Київ – За даними міжнародної організації Transparency International, в Україні упродовж останнього року понад третина респондентів давали хабарі. Це один із найвищих показників у Європі. Для порівняння – у Грузії давали хабарі менш як 5% опитаних. Загалом у світі до такої практики вдавався кожний четвертий респондент. Як зазначив Радіо Свобода колишній керівник київської міліції, а нині народний депутат Віталій Ярема, правоохоронці у протидії цим злочинам не ефективні, бо підпорядковані тим найбільшим корупціонерам.
Хворого киянина Василя тримали у реанімації довше, ніж потрібно, бо завідувач відділення однієї з лікарень столиці побачив, що родичі мають кошти на лікування. Використовуючи їхню готовність піти на все заради одужання рідної людини, цей підприємливий ескулап домігся свого. Рідним Василя довелось витратити близько 600 доларів на хабарі лікарям, у той час коли хлопець уже отямився і його стан був стабільним, розповів Радіо Свобода його друг Михайло.
«Від самого початку дали гроші черговому працівникові, який врятував життя. 100 доларів чи 200, не пам’ятаю. Потім підійшов цей завідувач відділенням і йому почали давати 200 доларів – він мовчить, дали 300 – він мовчить. Коли дійшло до 500, він каже: «Давайте ще 100 і досить, люди ж працювали, людям треба допомагати». Був навіть такий випадок, що він підсовував накладну на 15 тисяч гривень дружині, щоб вона просто заплатила. Проте вона відмовилась, сказала, що це вже занадто», – розповів Михайло.
У випадку з Василем мала місце корупція на адміністративному рівні, коли людина сприймає своє робоче місце як спосіб заробітку, констатують експерти. Загалом в Україні існує три рівні корупції, перелічував керівник Transparency International Україна Олексій Хмара: побутовий, коли швидше вирішити питання хабаром, ніж у законний спосіб, згаданий адміністративний і третій – політичний, коли йдеться про великі гроші.
Треба подолати корупцію ідеологічно – Ярема
Законопроектів щодо боротьби з корупцією в Україні дуже багато, зокрема нещодавно Верховна Рада запровадила кримінальну відповідальність за пропозицію дати хабара і за прийняття такої пропозиції. Це зазначив Радіо Свобода колишній керівник київської міліції, а нині заступник голови парламентського з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віталій Ярема. Проте проблема у тому, що застосовуються такі законопроекти неоднаково.
Робота правоохоронних органів у Києві, та й в усій Україні в цьому напрямку взагалі не ефективна, бо правоохоронці підпорядковані тим, хто є найбільшими корупціонерами. Окремі чиновники йдуть на роботу не заради зарплати чи кар’єри, а заради того, щоб поставити підпис і отримати за це винагороду, пояснює Віталій Ярема. На сьогодні ж взагалі відсутній контроль за ходом кримінальних справ стосовно корупції, додає він.
«Правоохоронна система має бути спрямована насамперед на невідворотність покарання і профілактику правопорушень. Але яка профілактика, якщо кожен знає, що він може пійматися на десятому чи сотому разі, коли він буде давати хабар, і коли він знає, що він за це не буде нести покарання. Якщо не на стадії слідства, то на стадії прокурорського нагляду чи судового розгляду він все одно відкупиться. Треба подолати корупцію ідеологічно, щоб вона не була привабливим явищем», – каже він.
Можна монополізувати корупцію, назвати її податками – Покальчук
За кількістю випадків, зареєстрованих МВС, коли вимагались найбільші хабарі (понад 100 тисяч гривень), Київ посідає друге місце в Україні, поступаючись Чернівецькій області. Простим і легким способом вирішувати таким чином проблеми вважає 35% українців, а 26% кажуть, що хабарництво є нормою життя. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та КМІСом. А все через те, що така форма врегулювання економічно-правових відносин дуже притаманна менталітетові українців, пояснює соціопсихолог Олег Покальчук, і виникає вона тоді, коли держава починає конкурувати зі звичаєвим правом. Корупцію неможливо подолати, її можна лише обмежити, як це у західних країнах і робиться, додає експерт.
«Треба перевести в якесь русло, легалізувати. Держава може монополізувати корупцію, назвати її податками чи ще чимось. А коли це виводиться в окрему нішу і криміналізується, то от такі ми і є», – каже соціопсихолог.
Торік у світовому «індексі сприйняття корупції», опублікованому Transparency International, Україна посіла 144-е місце із 176. Однакову з Україною оцінку, 26 балів зі 100, тоді отримали ще п’ять держав: Сирія, Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Камерун та Бангладеш.
Хворого киянина Василя тримали у реанімації довше, ніж потрібно, бо завідувач відділення однієї з лікарень столиці побачив, що родичі мають кошти на лікування. Використовуючи їхню готовність піти на все заради одужання рідної людини, цей підприємливий ескулап домігся свого. Рідним Василя довелось витратити близько 600 доларів на хабарі лікарям, у той час коли хлопець уже отямився і його стан був стабільним, розповів Радіо Свобода його друг Михайло.
«Від самого початку дали гроші черговому працівникові, який врятував життя. 100 доларів чи 200, не пам’ятаю. Потім підійшов цей завідувач відділенням і йому почали давати 200 доларів – він мовчить, дали 300 – він мовчить. Коли дійшло до 500, він каже: «Давайте ще 100 і досить, люди ж працювали, людям треба допомагати». Був навіть такий випадок, що він підсовував накладну на 15 тисяч гривень дружині, щоб вона просто заплатила. Проте вона відмовилась, сказала, що це вже занадто», – розповів Михайло.
У випадку з Василем мала місце корупція на адміністративному рівні, коли людина сприймає своє робоче місце як спосіб заробітку, констатують експерти. Загалом в Україні існує три рівні корупції, перелічував керівник Transparency International Україна Олексій Хмара: побутовий, коли швидше вирішити питання хабаром, ніж у законний спосіб, згаданий адміністративний і третій – політичний, коли йдеться про великі гроші.
Треба подолати корупцію ідеологічно – Ярема
Законопроектів щодо боротьби з корупцією в Україні дуже багато, зокрема нещодавно Верховна Рада запровадила кримінальну відповідальність за пропозицію дати хабара і за прийняття такої пропозиції. Це зазначив Радіо Свобода колишній керівник київської міліції, а нині заступник голови парламентського з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віталій Ярема. Проте проблема у тому, що застосовуються такі законопроекти неоднаково.
Робота правоохоронних органів у Києві, та й в усій Україні в цьому напрямку взагалі не ефективна, бо правоохоронці підпорядковані тим, хто є найбільшими корупціонерами. Окремі чиновники йдуть на роботу не заради зарплати чи кар’єри, а заради того, щоб поставити підпис і отримати за це винагороду, пояснює Віталій Ярема. На сьогодні ж взагалі відсутній контроль за ходом кримінальних справ стосовно корупції, додає він.
«Правоохоронна система має бути спрямована насамперед на невідворотність покарання і профілактику правопорушень. Але яка профілактика, якщо кожен знає, що він може пійматися на десятому чи сотому разі, коли він буде давати хабар, і коли він знає, що він за це не буде нести покарання. Якщо не на стадії слідства, то на стадії прокурорського нагляду чи судового розгляду він все одно відкупиться. Треба подолати корупцію ідеологічно, щоб вона не була привабливим явищем», – каже він.
Можна монополізувати корупцію, назвати її податками – Покальчук
За кількістю випадків, зареєстрованих МВС, коли вимагались найбільші хабарі (понад 100 тисяч гривень), Київ посідає друге місце в Україні, поступаючись Чернівецькій області. Простим і легким способом вирішувати таким чином проблеми вважає 35% українців, а 26% кажуть, що хабарництво є нормою життя. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та КМІСом. А все через те, що така форма врегулювання економічно-правових відносин дуже притаманна менталітетові українців, пояснює соціопсихолог Олег Покальчук, і виникає вона тоді, коли держава починає конкурувати зі звичаєвим правом. Корупцію неможливо подолати, її можна лише обмежити, як це у західних країнах і робиться, додає експерт.
«Треба перевести в якесь русло, легалізувати. Держава може монополізувати корупцію, назвати її податками чи ще чимось. А коли це виводиться в окрему нішу і криміналізується, то от такі ми і є», – каже соціопсихолог.
Торік у світовому «індексі сприйняття корупції», опублікованому Transparency International, Україна посіла 144-е місце із 176. Однакову з Україною оцінку, 26 балів зі 100, тоді отримали ще п’ять держав: Сирія, Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Камерун та Бангладеш.
