Ситуація 8.
25 тонн із металу й бетону, велика голова і символ молодості – саме так виглядає монумент «Героїчна молодість» у Запоріжжі.
Декомунізуємо?
Правильно!
Цей габаритний монумент вже декомунізували. І, що цікаво, ця величезна голова всередині була абсолютно порожня.
Почитайте детальніше тут.
Неправильно!
Цей габаритний монумент вже декомунізували. І, що цікаво, ця величезна голова всередині була абсолютно порожня.
Почитайте детальніше тут.
Ситуація 7.
Монумент слави у Львові – причина безлічі конфліктів у містян. Центральна фігура композиції – «Батьківщина-мати», що «приймає присягу» в радянського солдата і вручає йому меч.
Декомунізуємо?
Правильно!
Цей монумент не підпадає під декомунізацію – так вважають в Українському інституті національної пам'яті. Тим не менше, демонтувати його можуть за рішенням міської ради – і рішення вже ухвалили. Монумент вже відгородили і виділили з бюджету гроші на демонтаж.
Почитати детальніше можна тут.
Неправильно!
Цей монумент не підпадає під декомунізацію – так вважають в Українському інституті національної пам'яті. Тим не менше, демонтувати його можуть за рішенням міської ради – і рішення вже ухвалили. Монумент вже відгородили і виділили з бюджету гроші на демонтаж.
Почитати детальніше можна тут.
Ситуація 6.
На новорічне свято у дитячому садочку традиційно привітати малюків запрошують Діда Мороза. Але пригадаємо історію – чи дійсно Дід Мороз повинен вітати українських дітей?
Декомунізуємо Діда Мороза?
Правильно!
Дід Мороз не підпадає під декомунізацію. Цього року російські ЗМІ навіть поширили фейк, в якому розповіли, як українці його «декомунізували». Насправді питання, хто буде вітати ваших дітей із Новим Роком, держава не регулює. Це може бути навіть Карлсон або Джон Сноу, якщо Вам так хочеться.
Неправильно!
Дід Мороз не підпадає під декомунізацію. Цього року російські ЗМІ навіть поширили фейк, в якому розповіли, як українці його «декомунізували». Насправді питання, хто буде вітати ваших дітей із Новим Роком, держава не регулює. Це може бути навіть Карлсон або Джон Сноу, якщо Вам так хочеться.
Ситуація 5.
Окуповані міста Донбасу – багато з них мають радянські назви. Та чи повинна Україна їх перейменовувати, якщо фактично їх нині контролюють угруповання «ДНР» та «ЛНР» за підтримки Росії?
Правильно!
Донбас – це Україна. І у процесі декомунізації для цієї території не роблять винятків.
Та поки в Україні все декомунізують, угруповання «ЛНР» та «ДНР» навпаки намагаються радянське минуле відтворити. Почитати детальніше можна тут.
Неправильно!
Донбас – це Україна. І у процесі декомунізації для цієї території не роблять винятків.
Та поки в Україні все декомунізують, угруповання «ЛНР» та «ДНР» навпаки намагаються радянське минуле відтворити. Почитати детальніше можна тут.
Ситуація 4.
Вже не один раз у Києві на громадські обговорення виносилась пропозиція перейменувати площу Льва Толстого на площу Євгена Чикаленка. І хоча громадські обговорення завершувались не на користь нового варіанту, виникає питання:
Декомунізуємо?
Правильно!
Лев Толстой не має стосунку до процесу декомунізації. Звісно, на підтримку варіанту з Чикаленком виступив і сам Український інститут національної пам’яті, але не в межах процесу боротьби із пам’ятками комуністичного минулого.
Хто такий Євген Чикаленко та чому кияни хочуть назвати на його честь площу, можна почитати тут.
Неправильно!
Лев Толстой не має стосунку до процесу декомунізації. Звісно, на підтримку варіанту з Чикаленком виступив і сам Український інститут національної пам’яті, але не в межах процесу боротьби із пам’ятками комуністичного минулого.
Хто такий Євген Чикаленко та чому кияни хочуть назвати на його честь площу, можна почитати тут.
Ситуація 3.
У центрі Києва є Український дім – на його фасаді розміщені барельєфи із радянськими символами.
Декомунізуємо?
Правильно!
До речі, його вже декомунізували.
Неправильно!
Вам буде цікаво дізнатись, що Український дім вже декомунізували.
Ситуація 2.
«Батьківщина-мати» у Києві – надвисокий пам’ятник, який приваблює туристів у столиці. Краєвид там просто неймовірний! Та в композиції монументу присутній щит із зображенням радянського герба. Виникає питання:
Зносимо монумент?
Правильно!
Звісно ж, такий монумент ніхто зносити не буде. Але, за рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті, герб треба або зрізати, або накласти на нього щось нове.
Неправильно!
Звісно ж, такий монумент ніхто зносити не буде. Але, за рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті, герб треба або зрізати, або накласти на нього щось нове.
Ситуація 1.
Місто Кузнецовськ у Рівненській області – одне із небагатьох міст у світі, на гербі якого зображено місцевих енергетиків – РАЕС.
То як, декомунізуємо назву?
Правильно!
Кузнецовськ вже перейменували у Вараш. Ім’я радянського розвідника Миколи Кузнецова місто атомників отримало в рік заснування. Тепер його жителі звикають до нової назви Вараш.
Так називалося село, яке під час будівництва опинилося всередині цього населеного пункту і дало назву одному з мікрорайонів міста. Топоніміка цього слова до кінця не вивчена.
Неправильно!
Як для декомунізатора ви надто поблажливі. Кузнецовськ вже перейменували у Вараш.
Ім’я радянського розвідника Миколи Кузнецова місто атомників отримало з часу заснування, у 1973 році. Тепер його жителі звикають до нової назви Вараш.
Так називалося село, яке під час будівництва опинилося всередині цього населеного пункту і дало назву одному з мікрорайонів міста. Топоніміка цього слова до кінця не вивчена.
Гра: Декомунізатор
У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила так званий «закон про декомунізацію» – це процес позбавлення від впливу комуністичної ідеології.
В Українському інституті національної пам’яті повідомляють, що декомунізація вже фактично завершена.
Та чи дійсно процес декомунізації відбувся? Радіо Свобода пропонує вам зробити і свій внесок!
Кузнецовськ
Вараш
Льва Толстого
Льва Толстого
