Варшава – Присудження Нобелівської премії з літератури письменниці Ользі Токарчук у Польщі вважають великим святом національної культури. Про це заявляють як вірні прихильники таланту новоспеченої нобелістки, так і ті, хто донедавна її критикували за ліві погляди та критичні висловлювання щодо польського минулого. В обґрунтуванні свого рішення Нобелівський комітет покликається на зміст двох книжок Токарчук – «Бігуни» та «Книги Якова». Події другої з них розгортаються на українському Поділлі.
Токарчук каже, що новина про присудження Нобелівської премії застала її зненацька. Вона саме їхала автомобілем територією Німеччини, коли до неї зателефонували, щоб привітати з престижною нагородою. За словами письменниці, після почутого вона мусила зупинити автомобіль, щоб прийти до тями. Проте, для букмекерських контор, які прогонозували ймовірні результати засідання Нобелівського комітету, повідомлення про його рішення не стало несподіваним. Ольга Токарчук вже тривалий час була на досить високих позиціях у їхніх рейтингах.
57-річна письменниця досить відома за межами Польщі і неодноразово відзначена престижними нагородами за літературну діяльність. Вона – лауреатка Міжнародної Букерівської премії за 2017 рік, яку отримала за повість «Бігуни». Натомість її роман «Веди свій плуг понад кістками померлих» експерти британської The Guardian визнали однією зі 100 найкращих книжок XXI століття. У 2017 році цю книжку екранізувала відома польська режисерка Агнешка Голланд, яка зняла фільм «Слід звіра». У Польщі Токарчук двічі отримувала Nike – найпрестижнішу національну премію в галузі літератури. Вона – одна з тих польських письменників, книжки яких найчастіше перекладають іншими мовами. Права на переклад її творів купили видавництва понад двадцяти країн.
В юності писання вважала хобі, якого треба соромитися
Ольга Токарчук народилася в родині вихідців з України, у невеликому місті Сулехів, що на заході Польщі. В її сім’ї панував культ книжок. Мати письменниці – вчителька польської мови та літератури, а батько – бібліотекар. Ольга почала писати в підлітковому віці, та спершу приховувала це своє захоплення від сторонніх.
Згадуючи юність, говорить: «Писання було для мене хобі, якого я соромилась». 17-річною Ольга вперше опублікувала своє оповідання. Дебют майбутньої письменниці відбувся на шпальтах часопису скаутів.
За освітою Токарчук – психолог. Після закінчення Варшавського університету вона працювала психотерапевтом. Втім, їй не давало спокою старе «хобі» – писання. Перший роман «Подорож людей Книги» вона видала у 1993 році. Потім, у 1995-му, був роман «E.E.» про дівчинку, яка має парапсихологічні здібності. Проте, відомою Токарчук стала після видання в 1996 році роману «Правік та інші часи». Магічна історія кількох поколінь мешканців села Правік стала однією з найчитабельніших польських книжок.
Протягом трьох років Токарчук працювала над романом «Бігуни», завдяки якому вона стала впізнаваною письменницею за межами Польщі. Події книжки відбуваються у 18-му столітті в Росії й розгортаються навколо секти «бігунів». Герої роману переконані, що людина повинна перебувати в постійному русі, аби уникнути диявольських спокус. Подорожі у цій книжці – це не тільки переміщення в просторі, але й мандрівки людей углиб власної психіки.
Найдовше, аж шість років, Токарчук писала історичний роман «Книги Якова». Його обсяг – майже тисяча сторінок. Ця книжка – своєрідна енциклопедія життя в багатокультурній Речі Посполитій у 18-му столітті, передусім на українському Поділлі. Її сюжет збудований навколо колоритної постаті подільського єврея Якова Франка, який оголосив себе Месією.
Вміння письменниці змальовувати психологічні портрети носіїв різних культур та ідей високо оцінили в Шведській академії, члени якої присуджують Нобелівську премію. В обґрунтуванні свого рішення вони дали влучну характеристику книжкам Токарчук: «Її романи побудовані на напрузі між культурними суперечностями: природа проти культури, розум проти божевілля, чоловік проти жінки, дім проти відчуження».
Крім цього, Нобелівський комітет зазначив, що нагороджує польську письменницю за «оповідну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю представляє долання меж як форму життя».
Центральна Європа «ще тримається» – письменниця про рішення Шведської Академії
Щойно вістка із Стокгольму про Нобелівську премію для Ольги Токарчук долетіла до Польщі, як на її адресу пішла злива привітань. Першим письменницю у мережі «Твітер» привітав міністр культури Пьотр Глінський. Його вітальні слова були досить незвичними. Він пообіцяв дочитати до кінця книжки новоспеченої нобелістки. Польські ЗМІ пояснюють, що через вручення престижної нагороди міністр опинився в незручній ситуації. Кілька днів тому він зізнавався, що намагався читати книжки Токарчук, та жодної так і не зміг дочитати. Привітання на адресу письменниці висловили також президент та прем’єр-міністр Польщі, які представляють консервативні політичні сили країни.
Gazeta Wyborcza у зв’язку з присудженням Нобелівської премії Ользі Токарчук нагадує, що в консервативних середовищах Польщі її недолюблюють. З уст політиків та публіцистів правих поглядів на адресу Токарчук лунали вкрай критичні заяви. Письменницю, між іншим, звинувачували в тому, що вона має ліві погляди та негативно висловлюється про суперечливі події з польської історії.
Протягом останніх років Ольга Токарчук неодноразово демонстрували свої феміністичні переконання, а також проекологічні погляди. Вона регулярно бере участь у польських парадах рівності.
Польські ліберальні ЗМІ цитують промовисті слова Токарчук, яка після новини про нагородження Нобелівською премією пораділа за Центральну Європу. «Це прекрасно, що Шведська Академія високо оцінила літературу з центральної частини Європи. Я рада, що ми ще тримаємося», – наголосила письменниця.
Як повідомляє TVN24, тепер Ольга Токарчук працює над новою книжкою, сюжет якої базуватиметься на її родинній історії. Стрижнем нового роману нобелівської лауреатки будуть стосунки між поляками та українцями.
Нобелівську премію з літератури присуджують з 1901 року. Поляки чотири рази отримували Літературну Нобелівську премію: Генрик Сенкевич у 1905 році, Владислав Реймонт у 1924 році, Чеслав Мілош у 1980-му, а Віслава Шимборська у 1996 році.
Цього року Шведська академія вирішила присудити дві Нобелівські літературні нагороди – за 2018 та 2019 роки, адже минулого року через сексуальний скандал у лавах Академії та розголошення інформації про нагороди було вирішено не присуджувати премію.
Цьогоріч Ольгу Токарчук відзначили нагородою за 2018 рік, а Пітера Хендке, австрійського письменника і перекладача, нагородили премією за 2019 рік.
