Чому в Україні гинуть бджоли та що буде з медом?

Такого масового отруєння бджіл ще не було, зазначає президент Спілки пасічників України Володимир Стретович . Минулого року такі випадки загибелі комах носили епізодичний характер, додає він.

«Спілка може назвати одну область – Закарпатську, де немає великих масивів посівів і де немає випадків отруєнь. А так – практично у всіх областях є випадки отруєнь бджіл – в одних більше, в інших – менше», – наголошує президент Спілки пасічників.

За оцінками спілки, вже загинуло близько 18 тисяч бджолиних сімей. Вартість однієї сім’ї близько 2400–2600 гривень.

«Зауважу, що тут не потерпіли промислові пасіки, а потерпіли лише пасічники, які тримають бджіл у своєму господарстві. Економічно це особливо не відобразиться на валі, на виробництві меду. Питання полягає в тому, що знадобиться час, аби відновити це поголів’я», – пояснює Володимир Стретович.

Є випадки, коли бджолярі потрапляли в лікарню після виявлення мертвих бджіл у вуликах – не витримували серця у пасічників, додає він.

Основна причина загибелі бджіл – отруєння пестицидами, наголошує президент Спілки пасічників України.

«Буває, коли бджоли гинуть через недогляд: через віруси чи кліщів. Але це поодинокі випадки і вони не мають масового характеру. Те, що відбувається зараз – прямий причинно-наслідковий зв’язок між обробкою посівів, недбалість фермерів і загибеллю бджіл», – зауважує Володимир Стретович.

У Спілці пасічників України зазначають, що в Україні існують всі законодавчі норми, які регулюють питання обробки сільськогосподарських посівів, але фермери до них ставляться зневажливо.

«Фермери використовують, які їм заманеться добрива, бо вони безкарні, держава до них не застосовує жодних санкцій».

За законом, органи місцевого самоврядування зобов’язані повідомляти пасічників за три дні до початку обробки про час і препарат, який застосовується, тоді пасічник закриває вулики і не випускає своїх бджіл. Також є рекомендації щодо нічної обробки посівів та перелік перелік дозволених препаратів.

Нещодавно прокуратура Київської області повідомила про те, що вдалося перекрити незаконний канал постачання препаратів для обробки рослин із Китаю, які завозились в Україну під виглядом якісного європейського продукту.

«У ході проведення санкціонованих обшуків виявлено та вилучено 139 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень», – повідомляють у прокуратурі.

Пасічники вважають, що цей препарат міг спричинити масову загибель корисних комах, бо фермери могли за рахунок дешевого препарату мінімізувати витрати.

Покарати фермера дуже складно. Для того, щоб пасічнику зібрати доказову базу і встановити причино-наслідковий зв’язок, потрібно зробити експертизу і ще до цього необхідно зібрати 17 папірців, розповідає Володимир Стретович.

Пасічники вимушені робити експертизу за власні гроші і це коштує тисячі гривень.

«Оскільки ці препарати мають дуже високу летючість, вони дуже швидко вивітрюються. В Дніпропетровській області пасічники припустилися помилки – вони заморозили зразки, а при взаємодії із холодом хімікат розчепився і в лабораторії нам сказали, що не можуть зробити аналізу за відсутністю дослідного матеріалу. Зараз там продовжуються отруєння і вони пішли іншим шляхом, зробили аналіз повторно і встановили, що там була хімічна речовина невідомого походження, знайшли як вона називається, але цей препарат в Україні несертифікований», – пояснює президент Спілки пасічників України.

В деяких областях фермери визнають помилку і погоджуються відшкодувати вартість збитків пасічникам, але в інших – категорично відмовляються. Пропонують довести, що бджоли померли саме внаслідок застосування добрив. Часто представники сільської влади пов’язані родинними стосунками із фермерами, і таким чином місцева влада не дає ходу розслідуванню, розповідає Володимир Стретович.

«Наш Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за таку заподіяну шкоду. Можна лише покарати шляхом відшкодування збитків, в тому числі і втраченої вигоди за бджолині сім’ї, які загинули», – додає він.

Це можливо, якщо діяти вчасно і відразу після перших симптомів отруєння.

«Наші вчені розробили препарат «Ентеронормін», яким випоюють бджіл після такого враження, іншими словами – зміцнюють імунну систему. Якщо швидко це помітили, під руками є цей препарат, то додаючи його до цукрового сиропу чи меду, яким випоюють бджіл, вони відновлюються», – зазначає Володимир Стретович.

Якщо пасічник приїжджає лише у вихідні, то може бути вже запізно.

«На сьогодні на Одещині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, коли почали швидко антидот давати, то сім’ї були врятовані, але все одно моральна шкода нанесена і по суті в Україні це носить характер епідемії», – додає президент спілки.

Володимир Стретович спростовує такі твердження. Якщо бджоли отруїлися, то вони вже не принесли нектару, не принесли нічого з поля, додає він.

«Мертві бджоли не гудуть і меду не носять. Єдине, якщо був тривалий процес поки вони труїлися. Якщо бджола хвора – вдихнула отруйне повітря, то воно впливає на її легеневу систему і вона не може ефективно працювати. Але вона працювала на чистій квітці. То на сьогодні кореляції між отруєнням бджіл і забрудненням меду немає», – каже Стретович.

Україна входить у топ-5 експортерів меду в світі і є найбільшим виробником меду серед країн ЄС.

Тож серед пасічників вирують і конспірологічні теорії щодо того, що вбивчі для комах добрива з’явилися в Україні не випадково.

«Китай дуже ревно ставиться до успіхів України. Оскільки в світі, минулого року на Всесвітньому конгресі бджолярів у Туреччині, говорили про, те як запобігти китайському меду. Для того, щоб отримувати надприбутки, китайці довго не чекають (поки бджоли його закриють плівочкою – забрусом, а вологість буде 12,5%), а при вологості 20-22% його викачують і поставляють до Європи. Ми підозрюємо, немає доказів щоправда, що китайці спеціально закинули на нашу територію високотоксичні препарати для того, щоб «підбити» нас на світовому ринку», – зазначає гість програми «Свобода в деталях».

У Спілці пасічників України бачать кілька кроків, які можна зробити для запобігання загибелі бджіл.

1. Запровадження принципу «презумпція винуватості» щодо фермерів, коли за підозри застосування заборонених препаратів, фермер має доводити, що вони не є такими, а не навпаки.

2. Спрощення процедури доведення нанесення матеріальної шкоди.

3. Паспортизація всіх пасічників, аби вони мали документ, що вони є власниками пасік.

«Сьогодні парадоксальна ситуація – пасіка загинула, а пасічник не може довести, що в нього бджоли були. Бо він, навчений попередніми епохами, боїться, що, у разі, як він піде до сільради і скаже, що в нього 60 бджіл, то незабаром парламентарі ухвалять закон про накладення податку на кожну сім’ю (таке було в кінці 50-х). І він боїться це показати», – пояснює Володимир Стретович.

4. Об’єднуватися в спілки.

«Ми зараз на стадії об’єднання і гуртування, оскільки плекати надію на захист від держави марно. Зараз ми виробляємо позицію, що мусимо захищатися самі, і пасічники до цього приходять»

5. Сучасна методика оповіщення.

«Миколаївські фахівці спільно зі спілкою розробили програму, яка дозволяє за допомогою мобільного телефону і включення у перелік розсилки пасічників конкретної території, розіслати повідомлення про обробку полів. Ця програма вже працює і близько 560 людей під’єдналися до мережі. Це лише перший сезон».

В Євросоюзі були такі випадки загибелі бджіл через пестициди, розповідає кореспондент Радіо Свобода Ірина Смірнова . Наразі, за законодавством, європейські агрономи не можуть використовувати ті добрива та пестициди, які можуть нашкодити бджолам, вони заборонені. Якщо фермер використає заборонені препарати, то може втратити ліцензію і отримати великий штраф, зазначає журналістка, яка досліджувала тему бджільництва в Греції для проекту «Історії з Європи».

До того ж у Європі працює система, за якою кожен пасічник має свій номер, а покупці можуть перевірити його дані про виробництво меду в мережі за цим номером, розповідає Володимир Стретович. Така система має прийти незабаром і в Україну, додає він.

Відомий фізик Альберт Енштейн вважав, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди.

Погоджується із такою тезою і Володимир Стретович, адже завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів.

«За відсутності запилення і підвищення урожайності в різних видах, починаючи від 20 до 40%, людство не зможе себе прогодувати. Не буде харчів для людства для того, щоб себе утримати на землі, щойно зникнуть бджоли», – наголошує він.

До того ж бджоли виробляють низку продуктів, які пов’язані із бджільництвом: перга, пилок, гомогенат, маточне молочко і бджолиний підмор.

«Цікавий феномен бджоли, що вона навіть мертва є корисною для людини. Її тіло містить багато біоактичних речовин. Знаю багато пасічників, і я серед них, які ніколи не викидають мертву бджолу – я її просто з’їдаю», – зізнається президент Спілки пасічників України.