Християни різних обрядів, які дотримуються різних церковних календарів, святкують 6 січня низку великих релігійних свят.
В Україні православні різних деномінацій і греко-католики, які дотримуються юліанського календаря як літургійного, цього дня святкують Святвечір напередодні Різдва Христового, яке для них настане 7 січня.
Із вітанням до Різдва вже звернувся до українців у неділю Президент Віктор Янукович. «Син Божий прийшов у цей світ, щоб принести нам слово віри, надії та любові. Щороку це величне свято єднає увесь наш народ», – мовиться, зокрема, у вітанні на офіційному сайті голови держави.
А Прем’єр-міністр Микола Азаров у блозі на особистому сайті побажав усім Божого благословення до свята, яке, за його словами, для багатьох «навіть більш очікуване й важливе, ніж Новий рік» і яке ніяк не може бути без куті – самому прем’єрові, як він написав, більше до душі традиційна кутя із пшениці.
Святвечір цього дня настає і для православних у Росії, Сербії, Грузії, вірних Єрусалимського патріархату в Ізраїлі і Йорданії та нечисленних громад в інших країнах (зокрема, на чернечій горі Афон у Греції і для грецьких «старокалендарників»). Цього ж дня святкують Святвечір і вірні більшості східно-католицьких церков (однією з яких є УГКЦ) і так званих давньосхідних церков.
Переважна більшість православних церков світу перейшла на новоюліанський календар, який із практичного погляду збігається зі світським григоріанським, хоча дату Великодня визначає на той же день, що й юліанський. Для вірних цих церков Різдво було 25 грудня, а 6 січня вже настало свято Богоявлення, а також свято Хрещення Господнього. (Для українців воно настане тільки 19 січня, яке відповідає 6 січня за юліанським календарем.)
Цього дня, на Йордана чи Водохреще, у Греції, Болгарії і Румунії (а також у громадах вихідців із цих країн за кордоном) та в деяких регіонах Македонії, Чорногорії і Сербії існує звичай після служби Божої рушати хресним ходом до найближчої водойми і пірнати у крижану воду (нерідко підігрівшись перед цим сливовицею). Священик освячує воду, кидаючи в неї дерев’яний хрест; для пірнальників вважається особливим благословенням виловити цей хрест.
Для християнських церков західних обрядів, у першу чергу Римо-католицької, 6 січня є днем Богоявлення, або Епіфанії (але не Хрещення Господня, яке святкують в інший день). Цей же день у них є і днем Трьох царів (волхвів, магів, мудреців), які, за легендою, цього дня принесли немовляті Ісусові дари.
Саме цього дня, чи, точніше, в ніч на цей день в Іспанії та іспанськомовних країнах Латинської Америки діти (та й, буває, дорослі) отримують подарунки від «Трьох магів-царів».
Також на Богоявлення, 6 січня, в Італії дарунки носить відьма Бефана. (В інших країнах такі дарунки приносить в інші дні чи то Святий Миколай 6 грудня, чи Дитя-Ісус, Санта-Клаус або Різдвяний дід на Рідзво, чи Дід-Мороз на Новий рік, чи Свята Луція в частині Італії аж у переддень свого свята 13 січня тощо.)
А Вірменська апостольська церква, одна з давньосхідних церков, за давньою традицією святкує 6 січня і Богоявлення, і Хрещення Господнє, і одночасно Різдво Христове.
В Україні православні різних деномінацій і греко-католики, які дотримуються юліанського календаря як літургійного, цього дня святкують Святвечір напередодні Різдва Христового, яке для них настане 7 січня.
Із вітанням до Різдва вже звернувся до українців у неділю Президент Віктор Янукович. «Син Божий прийшов у цей світ, щоб принести нам слово віри, надії та любові. Щороку це величне свято єднає увесь наш народ», – мовиться, зокрема, у вітанні на офіційному сайті голови держави.
А Прем’єр-міністр Микола Азаров у блозі на особистому сайті побажав усім Божого благословення до свята, яке, за його словами, для багатьох «навіть більш очікуване й важливе, ніж Новий рік» і яке ніяк не може бути без куті – самому прем’єрові, як він написав, більше до душі традиційна кутя із пшениці.
Святвечір цього дня настає і для православних у Росії, Сербії, Грузії, вірних Єрусалимського патріархату в Ізраїлі і Йорданії та нечисленних громад в інших країнах (зокрема, на чернечій горі Афон у Греції і для грецьких «старокалендарників»). Цього ж дня святкують Святвечір і вірні більшості східно-католицьких церков (однією з яких є УГКЦ) і так званих давньосхідних церков.
Переважна більшість православних церков світу перейшла на новоюліанський календар, який із практичного погляду збігається зі світським григоріанським, хоча дату Великодня визначає на той же день, що й юліанський. Для вірних цих церков Різдво було 25 грудня, а 6 січня вже настало свято Богоявлення, а також свято Хрещення Господнього. (Для українців воно настане тільки 19 січня, яке відповідає 6 січня за юліанським календарем.)
Цього дня, на Йордана чи Водохреще, у Греції, Болгарії і Румунії (а також у громадах вихідців із цих країн за кордоном) та в деяких регіонах Македонії, Чорногорії і Сербії існує звичай після служби Божої рушати хресним ходом до найближчої водойми і пірнати у крижану воду (нерідко підігрівшись перед цим сливовицею). Священик освячує воду, кидаючи в неї дерев’яний хрест; для пірнальників вважається особливим благословенням виловити цей хрест.
Для християнських церков західних обрядів, у першу чергу Римо-католицької, 6 січня є днем Богоявлення, або Епіфанії (але не Хрещення Господня, яке святкують в інший день). Цей же день у них є і днем Трьох царів (волхвів, магів, мудреців), які, за легендою, цього дня принесли немовляті Ісусові дари.
Саме цього дня, чи, точніше, в ніч на цей день в Іспанії та іспанськомовних країнах Латинської Америки діти (та й, буває, дорослі) отримують подарунки від «Трьох магів-царів».
Також на Богоявлення, 6 січня, в Італії дарунки носить відьма Бефана. (В інших країнах такі дарунки приносить в інші дні чи то Святий Миколай 6 грудня, чи Дитя-Ісус, Санта-Клаус або Різдвяний дід на Рідзво, чи Дід-Мороз на Новий рік, чи Свята Луція в частині Італії аж у переддень свого свята 13 січня тощо.)
А Вірменська апостольська церква, одна з давньосхідних церков, за давньою традицією святкує 6 січня і Богоявлення, і Хрещення Господнє, і одночасно Різдво Христове.
