Останні місяці у всіх на слуху конкурс до нового Верховного суду. Це вперше до найвищого органу країни, за яким лишатиметься останнє слово у юридичних спорах та за кримінальними звинуваченнями, суддів не призначають, а обирають на відкритому конкурсі. У чому особливість відбору, коли новообрані судді почнуть працювати та чому до конкурсу стільки уваги, програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») розпитала у члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрія Козлова.
Судова реформа передбачає, що в Україні працюватиме класична триланкова судова система: суди першої інстанції (до них належать не лише місцеві суди, а й нові вищі спеціалізовані – антикорупційний та з питань інтелектуальної власності), апеляційні суди та новий Верховний суд як єдина касаційна інстанція. Утім, в окремих рідкісних випадках Верховний суд діятиме і як суд першої та апеляційної інстанцій.
Судова реформа ліквідовує зайву ланку старих вищих спеціалізованих судів (адміністративного, господарського, з розгляду цивільних та кримінальних справ) між апеляційними судами та Верховним, на яку за часів президентства Януковича переклали майже всі касаційні повноваження. Головна ідея нового Верховного суду – якісне кадрове оновлення на конкурсних засадах та здійснення ним повних касаційних повноважень, а не часткових, як зараз. У новому Верховному суді буде чотири касаційні суди (адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний) та Велика палата, яка здебільшого займатиметься питаннями однакового застосування норм права касаційними судами, але також діятиме і як апеляційний суд, коли Верховний суд розглянув справу як суд першої інстанції.
Конкурс до Верховного суду в Україні не проводився ніколи. Це вперше. Раніше до Верховного суду могли потрапити лише судді нижчих інстанцій із відповідним стажем – треба було, грубо кажучи, сподобатися комусь із судових ієрархів, згодом – заручитися підтримкою політиків. Тепер же, завдяки конституційній реформі, верховних суддів не просто обирають на відкритому конкурсі. Особливість ще й у тому, що вперше шанс потрапити до Верховного суду мають не лише судді, а й науковці та адвокати з 10-річним досвідом роботи.
Оголошує конкурс, проводить його, випробовує кандидатів та визначає переможців конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ).
Комісія оголосила конкурс 7 листопада 2016 року. ВККСУ прогнозує: якщо не виникне несподіванок, конкурс має завершитися у першій декаді червня.
Має бути обрано 120 достойних кандидатів – по 30 суддів до кожного з чотирьох підрозділів Верховного суду: Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд. Однак якщо комісія дійде висновку, що такої кількості кандидатів, які зможуть стати суддями нового Верховного суду, немає, то може бути й менше. Необхідний мінімум, аби новий Верховний суд запрацював, – 65 суддів. Однак максимальний склад Верховного суду – це 200 суддів, тому буде і «друга хвиля». Вона очікується не раніше за кінець 2017-го – початку 2018 року.
Конкурс складається з двох етапів. Перший включає в себе тестування з права та виконання практичного завдання, другий – дослідження досьє і співбесіду з кандидатами.
Окрім того, закон дозволяє ВККСУ запровадити додаткові засоби оцінювання, і комісія це зробила, провівши для кандидатів тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей. Останнє – це аналог IQ-тесту з 60 питань, які розкривають здатність до абстрактного, логічного, вербального та математичного мислення.
І прямо – ВККСУ має брати до уваги будь-яку належно обґрунтовану інформацію про кандидатів. І опосередковано – через Громадську раду доброчесності (ГРД). Це визначений законом орган, створений для сприяння ВККСУ, через який громадськість може брати участь в оцінюванні кандидата. Він сформований з адвокатів, юристів, представників громадських організацій, журналістів. ГРД збирає з різних джерел, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів на посади суддів. За наявності відповідних підстав Громадська рада доброчесності надає ВККСУ висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності. Висновок додається до досьє кандидата на посаду судді.
Якщо ГРД надає висновок про невідповідність кандидата критеріям етики чи доброчесності, то можливі два варіанти розвитку подій. Перший: колегія (3-4 члени ВККСУ, які проводять співбесіду з кандидатами до Верховного суду) може одразу ж погодитися з таким висновком – у такому разі кандидат припиняє участь у конкурсі. Другий: якщо колегія не доходить згоди щодо невідповідності кандидата критеріям етики чи доброчесності, питання виноситься на розгляд ВККСУ в повному складі, яка може підтвердити відповідність кандидата усупереч висновку ГРД щонайменше 11 з 16 голосів членів комісії.
Ще ні. За остаточними оцінками, кандидатів за всіма критеріями складається рейтинг по всіх чотирьох спеціалізаціях. Перші 30 по кожній претендують стати суддями, але ВККСУ може визначити і меншу кількість. Потім комісія направляє рекомендації про призначення до Вищої ради правосуддя (ВРП), яка розглядає матеріали щодо кожного кандидата і теж перевіряє кандидатів на відповідність критеріям етики і доброчесності. Після цього Вища рада правосуддя робить подання президентові. Однак якщо виникає обґрунтований сумнів у доброчесності чи етичності кандидата у тому, чи не завдасть його призначення шкоди суспільній довірі до судової влади, ВРП може і відмовити у внесенні подання.
Далі президент як глава держави церемоніально підписує указ і надає повноваження суддям від імені народу.
Щоб обрані судді почали працювати, їх має бути не менше ніж 65 – це кількість, за якої Верховний суд стає повноважним. Далі вони мусять зібратися на пленум і з того моменту почнеться робота. Очікується, що це відбудеться вже влітку.
Звільнення може бути результатом дисциплінарного провадження за визначених Конституцією і законом підстав. Порушити його досить легко – скаргу на суддю може подати будь-яка особа, незалежно від того, чи мала вона з цим суддею якісь справи, чи просто щось побачила і написала скаргу. Далі ці скарги розглядає дисциплінарна колегія у Вищій раді правосуддя.
Цікаво, що за пропозицією Венеціанської комісії підставою для звільнення стала неможливість підтвердження законності джерел походження майна, за допомогою яких воно було придбане. І йдеться не лише про майно судді, а й про майно його родини.
Ні, резерв кандидатів до Верховного суду не формується, а сам рейтинг «обнуляється» одразу при призначенні кандидатів, що пройшли конкурс, тому наступний за рейтингом кандидат посаду обійняти не може. Для заміщення вакантної посади щоразу оголошуватиметься новий конкурс на посаду, який відбуватиметься за вже описаною вище спеціальною процедурою.