Рим – У неділю, 4 грудня, в Італії відбудеться референдум щодо конституційної реформи. Громадяни перед вибором: підтримати чи відхилити зміни до Конституції, які запропонував уряд лівоцентристів і особисто прем’єр Маттео Ренці. Під час виборчої кампанії стало очевидним, що більшість італійців мало переймаються змістом реформи і голосуватимуть фактично щодо вотуму довіри уряду. Як застерігають західні оглядачі, після «Брекзиту» і виборів Дональда Трампа негативний результат італійського референдуму може продовжити ефект доміно, посиливши популістські сили в політиці.
Запропоновану реформу основного закону вважають найширшою і найамбітнішою серед тих, які здійснювалися в Італії за майже 70 років існування її Конституції. Зі 139 статей пропонують змінити 47. Надто дискусійним виявився провідний пункт реформи – реорганізація Сенату, верхньої палати парламенту, яка нараховує 320 членів (5 з них не обираються на виборах, а їх призначає президент).
Якщо громадяни підтримають пропозиції лівоцентристів, то владні функції сенату будуть значно скорочені, число сенаторів зменшиться до сотні і обиратимуть їх по-новому (ще не вирішили, як саме). Для ухвалення рішень уряду в парламенті потрібна буде згода лише палати депутатів. Нові сенатори, будучи вже регіональними посадовцями, не отримуватимуть зарплати за роботу в парламенті.
Чому «Так»
У такий спосіб зменшаться витрати на політику, і парламент Італії працюватиме швидше й ефективніше, вважають прихильники конституційної реформи . Це у свою чергу має відновити кредит довіри до органів влади з боку громадян.
«Запропоновані зміни вважаю слід підтримати, бо йдеться про можливість поліпшити демократичний лад управління країною. Зокрема, для ухвалення законів уряду буде достатньо підтримки лише однієї палати парламенту, а не двох, що нині значно гальмує процес ухвалення рішень», – зазначає прибічник реформи, викладач права Карло Малінконіко.
Не можна, щоб і далі регіони рухалися на різних швидкостяхКарло Малінконіко
«Інший важливий аспект – реорганізація місцевих структур влади, – продовжує він. – Обласних представників слід привести у центральні органи влади, щоб уніфікувати окремі сфери діяльності на місцях, наприклад, інфраструктуру чи енергетичні об’єкти. Не можна, щоб і далі регіони рухалися на різних швидкостях».
Чому «Ні»
Критики реформи вказують на те, що вона «погано і незрозуміло прописана». Пропозиції називають оманливими, які насправді не спростять, а ускладнять взаємодію між центральною і місцевою владою. Противники реформи передбачають ризик концентрації влади в руках прем’єра та його кабінету, оскільки лише одна палата депутатів парламенту зможе голосувати щодо вотуму довіри уряду.
Стосовно зменшення кількості парламентарів, то і ця популярна пропозиція у багатьох не викликає ентузіазму.
В Італії нараховують понад мільйон і сто тисяч політиків, тобто посадовців різних рангів, які живуть лише з політики за державний кошт. Це забагато, чи не так? Цю кількість пропонують зменшити лише на 215 осібМарко Травальйо
«Якби, дійсно, йшлося про суттєве зменшення політиків, то я б тільки аплодував такій реформі. В Італії нараховують понад мільйон і сто тисяч політиків, тобто посадовців різних рангів, які живуть лише з політики за державний кошт. Це забагато, чи не так? Цю кількість пропонують зменшити лише на 215 осіб. І потім нам розказують, що скорочують кількість політиків. Та це просто жарт», – зауважує критик реформи, публіцист і політичний оглядач Марко Травальйо.
Майбутнє прем’єра Ренці під питанням
За різними опитуваннями, армія противників конституційної реформи на кілька відсотків перевищує число її прихильників. Вагома частка виборців напередодні голосування не визначилася з вибором. Серед населення поширені дискусії не так про зміст реформи, як про діяльність уряду Маттео Ренці. У перебігу виборчої кампанії праві й популістські опозиційні партії нищівно критикували лівоцентристів і закликали виборців 4 грудня сказати «Ні» реформі, поставивши хрест на Маттео Ренці.
У разі провалу реформи лідери популістів «Руху 5 зірок» і націоналісти «Північної ліги» виступатимуть за відставку уряду і дострокові парламентські вибори. Правоцентристи Сильвіо Берлусконі, маючи низький рейтинг електорату, з виборами не поспішають і пропонуватимуть створення тимчасового технічного уряду. Чергові парламентські вибори мають відбутися в Італії 2018 року.
Відповідно до закону, можливе відхилення змін до Конституції не передбачає відставки глави уряду. Маттео Ренці може залишатися на посаді. Щоправда, на думку аналітиків, прем’єр і його Демократична партія будуть значно слабшими і в римських палацах, і в коридорах Брюсселя.
