Трагедія підводного човна «Курськ» (інфографіка)

У серпні 2000 року «Курськ» брав участь у навчаннях у Баренцевому морі у складі російського Північного флоту, який налічував 30 кораблів із флагманом, крейсером «Петро Великий». Для навчань відвели зону за 150 кілометрів на північний схід від Мурманська. За російськими морськими навчаннями спостерігали два підводні човни США класу Memphis.

К-141 «Курськ» – російський атомний підводний човен класу Oscar II за класифікацією НАТО. Його будівництво почали в Сєверодвінську 1992 року, воно тривало два роки. Про човни цього класу казали, що вони непотоплювані, бо мають подвійний корпус.

Корабельний ґвинт (2)

154 м

18.2 м

- Потужність: 98 000 кінських сил
- Швидкість: 15 вузлів (27,8 км/год) надводна, 33 вузли (61,1 км/год) підводна
- Автономність плавання: 120 діб
- Робоча глибина занурення: 420 м
- Максимальна глибина занурення: 500 м

Силова установка: 2 атомні реактори, 2 парові турбіни

Екіпаж: 130 осіб

24 протикорабельні керовані ракети П-700
«Граніт», 24 торпеди

Торпедні установки: 4 для торпед 533 мм
2 для торпед 650 мм

Герметичні двері торпедного відсіку були в час вибуху відчинені. Через це вибух зруйнував перші два відсіки з дев’яти, 7 моряків загинули, 36 були поранені. Командир, що теж був там, не зміг подати аварійний сигнал. Не спрацював і аварійний буй, що мав би спливати автоматично в разі аварії.

«Курськ» уранці 12 серпня 2000 року мав у рамках навчань випустити по крейсеру «Петро Великий» дві навчальні торпеди.

За офіційною версією, об 11.28 за місцевим часом через проіржавілий корпус торпеди стався витік високо концентрованого перекису водню, що є окислювачем у її двигуні. Речовина вступила в реакцію з міддю і латунню в торпедному апараті, що призвело до хімічного вибуху.

Сейсмометри зареєстрували вибух як землетрус магнітудою від 1,5 до 2,2. Човен відразу затонув на глибину 108 м. Від удару об дно і пожежі після першого вибуху стався другий, значно потужніший вибух відразу кількох бойових торпед.

Другий вибух прорвав двометровий отвір у корпусі човна, розрахованому на те, щоб витримати тиск на глибині до 1000 метрів. Третій і четвертий відсіки почало заливати водою – по 90 000 літрів за секунду. Всі люди, що були в них, загинули. Атомні реактори у п’ятому відсіку витримали вибух.

Другий вибух сейсмічні станції в усій Північній Європі зареєстрували як землетрус магнітудою від 3,5 до 4,4. Сила вибуху відповідала від 3 до 7 тоннам тротилу.

Обидва вибухи пережили 23 моряки. Вони зібралися в останньому, дев’ятому відсіку, де розташований другий аварійний люк. Через нього зі стометрової глибини було теоретично моживо випливти на поверхню, але екіпаж, імовірно, відмовився від небезпечної операції й вирішив чекати порятунку ззовні. Невдовзі після зупинки реакторів вийшло із ладу й аварійне джерело електроенергії. В човні згасло світло й почала падати температура. Коли рятувальники дісталися до човна, їм не вдалося встановити контакт із екіпажем.

Корабельний ґвинт (2)

154 м

18.2 м

15 серпня 2000 року

Командування флоту оголошує початок рятувальної операції. Понад 20 кораблів зібралися в місці, де затонув човен. Але почати роботу завадив шторм.

Сподівань на порятунок екіпажу лишається мало. Російські ЗМІ повідомляють, що до човна потрапила вода.

108 м

18 серпня 2000 року

Рятувальний апарат уперше дістається до аварійного човна. Через сильну течію чи пошкодження човна стикування апарата з човном не вдалося. Росія після перших відмов урешті дозволяє приєднатися до операції норвезьким і британським рятувальникам.

Наступного дня віце-адмірал Михайло Моцак заявив, що екіпаж «Курська», найімовірніше, вже загинув.

21 серпня 2000 року

Групі глибоководних водолазів вдалося близько 13-ї години відкрити зовнішній і внутрішній люки аварійного виходу. Тим часом агентство «Інтерфакс» повідомило, що рятувальники знайшли частини іншого, нібито британського підводного човна. Британці це заперечили.

Біля аварійного виходу рятувальники знайшли перше з тіл моряків. О 17-й годині віце-адмірал Михайло Моцак, начальник штабу Північного флоту, офіційно підтвердив загибель екіпажу «Курська». Рятувальну операцію завершили, човен продовжили оглядати відеокамерою.

Більшу частину корпусу «Курська», крім знищеної вибухом носової частини, підняли з дна на поверхню нідерландські рятувальні компанії 8 жовтня 2001 року, більш як через рік після аварії; його доставили до корабельні в Мурманську.

Носову частину ще на дні відпиляли з допомогою збудованої під водою механічної пили, яку рухали гідравлічні циліндри.

Зі зруйнованого човна дістали 115 тіл зі 118 загиблих і поховали в Росії; тіл іще трьох, що були в торпедному відсіку, де сталися вибухи, так і не знайшли.

Загиблі

Вибухи

Порятунок

Норвегія

Швеція

Фінляндія

Росія

Курськ

Доступність посилання