Сімферополь – У Криму підбивають підсумки виборів, що завершилися. Тут вже порахували 100% бюлетенів на усіх дільницях. Серед переможців у мажоритарних округах – жодного кримського татарина. А з 8 кримчан, обраних за партійними списками до Верховної Ради України, – лише Мустафа Джемілєв представлятиме кримських татар. Його заступник у Меджлісі Рефат Чубаров, який посідає 111-й номер у виборчому списку «Батьківщини», каже, що за нинішньої політичної і виборчої системи у кримських татар майже немає шансів потрапити до загальнонаціонального парламенту.
Особлива увага журналістів і міжнародних спостерігачів під час нинішній виборів була прикута до 10-го мажоритарного округу. Там, у Бахчисарайському і Сімферопольському районах, вів боротьбу висуванець Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, який, на думку багатьох спостерігачів, мав певні шанси виграти мандат до Верховної Ради.
Втім, дива не сталося, хоча він і посів друге місце з майже 20% голосів на його підтримку. Тут переміг представник Партії регіонів Григорій Груба, за якого голосували удвічі більше виборців. Розрив між переможцем виборів в окрузі № 8, регіоналом Борисом Дейчем, і делегатом Курултаю Ескендером Барієвим, який теж посів друге місце, ще більший – 4-разовий. А представниця УДАРу Еміне Багатирли в окрузі № 3 була третьої і набрала 9%, що у 5 разів менше, аніж у переможниці Олени Нетецької з Партії регіонів.
Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров каже, що всі ці кандидати отримали приблизно стільки відсотків голосів виборців, скільки на цих територіях живе кримських татар. На його думку, кримське суспільство поки не зовсім позбавилося антитатарських стереотипів, тож зараз представникам кримськотатарського народу потрапити до парламенту країни вкрай важко, а в мажоритарних округах – майже неможливо.
«Кримські татари не мали жодної можливості бути представленими у парламенті за мажоритарними округами. Причина в тому, що їхні межі ЦВК нарізала таким чином, що в жодному з округів кримські татари не мали частки більш ніж 25–27%», – заявив Рефат Чубаров.
За його словами, щоб мати своїх представників у загальнонаціональному парламенті, Меджліс змушений домовлятися з тими чи іншими політичними силами, і якщо ті перебувають в опозиції, то ризик тиску з боку влади на кримських татар і Меджліс зростає.
Потрібні зміни до законодавства – експерт
Провідний експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер називає цю ситуацію «ненормальною» і такою, що не відповідає взятим українським урядом на себе міжнародним зобов’язанням. За її словами, у світовій і, зокрема, європейській практиці є чимало різних прикладів розв’язання проблеми представництва етнічних меншин і корінних народів.
Наприклад, у Румунії практикується квотування, що гарантовано дозволяє представникам нацменшин бути у парламенті країни. Серед інших механізмів – зниження відсоткового бар’єру за пропорційною системою і спеціальна нарізка з урахуванням місць компактного проживання національних меншин за мажоритарною системою.
«У виборчому законодавстві це бажано передбачити. Після широкої дискусії слід вирішити, який саме механізм можна вважати найбільш прийнятним для України», – вважає Наталія Беліцер. За її словами, всі країни, що дбають про свої меншини, мають такі механізми у виборчому законодавстві.
Разом з тим, Рефат Чубаров називає малоймовірним швидке вирішення цієї проблеми, зважаючи на відсутність політичної волі керівництва держави і неповне розуміння важливості цього в суспільстві. Водночас він повідомив, що питання представництва кримських татар у загальнонаціональному парламенті та їхньої участі у співкеруванні Кримом ставитимуться Меджлісом на міжнародному форумі з питань безпеки і розвитку кримськотатарського народу в Україні, що під егідою Верховного комісара ОБСЄ з прав національних меншин планується провести наступного року.
Особлива увага журналістів і міжнародних спостерігачів під час нинішній виборів була прикута до 10-го мажоритарного округу. Там, у Бахчисарайському і Сімферопольському районах, вів боротьбу висуванець Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, який, на думку багатьох спостерігачів, мав певні шанси виграти мандат до Верховної Ради.
Втім, дива не сталося, хоча він і посів друге місце з майже 20% голосів на його підтримку. Тут переміг представник Партії регіонів Григорій Груба, за якого голосували удвічі більше виборців. Розрив між переможцем виборів в окрузі № 8, регіоналом Борисом Дейчем, і делегатом Курултаю Ескендером Барієвим, який теж посів друге місце, ще більший – 4-разовий. А представниця УДАРу Еміне Багатирли в окрузі № 3 була третьої і набрала 9%, що у 5 разів менше, аніж у переможниці Олени Нетецької з Партії регіонів.
Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров каже, що всі ці кандидати отримали приблизно стільки відсотків голосів виборців, скільки на цих територіях живе кримських татар. На його думку, кримське суспільство поки не зовсім позбавилося антитатарських стереотипів, тож зараз представникам кримськотатарського народу потрапити до парламенту країни вкрай важко, а в мажоритарних округах – майже неможливо.
«Кримські татари не мали жодної можливості бути представленими у парламенті за мажоритарними округами. Причина в тому, що їхні межі ЦВК нарізала таким чином, що в жодному з округів кримські татари не мали частки більш ніж 25–27%», – заявив Рефат Чубаров.
За його словами, щоб мати своїх представників у загальнонаціональному парламенті, Меджліс змушений домовлятися з тими чи іншими політичними силами, і якщо ті перебувають в опозиції, то ризик тиску з боку влади на кримських татар і Меджліс зростає.
Потрібні зміни до законодавства – експерт
Провідний експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер називає цю ситуацію «ненормальною» і такою, що не відповідає взятим українським урядом на себе міжнародним зобов’язанням. За її словами, у світовій і, зокрема, європейській практиці є чимало різних прикладів розв’язання проблеми представництва етнічних меншин і корінних народів.
Наприклад, у Румунії практикується квотування, що гарантовано дозволяє представникам нацменшин бути у парламенті країни. Серед інших механізмів – зниження відсоткового бар’єру за пропорційною системою і спеціальна нарізка з урахуванням місць компактного проживання національних меншин за мажоритарною системою.
«У виборчому законодавстві це бажано передбачити. Після широкої дискусії слід вирішити, який саме механізм можна вважати найбільш прийнятним для України», – вважає Наталія Беліцер. За її словами, всі країни, що дбають про свої меншини, мають такі механізми у виборчому законодавстві.
Разом з тим, Рефат Чубаров називає малоймовірним швидке вирішення цієї проблеми, зважаючи на відсутність політичної волі керівництва держави і неповне розуміння важливості цього в суспільстві. Водночас він повідомив, що питання представництва кримських татар у загальнонаціональному парламенті та їхньої участі у співкеруванні Кримом ставитимуться Меджлісом на міжнародному форумі з питань безпеки і розвитку кримськотатарського народу в Україні, що під егідою Верховного комісара ОБСЄ з прав національних меншин планується провести наступного року.
