У Білорусі шириться хвиля мітингів проти декрету президента Лукашенка, який зобов'язує безробітних громадян заплатити податок у сумі близько 150 доларів. Цей декрет в народі назвали «декретом проти дармоїдів». 6 березня у Білорусі по центральному телеканалу показали фільм «Дзвінок другу», який проводить паралель між мирними народними протестами в Білорусі і розстрілом на Інститутській, пожежею в Будинку профспілок в Одесі, війною на Донбасі. Експерти називають цей фільм пропагандистським та кажуть, що мета його – налякати людей, які планували виходити на акції протесту.
Революція «дармоїдів»
Людей, які зобов'язані сплатити цей «податок на дармоїдство», Міністерство податків Білорусі нарахувало понад 470 тисяч. Наразі оплатило його лише 10%.
Люди обурені, чому безробітні, які ледь зводять кінці з кінцями, щось винні державі, а не держава – їм. Масові мітинги проти «податку на дармоїдство» вже відбулися у Мінську та обласних містах Білорусі – Вітебську, Гомелі, Бресті, в яких вже років 20 не спостерігалося політичної активності.
Мітинги ще заплановані у Мінську, районних і обласних містах. Білоруси осміліли – після потепління відносин із Заходом на мітингах в Білорусі більше не б'ють і не арештовують їх учасників.
Протестувати стало відносно безпечно, до того ж, «дармоїдам» нічого втрачати – роботи у них немає.
Пропаганда знову на сторожі
Влада обіцяє внести зміни у цей декрет, проти якого виступили люди, але скасовувати його взагалі не хоче. Хвилю протестів у Мінську вирішили збивати традиційним методом – пропагандою. 6 березня у прайм-тайм в Білорусі по центральному телеканалу «Білорусь-1» показали фільм «Дзвінок другу», який проводить паралель між мирними народними протестами в Білорусі і розстрілом на Інститутській, пожежею в Будинку профспілок в Одесі, війною на Донбасі.
Кадри мирного протесту в Мінську перемежовуються кадрами розстрілів і загибелі людей. Київ і Мінськ у фільмі пов'язує фігура опозиційного білоруського лідера Миколи Статкевича, телебачення використовує приховану зйомку, де нібито Статкевич спілкується у київському ресторані з бізнесменом, який утік з Білорусі, Олександром Сманцером.
Микола Статкевич у інтерв’ю Радіо Свобода спростував ці звинувачення, сказав, що він не сидів з бізнесменом Сманцером у київських ресторанах і назвав це фільмі нісенітницею: «Наляканий собака голосно гавкає. Режим у паніці. Влада прогнозує багато десятків тисяч людей на Майдані 25 березня. Навіть порушили своє правило замовчувати мене, яке, за винятком 2010 року, виконувалася багато років. Є шанс змусити режим поступитися народу».
Приплутали і анархістів
У мітингах в Білорусі проти «дармоїдського» декрету взяли участь анархісти.
Про них у фільмі кажуть: «Їхніми ідейними натхненниками виступають їхні українські однодумці у боротьбі з державою. Люди в масках брали активну участь в зіткненнях на Євромайдані, захоплювали відділення внутрішніх справ, держадміністрації, військові частини, били противників, публічно їх принижували, змушували стояти на колінах».
У фільмі з'являється київський політолог Кость Бондаренко, який продовжує: «Все це завершилося кривавим побоїщем на Майдані і загибеллю великої кількості людей».
Кость Бондаренко робить висновок, що причина нинішньої політичної дестабілізації в Білорусі – не декрет Лукашенка, а «бажання багатьох взяти під контроль основні транзитні потоки між Росією і ЄС, які тепер пішли через Білорусь».
«Залишається піднести сірник, щоб рвонуло. На Майдані це була перша, білоруська кров. Гомельчанин Михайло Жизневський, боєць Самооборони Майдану. Ніхто не виключає, що це зробили свої, зробили ритуальною жертвою. Спочатку була перша кров, потім вогонь і братовбивство. Розстріл в спину на Інститутській в Києві, Небесна сотня, десятки спалених заживо в одеському Будинку профспілок, понад 10 тисяч загиблих на Донбасі », – продовжує білоруське телебачення.
Шукати логіку в пропагандистських фільмах не доводиться. Головною страшилкою став київський Майдан. Автори фільму відкинули всяку політкоректність щодо України, повторили всі тези російської пропагандиВалерій Карбалевич
«Сьогодні українські націоналісти набули бойового досвіду, об'єднані в добровольчі батальйони під різними вивісками і готові вбивати будь-кого, хто не поділяє їхніх поглядів, наприклад, про Бандеру і Шухевича, на честь яких проводять смолоскипові марші», – заявило білоруське телебачення.
«А чи дасть Станкевич гарантію учаснику мітингу, що йому не вистрілить у спину якийсь контужений на Донбасі доброволець з «Правого сектору»? На Майдані поклали сотні людей і до сих пір не можуть встановити, хто це зробив», – таким попередженням закінчується фільм.
Майдан – страшилка для білорусів
«Шукати логіку в пропагандистських фільмах не доводиться. Вона там і не потрібна. Чорний антипіар не повинен звертатися до раціональних аргументів. Він за допомогою відеоряду покликаний створювати певне міфологічні поле, впливати на емоції. Головною страшилкою став київський Майдан. Автори фільму відкинули всяку політкоректність щодо України, повторили всі тези російської пропаганди»,–- каже білоруський політолог Радіо Свобода Валерій Карбалевич.
Нові люди, які хотіли вийти на протести, подивившись фільм, можуть і побоятисяВолодимир Некляєв
Поет і колишній кандидат в президенти Білорусі Володимир Некляєв впевнений, що фільм частково досяг мети і деякі люди побояться йти на мітинги: «Абсолютно непрофесійна робота, наскрізь брехлива і провокаційна. Там більше України, ніж Білорусі. Нагнітання крові, смерті, полум'я, диму, війни в Білорусі з метою налякати людей. Той, хто вже виходив на мітинги, які не злякається цієї страшилки. Але нові люди, які хотіли вийти на протести, подивившись фільм, можуть і побоятися».
