмакіна: Пане Юрію, давайте не будемо починати із зомбування. Тут вже всі в студії зомбують один одного.
Привид адмінресурсу вже почав свою ходу Україною -передвиборчою. Принаймні так кажуть політики різної орієнтації. За одними сила-силенна міністрів, за іншими голів державних адміністрацій. Чи застосовуватиметься на виборах 2007 року адмінресурс? І це моє перше запитання до пана Москаля: чи серйозним буде фактор адмінресурсу на цих виборах?
Геннадій Москаль: Ви знаєте, страх і паніка ніколи не були добрим супутником. Справа в тому, що обласні державні адміністрації нічого собою не представляють. Це, як правило, 18, 20, 30, залежно від області, це загальний відділ, контрольний відділ, гараж і бухгалтерія. Оце все обласна державна адміністрація.
Інші – це є управління, які подвійного підпорядкування. Тобто управління освіти, воно ж і до Міністерства освіти, управління охорони здоров’я - воно ж і до Міністерства охорони здоров’я і так далі, і тому подібне. Тому сьогодні те, що начальники штабів – голови державних адміністрацій, так такі ж начальники штабів є у Партії Регіонів - голови рад, мери міст...
Юрій Мірошниченко: Хоч одного назвіть.
Геннадій Москаль: Значить, у Харкові пан Добкін...
Юлія Жмакіна: Добкін мер, зрештою.
Юрій Мірошниченко: Мер, але не керівник штабу.
Геннадій Москаль: В Законі про обласні державні адміністрації, а також в Конституції України написано, що голови обласних державних адміністрацій повинні забезпечувати права і свободи громадян. Значить, право на вибори, право бути обраним і тому подібне. Начальник штабу - це адміністративна посада, це забезпечити кабінети, телефони і тому подібне. Ніхто не почав ще передвиборну кампанію, але вже шуму багато.
Юлія Жмакіна: Зрозуміло, з Вашої точки протилежний табір, Ваші опоненти займаються просто антипіаром. Але радісно посміхався щойно Ваш візаві Юрій Мірошниченко.
Юрій Мірошниченко: Іронічно, а не радісно. Іронічно посміхався. Тому що давайте подивимося, що є адмінресурс. Адмінресурс - це можливість вплинути на вибір громадян, тобто не дозволити їм вільно обирати.
Юлія Жмакіна: На Вас колись впливали як на виборця?
Юрій Мірошниченко: На мене і зараз впливають.
Юлія Жмакіна: Що це означає? Я тільки в рамках країни могла відчути, а особисто на мене жодного разу.
Юрій Мірошниченко: Я Вам скажу, починаючи місяць тому, коли пішли так звані соціальні ролики Президента України з негативним зображенням, до речі, з порушенням усього чинного законодавства України, оскільки не були дозволи отримані.
Геннадій Москаль: Такі ж ролики були і від прем’єр-міністра.
Юрій Мірошниченко: Пане Геннадію, я Вас вислухав уважно, зараз дайте мені можливість сказати. Перше – це доступ до медіа-ресурсу, який сьогодні контролюється через Нацраду, яка повністю підконтрольна Секретаріату Президента.
Юлія Жмакіна: Як можна контролювати ТРК “України” чи канал “НТН”?
Юрій Мірошниченко: Друге питання, дивіться, Балога – керівник Секретаріату, він же ж керівник штабу, зараз тільки його замінили. 12 губернаторів – керівники штабів. Що є губернатор – це повна влада у області, це, починаючи від складання списків, де може зникнути, як на минулих виборах, цілі вулиці, цілі населені пункти, з тим, щоб виборці, які мешкають і підтримують Партію Регіонів не змогли проголосувати як такі.
Це вплив і залякування самих виборців через ті самі адмінресурси і можливості. Це проведення нарад, це використання телефонів, приміщень, вказівки тощо. Не має сьогодні Кабінет Міністрів – на який Ви говорите “міністри проти губернаторів” - не має безпосередньо впливу і доступу до громадян Кабінет Міністрів. Це місцеві адміністрації.
Юлія Жмакіна: Пане Москаль, чи мають доступ міністри до живих людей?
Геннадій Москаль: Справа в тому, що тих губернаторів є дуже мало, порівняно з тою армадою, яка в Партії Регіонів, починаючи з Прем’єр-міністра, всі віце-прем’єри, всі міністри, заступники. Який адмінресурс, пане Юрій, коли голова Державного комітету, який опікується пресою і телебаченням і є у Вашому списку, Едуард Прутник? Сьогодні телебачення в руках Партії Регіонів: і “Перший канал”, і ТРК “Україна” й інші.
Юлія Жмакіна: Можна сказати, що це наслідок політреформи, коли тепер два джерела адмінресурсу виходить в Україні? А, може, це на користь піде?
Юрій Мірошниченко: Я думаю, що все ж таки метою будь-яких змін в державному устрої має бути зміцнення влади і демократії. Ані одне джерело, ані два, ані десять не покращують ситуацію. І ми повинні бути, до речі, в цьому спільні, боротися з адмінресурсом, виявляти такі випадки, можливо, об’єднувати зусилля з тим, щоб їх ліквідовувати.
Дійсно, просто звинувачення не несе ніякої користі. Ми повинні фіксувати такі факти, якщо є такі факти, і ви пов’язуєте їх з Партією Регіонів, хоча я категорично заперечую це. Можливо, від нашого імені, можливо, хтось намагається дискредитувати партію... Але разом з тим я очолюю юридичний департамент нашого центрального апарату – давайте такі факти. До Вас, до речі, пане Геннадію звертаюсь. Будемо разом знімати, можливо, давайте домовимось, щоб разом ці факти, які паплюжать фактично Україну, тому що якщо на Сході чи на Заході будуть такі порушення, то міжнародні спостерігачі скажуть, що в Україні демократія зробила крок назад і ті стандарти, які ми задекларували в 2006 році, сьогодні не дотримуються.
А ми йшли на вибори, щоб зробити крок вперед до демократії, інакше би ми на них не погодились. Тому з тим, щоб не сваритися, не сперечатися, не ображати один одного, я думаю, що це наше спільне завдання. В тому числі і преси, яка повинна пильно стежити, визначати такі факти.
Юлія Жмакіна: Вчора в ефірі радіо “Свобода” перший Президент України Леонід Кравчук сказав, що ці вибори однозначно будуть непрозорими і нечесними, оскільки людям навіть скаржитися нема куди піти.
Геннадій Москаль: А чому це так Леонід Макарович рахує, що вже нема кому? Сьогодні є дуже багато інституцій. І перше – є суб’єкти виборчого процесу. Є Центральна виборча комісія, є окружні виборчі комісії, є дільничні виборчі комісії, є народні депутати.
Юлія Жмакіна: Тобто це всі, хто зупинить адмінресурс?
Геннадій Москаль: А як же. І є різнопартійні комісії.
Юлія Жмакіна: Пане Мірошниченко, Ви теж так думаєте?
Геннадій Москаль: Я багато в чому погоджуюсь з першим Президентом, оскільки скаржитись-то можна, а чи можна виправити? Тобто це добра воля суб’єктів політичного процесу. Можливо, нам треба укласти таку угоду, можливо, нам треба взаємний контроль здійснювати. Але, на жаль, поки що така небезпека існує.