Брюссель – Протидія гібридним методам, відпрацьованим Росією в Україні, та як ефективніше скористатися трастовими фондами альянсу – на цих двох речах зосередилися у Брюсселі учасники засідання міжпарламентської ради Україна-НАТО. Як кажуть члени української делегації, робота ради – це була ще й нагода донести до представників цієї військово-політичної організації прагнення України отримати чітку перспективу майбутнього членства.
Депутати Верховної Ради, які входять до делегації міжпарламентської ради Україна-НАТО, протягом діалогу із колегами із країн-союзниць альянсу вкотре наголошують: українці сподіваються на поглиблення співпраці та очікують сигналу щодо можливого членства.
Перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко каже, що до кола питань, які нині обмірковували політики у Брюсселі, входила й проблема гібридних загроз. Україна, яка стала для Росії випробувальним майданчиком, може ділитися своїм досвідом протидії цим викликам, зокрема у сфері кібербезпеки, додає вона.
Захід ніколи серйозно до таких загроз не ставився, доки сам не став жертвою впливу цих гібридних методів на свої електоральні кампанії. Країни альянсу разом із Україною повинні дуже серйозно працювати над спільними методами протидії
«Захід ніколи серйозно до таких загроз не ставився, доки сам не став жертвою впливу цих гібридних методів на свої електоральні кампанії, – зазначила Геращенко. – Країни альянсу сьогодні абсолютно інакше оцінюють рівень загроз, що йдуть від Кремля, ФСБ та «ботоферм» і взагалі від спеціально навчених людей, що впливають і на референдуми, і на виборчі кампанії. В цьому питанні Україна може не лише брати участь у дискусії, але й ділитися власним пережитим досвідом. Щодо кібератак, то тут ми теж були першими жертвами. І ми наполягаємо на тому, що країни альянсу разом із Україною повинні дуже серйозно працювати над спільними методами протидії».
Цільові трастові фонди мали б більше враховувати потреби українців – Геращенко
Нашим військовим потрібно більше програм для реабілітації, зокрема психологічної. Були б дуже доречними програми тренінгів українських психологів, перепідготовки військових медиків
Робота трастових фондів, створених для українців та наповнюваних державами НАТО, теж була дуже детально обміркована. Окрім ретельного громадського контролю за їх використанням, каже депутат, важливо також активніше враховувати потреби української сторони. «Зокрема, нашим військовим потрібно більше програм для реабілітації, зокрема психологічної. Були б дуже доречними програми тренінгів українських психологів, перепідготовки військових медиків, які б могли допомагати бійцям, які в повсякденному житті стикаються із значними проблемами через пережите на фронті чи в полоні», – пояснила перший віце-спікер.
Водночас Ірина Геращенко наголосила, що наразі недостатньо гостро реагують на сам факт існування заручників і на те, що десятки українців утримують в російських тюрмах і 162 – на окупованих територіях.
Залучіть всі посередницькі можливості або тиск проти Росії задля звільнення заручників. Їхня кількість збільшується на окупованих територіях. Від європейської сторони ми очікуємо різкіших кроків та заяв щодо звільнення заручників та політв’язнів, які знаходяться в Росії
«Під час цих зустрічей з представниками НАТО, а також до європейських і світових структур я звернулася з проханням: залучіть всі посередницькі можливості або тиск проти Росії задля звільнення заручників, – закликала Геращенко. – Їхня кількість збільшується на окупованих територіях, це сьогодні 162 українці – і цивільні, і військові. На жаль, захоплюють більше цивільних за проукраїнську позицію. Бойовики підло захоплюють і військових. Але від Брюсселя, від європейської сторони, Європарламенту, Єврокомісії ми очікуємо різкіших кроків та заяв щодо звільнення заручників та політв’язнів, які знаходяться в Росії».
У середу в Мінську пройде чергова зустріч Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, тож, сподівається Геращенко, є надія, що «до нового року рідні та близькі заручників, можливо, отримають добрі новини, бо є сподівання, що нам нарешті вдасться вийти на остаточну дату їхнього звільнення».
НАТО підтверджує свою підтримку – політично і практично
Минулої п’ятниці у Брюсселі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та президент України Петро Порошенко провели обговорення поточних проблем безпеки в Україні, міжнародних зусиль із пошуку шляхів урегулювання кризи і партнерства між альянсом і Києвом. Столтенберґ підтвердив рішучу політичну і практичну підтримку України з боку НАТО.
Генеральний секретар також наголосив, що члени альянсу залишаються занепокоєними продовженням насильства на сході України, в тому числі нещодавнім інцидентом в Луганську. НАТО закликає усі сторони поважати свої зобов’язання, взяті за Мінськими угодами, а Росія щодо цього має особливу відповідальність.
Столтенберґ також закликав Україну до продовження здійснення ключових реформ, зокрема, сектора оборони і безпеки. Він підкреслив, що цільові фонди НАТО допомагають модернізувати оборонний сектор України, будучи елементом рішучої підтримки альянсом українського суверенітету і територіальної цілісності.
