Олександра Динько
«Біткойни пропонував я, а не мені» – Тарас Пащенко продав картину в липні за 0,127 біткойна. Тоді це було рівно 300 доларів. Наприкінці листопада сума зросла до 1360 доларів через підвищення вартості найпопулярнішої в світі криптовалюти.
«Обрав біткойни, адже це швидко і зручно. І я думав, що сума буде рости, – каже художник. – А покупець говорив, що купувати мистецтво за криптовалюту – несподівано приємно».
Наприкінці листопада курс біткойна перевищив 10 тисяч доларів. При цьому за місяць сам біткойн подорожчав майже вдвічі, а за рік – більше ніж в 11 разів.
Тарасові Пащенку 35 років. Він займається дизайном, тривимірною графікою і програмуванням. Каже, що закінчив філософський факультет Білоруського державного університету, а нинішні професії освоїв сам. Роботи художника можна подивитися тут.
«Я прочитав кілька книжок про блокчейн. Це технологія, на якій базується біткойн, – каже Тарас. – Зрозумів, як це працює, і мене це дуже вразило».
Він каже, що довіряє біткойну, бо розуміє, як працює алгоритм. А це дає впевненість, що його гроші не зникнуть.
«При цьому я не можу бути певний, що курс буде зростати. І ніхто не може, – додає він. – Тому однозначно сказати, що «довіряю біткойну», так само не можу».
Психологічно непросто переводити звичні гроші в криптавалюту. «Але переводити біткойни назад в звичну валюту бажання немає – такий парадокс», – каже художник.
За словами Тараса, щоб користуватися біткойнами, можна завести гаманець у телефоні і/або створити акаунт на будь-якому з безлічі сайтів.
«Якщо ви програміст, можна згенерувати ключ від гаманця «вручну», записати його на папірці і зберігати його там, де ви зберігали б готівку», – говорить він.
Звичайно, можна вивчити ключ напам’ять. Тарас попереджає, що це складно, але добре: «Ключ є довгою послідовністю цифр і букв. Але знати його напам’ять – добра ситуація. Особливо, якщо на вашому гаманці всі ваші гроші».
Білоруський художник вірить у майбутнє криптовалют
Зараз біткойн показує надзвичайні результати зростання, але масово скуповувати його поспішають не всі. Чому?
«Може, тому, що не всі до кінця розуміють, як це працює. Може, треба бути програмістом, щоб зрозуміти це краще. А може, справа в тому, що своєю динамікою криптовалюти нагадують людям фінансові піраміди, на яких багато хто обпікся свого часу», – припускає Тарас.
Він вважає, що люди звикли бачити певного гаранта збереження своїх грошових вкладень – державу, банки чи конкретних людей. А з криптовалютами ситуація інша – гаранта немає.
«Гарантом у цьому випадку є алгоритм, але це занадто абстрактна річ, – каже Пащенко. – Повинен відбутися переворот у свідомості, щоб ми стали цьому довіряти».
Штучно форсувати таку довіру навряд чи вийде, але з плином часу він може прийти, вважає художник. І тоді, на його думку, криптовалюти можуть стати основним засобом розрахунків.
«Це дуже змінить усе суспільство, – вважає Тарас. – Ми перестанемо бути настільки залежними від фінансових організацій і держав. Складно навіть уявити зараз, які зміни можуть відбутися в результаті цього процесу».
Тарас не знає, чи є він першим художником у Білорусі, який продав картину за біткойни. Але сам цей випадок дав ідею для наступної картини і мистецької акції.
«Після продажу роботи за біткойни я намалював картину, яка складалася з багатьох одиниць, – каже Тарас. – Я опублікував її в соцмережах з коментарем про те, що з неї можна добути 100 доларів. Це була картина-загадка».
Розгадати її змогла одна людина. Приблизно через добу він переклав двійковий код з картини в ключ біткойнового гаманця і зміг забрати гроші, які в ньому були.
«Тоді це було 100 доларів, – говорить Тарас Пащенко. – Сьогодні це 436 доларів».
Біткойн «живе» на ентузіазмі й довірі користувачів
Біткойн, як і інші криптовалюти, не має купюр або монет, як реальні гроші, і не контролюється центральними банками. Ця система дозволяє анонімно обмінюватися умовними віртуальними одиницями (і обмінювати їх на товари або реальні гроші). Кожен може перевірити, які операції проводилися, але не може перевірити, між ким: відомі псевдоніми відправника і приймача віртуальних грошей, але не їхні реальні особи.
Курс криптовалют визначається тільки тим, скільки самі люди готові віддати реальних грошей за одиницю криптовалюти.
Відомості про операції передаються через ланцюжок зашифрованих уривків інформації – блоки. При цьому кожен блок має інформацію про попередній.
Роботу криптовалют забезпечують самі користувачі: дозволяють використовувати потужності своєї обчислювальної техніки (все частіше – спеціальних обчислювальних «ферм» з потужних комп’ютерів) для обробки переказів грошей через інтернет за допомогою спеціальних програм, за що самі отримують «плату» в одиницях віртуальної валюти.
Це називається «майнінг» – «видобування» криптовалюти через забезпечення її існування.
Якщо припинить працювати один із комп’ютерів системи, чи навіть якщо від системи від’єднається цілий континент, вона продовжить працювати, не втративши відомостей про попередні й поточні перекази грошей.
«Убити» криптовалюту можуть тільки її «добувачі» – якщо перестануть надавати їй обчислювальні потужності в достатньому обсязі.
Матеріал повністю – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
