«Усі ми згодні, що маємо домовлятися з Україною про розширене партнерство… Отож я думаю, що ми зможемо досягти згоди між собою. Ніхто не хоче затримувати ці переговори», — цитують агентства одного з європейських дипломатів.
Прихильники й супротивники
Польща й інші прихильники вступу з часом України до Євросоюзу — а це Угорщина, Британія й Швеція — вимагають, щоб до цього мандату потрапила згадка про «європейські прагнення» України. Але низка супротивників цього, на чолі з Францією, за активної участі Іспанії й за підтримки Німеччини, — категорично проти.
Ці країни з осторогою ставляться до подальшого розширення ЄС і переконані, що відносини з Україною мають розвиватися тільки в рамках «європейської політики сусідства». Ця політика пропонує сусідам ЄС привілейовані стосунки, але виключає членство. Супротивники вступу України до ЄС вважають за надзвичайно важливе не змішувати європейську політику сусідства і стратегію розширення Євросоюзу.
Чи влаштує суперників компроміс?
Отож Німеччина, яка головує нині в ЄС, запропонувала компроміс, розповів інший європейський дипломат. У самому мандаті про обсяг майбутніх переговорів, який уже практично узгодили, згадки про європейські прагнення України таки не буде.
Натомість в окремій заяві візьмуть до уваги ці прагнення, привітають європейський вибір України і підтвердять рішучість Євросоюзу підтримувати економічні й політичні реформи в Україні. Ця заява, на відміну від мандату, не матиме обов’язкової юридичної сили.
Дискусії навколо такого компромісу триватимуть і упродовж вихідних. Європейська Комісія хоче швидше отримати мандат на переговори, щоб розпочати їх уже на початку цього року.
Президент України Віктор Ющенко домагався від ЄС, щоб наступного року почати переговори про вступ держави до Європейського Союзу. Але керівники ЄС на останньому саміті з Україною в жовтні минулого року заявили, що Київ втілив іще замало реформ, щоб претендувати на членство.