Парламент ухвалив програму діяльності Кабінету міністрів України та остаточно усунув від керівництва комітетами одіозних опозиціонерів, які голосували за «диктаторські закони 16 січня». Саме цими довгоочікуваними рішеннями завершилось парламентське засідання у четвер. Не обійшлось і без кнопкодавства, блокування трибуни та навіть невеличкої бійки: Верховна Рада цього дня влаштувала собі тест на дотримання регламенту.
Кабмін відтепер має план роботи щонайменше до 2020 року – саме такі терміни прописали собі урядовці в антикорупційній, оборонній, правоохоронній, соціальній та інших сферах. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк переконаний, що роботи в уряду буде дуже багато.
«20% української економіки сконцентровані в Луганську та Донецьку. Ми втратили саме через російську військову агресію 20% доходів, 20% валютної виручки, 20% економічного потенціалу держави», – говорить Яценюк.
За словами прем’єра, у першу чергу, слід захистити суверенітет та територіальну цілісність – оборонній, правоохоронній, енергетичній та інформаційній безпеці приділили достатньо уваги в програмі.
Економіка України зараз у гіршому стані, аніж 9 місяців тому
«Сьогодні ситуація ще більше складана, ніж була 9 місяців тому. Оскільки зруйнована економічна інфраструктура, знищені підприємства і заводи, знищена економіка – зараз даються взнаки», – додав прем’єр.
Окрім того, мова йшла про євроінтеграцію та поглиблення співпраці з МВФ. Щохвилини також лунали заклики і роз’яснення того, як депутати реформуватимуть державу.
«Золотовалютні резерви нижче 10 мільярдів. І жодних підстав говорити, що вони будуть збільшуватися, окрім як (через – ред.) підписання наступної угоди з нашими міжнародними кредиторами, немає», – пояснює Арсеній Яценюк.
Спершу депутати розкритикували програму
Втім, назвати цей план дій Кабміну чітким та зрозумілим не вдається, щонайменше, через обсяг обіцянок, гарантій та закликів, який бере на себе Кабмін. Спершу Яценюк представив депутатам достатньо об’ємну програму та закликав віддати за неї голоси. Однак парламентарі розкритикували документ та запропонували його доопрацювати. Після обговорення вирішили внести кілька правок та додати до програми зобов’язання, прописані в угоді по коаліції. За це проголосували 269 народних депутатів, 28 були проти.
Зокрема, голова фракції партії «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко вважає, що програма є недосконалою, тож рішення підкріпити її коаліційною угодою – вдалий компроміс.
«Ми об’єднали її з величезним, ґрунтовним документом, яким є коаліційна угода. І тепер ці два серйозних документи в сумі передбачають сотні кроків до реформ України. І стали нерозривною програмою діяльності найнятого уряду Яценюка», – заявив Луценко вже після голосування.
Нам потрібно вчитися об’єднуватися і поважати одне одногоАнтон Геращенко
Із Юрієм Луценком не згоден колега від «Народного фронту» Антон Геращенко, адже на думку депутата, «нечемно висміювати» програму уряду, до якого Луценко сам пропонував міністрів.
«Нам потрібно вчитися об’єднуватися. Там, де два українці – там три гетьмани. Потрібно руйнувати ці правила і поважати одне одного», – додав він.
Опозиція не підтримала програми уряду
Представники ж «Опозиційного блоку» дотримались обіцянки та не голосували за програму уряду. Як зауважив у кулуарах депутат Віталій Хомутиннік, це «суто декларативна програма, яка нічим не відрізняється від попередньої програми».
«Ті ж самі речі були записані 9 місяців тому. І по основних питаннях, на яких зараз наполягає суспільство, жодного кроку не було зроблено», – резюмував депутат.
За результатами роботи парламенту, Кабмін має об’ємний план роботи на найближчі роки.
Тема Криму майже не лунала у презентації програми уряду
Арсеній Яценюк презентував план роботи Кабміну більше ніж годину, втім, тему Криму майже не зачіпав. І це не зважаючи на те, що у програмі, яку роздали журналістам, повернення анексованого півострова та відбудова Донбасу записані як ключові виклики для України. Говорячи про соціальні виплати для вимушених переселенців, Яценюк звертався адресно до мешканців захопленого бойовиками Донбасу.
Депутат від «Народного фронту» Михайло Гаврилюк пояснив це тим, що Україна зайняла вичікувальну позицію. Він додає, що це його особиста думка, а не прем’єр-міністра чи усього парламенту, втім, «Крим повернеться лише тоді, коли кримчани захочуть знову бути у складі України»
«Якби вона хотіли – вони би вставали, вони би бунтували, вони би піднімалися зсередини. А якщо би народ піднявся зсередини і почав би боротьбу, то ми би, звісно, прийшли і допомогли. Не знаю як парламенту, але це моя думка», – говорить Гаврилюк.
Ті депутати, що підтримували «диктаторські закони», не очолюватимуть комітети
Вдалось на засіданні Ради і остаточно з’ясувати питання з комітетами. Врешті-решт парламентарі звільнили з керівних посад не лише тих одіозних опозиціонерів, що 16 січня 2014 року голосували за диктаторські закони. Свого крісла заступника голови комітету з економічної політики позбувся також Олесь Довгий. Спершу парламент проголосував за постанову без цього прізвища. А запропонував додати Довгого до умовного бан-списку депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм.
«Ми з самого початку казали, що порушення регламенту сталося в той момент, коли ми проголосували за постанову без Олеся Довгого, але це не увійшло в кінцевий варіант постанови. І завершилось це тим, що ми нагадали: таке було (пропозиція включити – ред.), і треба за це проголосувати», – заявив він.
Все вдалось завдяки тому, що його колега Світлана Заліщук підловила Ігоря Бриченка з «Народного фронту» на кнопкодавстві. На користь цього також свідчать відзняті «5-м каналом» кадри в момент неперсонального голосування.
Трибуну заблокували, вимагаючи переголосування. Закликав до цього і голова Радикальної партії Олег Ляшко: між ним та Олесем Довгим біля трибуни відбулась невелика штурханина. Саме завдяки тому, що перше голосування за постанову відбулось із порушенням регламенту та кнопкодавством, її переголосували та позбавили посади Довгого.
