Київ – «Звірі та діти захопили вулиці» – саме ця вистава розпочала цьогорічну театральну програму Британської Ради в Україні. Трагікомедію, що поєднала анімацію та живу гру, вже грали у сімнадцяти країнах, а тепер її змогли побачити і глядачі київського Молодого театру. Там же вже за кілька днів відбудеться прем’єра ще одного британсько-українського проекту – вистави «Бери, люби, тікай» за п’єсою драматурга Оксани Савченко.
Виставу «Звірі та діти захопили вулиці» придумали мультиплікатор Пол Баррітт та режисерка Сюзан Андрейд. Вони поєднали живу музику і гру акторів з анімацією, зробивши її повноцінною частиною постановки. «Звірі та діти» спершу нагадує казку, однак насправді це жорстка соціальна притча про людей, які опинилися поза суспільством, і про світ, який змінюється лише на гірше.
Вистава не позбавлена чорного британського гумору і спочатку навіть мала дві кінцівки: реалістичну та ідеалістичну. Грали ту, котру обирали глядачі. Однак виявилося, що публіка практично завжди хоче щасливого кінеця, тож від нього довелося відмовитись. Адже суть вистави саме у тому, що в житті рідко коли все відбувається за кращим сценарієм, пояснюють актори.
У Швейцарії ніхто не сміявся – акторка
Елеанор Бучан, виконавиця головної ролі, розповідає, що Україна – вже вісімнадцята країна, що побачила «Звірі та діти захопили вулиці». Вона каже, що цікаво спостерігати за реакцією глядачів у кожній новій країні.
«Я думаю, що вистава стала успішною, тому що вона універсальна. У ній йдеться про революцію, про соціальний рух, про сумних героїв, які намагаються поліпшити своє життя або знайти любов і не можуть. Вона також політична, і таким чином ми розуміємо, що є важливим для кожної країни. В деяких країнах ми маємо дуже бурхливу реакцію, а в деяких – дуже стриману. Наприклад, у Швейцарії ніхто не сміявся. Але коли ми були у Іспанії, де зараз економічний спад, усі були у захваті від вистави», – розповідає Елеанор Бучан.
Що ж до українських глядачів, то їх найбільше потішило те, що у виставі є згадка про борщ, жартують актори.
«Бери, люби, тікай»
Невдовзі, а саме 5 жовтня, в Молодому театрі відбудеться прем’єра ще однієї вистави, робота над якою також розпочалася в Британії. Радіо Свобода вже писало про проект лондонського театру Royal Court, в рамках якого українські драматурги спільно з режисерами два роки працювали над своїми п’єсами. Результатом стали сценічні читання в Лондоні. Тепер один із тих творів – п’єсу «І мені більше нецікаво, як ти там» українського драматурга Оксани Савченко – ставить британська режисерка Керолайн Стейнбейс, яка працювала з такими театрами як лондонський Національний театр та «Глобус». Постановка має назву «Бери, люби, тікай».
«Це неймовірна можливість – працювати в іншій країні і будувати виставу від найпершого слова. Зараз я працюю з акторами, але я була причетна до створення концепції цієї вистави ще до того, як ми задумали її ставити», – каже Керолайн Стейнбейс.
Нова драма в Україні не має належного підґрунтя – режисер
«Бери, люби, тікай» – це історія про людей, які мешкають у спальних районах, копирсаються в боргах і шукають щастя. Режисер зазначає, що українські драматурги добре відчувають так званий нерв часу.
«Історія Оксани унікальна і дуже красива, тож я сподіваюся, що ми зможемо віддати їй належне. Я сподіваюся, що ще матиму можливість працювати з українськими драматургами. Я маю невеликий досвід роботи із ними, але ті шестеро письменників, з якими я познайомилася, дуже вишукано і цікаво розповідали про сучасний досвід життя в Україні. Адже, наскільки я зрозуміла, нова драма в Україні не має такого ж підґрунтя, ніж у тій культурі, в якій працюю я», – каже вона.
Що ж до Оксани Савченко, то для неї присутність на репетиціях стала цінним досвідом.
«Деякі речі тепер я просто писатиму інакше. Окрім цього, я переймалася, що переклад українською мовою і вилучення нецензурної лексики із тексту якось його згладять. Але тепер я бачу, що цього не відбулося. А ще я з’ясувала, що п’єси мають перекладати драматурги, а не філологи – вони краще відчувають текст», – розповідає драматург.
«Глобус» приїде в Україну
«Бери, люби, тікай» Керолайн Стейнбейс поставила в Україні усього за чотири тижні. Для британських театрів такі темпи – цілком нормальна річ. Більше того, вісім тижнів на постановку вже вважаються розкішшю. Це питання економіки театру, пояснює режисер. Адже в Британії з репертуаром не працюють. Якщо у театрі є зали, які потрібно заповнити, то він ставить до 15 нових п’єс за рік, як, наприклад, Royal Court.
Тим часом на початку наступного року Британська рада спільно з театром Royal Court планує провести ще одну сесію співпраці з драматургами – цього разу українськими та білоруськими. Окрім цього, у травні наступного року лондонський театр «Глобус» завітає до Києва з новою постановкою «Гамлета». Гастролі відбудуться в рамках світового турне на честь 450-річчя з дня народження Вільяма Шекспіра, який, як відомо, був одним із засновників «Глобусу».
Виставу «Звірі та діти захопили вулиці» придумали мультиплікатор Пол Баррітт та режисерка Сюзан Андрейд. Вони поєднали живу музику і гру акторів з анімацією, зробивши її повноцінною частиною постановки. «Звірі та діти» спершу нагадує казку, однак насправді це жорстка соціальна притча про людей, які опинилися поза суспільством, і про світ, який змінюється лише на гірше.
Вистава не позбавлена чорного британського гумору і спочатку навіть мала дві кінцівки: реалістичну та ідеалістичну. Грали ту, котру обирали глядачі. Однак виявилося, що публіка практично завжди хоче щасливого кінеця, тож від нього довелося відмовитись. Адже суть вистави саме у тому, що в житті рідко коли все відбувається за кращим сценарієм, пояснюють актори.
У Швейцарії ніхто не сміявся – акторка
Елеанор Бучан, виконавиця головної ролі, розповідає, що Україна – вже вісімнадцята країна, що побачила «Звірі та діти захопили вулиці». Вона каже, що цікаво спостерігати за реакцією глядачів у кожній новій країні.
Вистава стала успішною, тому що вона універсальна. У ній йдеться про революцію, про соціальний рух, про сумних героїв, які намагаються поліпшити своє життя або знайти любов і не можутьЕлеанор Бучан
Що ж до українських глядачів, то їх найбільше потішило те, що у виставі є згадка про борщ, жартують актори.
«Бери, люби, тікай»
Невдовзі, а саме 5 жовтня, в Молодому театрі відбудеться прем’єра ще однієї вистави, робота над якою також розпочалася в Британії. Радіо Свобода вже писало про проект лондонського театру Royal Court, в рамках якого українські драматурги спільно з режисерами два роки працювали над своїми п’єсами. Результатом стали сценічні читання в Лондоні. Тепер один із тих творів – п’єсу «І мені більше нецікаво, як ти там» українського драматурга Оксани Савченко – ставить британська режисерка Керолайн Стейнбейс, яка працювала з такими театрами як лондонський Національний театр та «Глобус». Постановка має назву «Бери, люби, тікай».
Це неймовірна можливість – працювати в іншій країні і будувати виставу від найпершого словаКеролайн Стейнбейс
Нова драма в Україні не має належного підґрунтя – режисер
«Бери, люби, тікай» – це історія про людей, які мешкають у спальних районах, копирсаються в боргах і шукають щастя. Режисер зазначає, що українські драматурги добре відчувають так званий нерв часу.
«Історія Оксани унікальна і дуже красива, тож я сподіваюся, що ми зможемо віддати їй належне. Я сподіваюся, що ще матиму можливість працювати з українськими драматургами. Я маю невеликий досвід роботи із ними, але ті шестеро письменників, з якими я познайомилася, дуже вишукано і цікаво розповідали про сучасний досвід життя в Україні. Адже, наскільки я зрозуміла, нова драма в Україні не має такого ж підґрунтя, ніж у тій культурі, в якій працюю я», – каже вона.
Що ж до Оксани Савченко, то для неї присутність на репетиціях стала цінним досвідом.
«Деякі речі тепер я просто писатиму інакше. Окрім цього, я переймалася, що переклад українською мовою і вилучення нецензурної лексики із тексту якось його згладять. Але тепер я бачу, що цього не відбулося. А ще я з’ясувала, що п’єси мають перекладати драматурги, а не філологи – вони краще відчувають текст», – розповідає драматург.
«Глобус» приїде в Україну
«Бери, люби, тікай» Керолайн Стейнбейс поставила в Україні усього за чотири тижні. Для британських театрів такі темпи – цілком нормальна річ. Більше того, вісім тижнів на постановку вже вважаються розкішшю. Це питання економіки театру, пояснює режисер. Адже в Британії з репертуаром не працюють. Якщо у театрі є зали, які потрібно заповнити, то він ставить до 15 нових п’єс за рік, як, наприклад, Royal Court.
Тим часом на початку наступного року Британська рада спільно з театром Royal Court планує провести ще одну сесію співпраці з драматургами – цього разу українськими та білоруськими. Окрім цього, у травні наступного року лондонський театр «Глобус» завітає до Києва з новою постановкою «Гамлета». Гастролі відбудуться в рамках світового турне на честь 450-річчя з дня народження Вільяма Шекспіра, який, як відомо, був одним із засновників «Глобусу».
