Посол України у Празі розповів Радіо Свобода про мету майбутнього візиту до Чехії прем’єра Миколи Азарова

Прага – Микола Азаров їде до Праги, щоб розвивати економічні контакти між Україною і Чехією. Про це перед візитом українського прем’єра розповів Радіо Свобода посол України в Чехії Іван Грицак. Український дипломат не очікує, що під час цього візиту сторони домовляться про акредитацію військових дипломатів – питання, що постало вже понад півроку. При цьому Іван Грицак пояснює не завжди приязне ставлення чехів до України «особливістю чеського менталітету».

– Цей рік був дуже складним у відносинах між Україною і Чехією. Почалося з того, що Чехія надала політичний притулок одному з колишніх міністрів українського уряду Богданові Данилишину. Це було в січні. А в травні Україна вислала чеських військових аташе за підозрою у шпигунстві. Після цього були кроки Праги у відповідь. І ось тепер до чеської столиці їде з першим офіційним візитом Прем’єр-міністр України Микола Азаров – він має бути в чеській столиці 19 грудня. Скажіть, яким чином Микола Азаров буде залагоджувати ці проблеми в українсько-чеських відносинах? Що саме планується?

– Пан Азаров їде сюди не залагоджувати ті питання, на яких Ви наголошували. Завдання прем’єра і концепція його візиту – розбудова двосторонніх українсько-чеських відносин, більше в економічній сфері. Цього року товарообіг між Україною і Чеською республікою сягне трьох мільярдів доларів, і нам необхідно накреслити нові шляхи підвищення цього показника у наших стосунках. Я, мабуть би, погодився з тим, що сказав мій візаві в Україні – посол Чеської республіки Іван Почух: «Це перегорнута сторінка наших двосторонніх відносин». Скажу відверто, що я маю свої погляди на ті питання, про які Ви говорили і, мабуть, не варто сьогодні, напередодні цього візиту, з’ясовувати якісь моменти з того періоду.

– Все ж таки, деякі моменти доведеться з’ясувати, тому що той же посол Почух мав сподівання, що під час візиту пана Азарова буде йтися і про повернення чеських військових аташе в Україну (і його слова цитує чеське інформаційне агентство), тобто Чехія таке питання порушує. Які передумови висуває Україна для того, щоб це питання вирішити?

– Я так гадаю, що цього питання під час розмов прем’єр-міністра Азарова – під час зустрічі тет-а-тет із прем’єром Нечасом і під час зустрічі з Президентом, і під час зустрічі з головою Сенату – конкретики акредитації військових дипломатів, як українських у Празі, так і чеських в Україні, – стояти не буде.

– Ви сказали, що головне завдання візиту прем’єра до Чехії – економіка. Чи планується підписання якихось угод? На що конкретно сподівається Україна?

– Ми плануємо підписати під час візиту чотири угоди: як угоду міжурядову про технологічну співпрацю, плануємо підписати протокол до угоди про уникнення подвійного оподаткування – це виключно економічна складова і економічна угода; і дві угоди в галузі гуманітарної сфери – це угода про співробітництво в галузі культури і освіти.

– Щодо подвійного оподаткування – адже вже існує міждержавна угода з цього приводу. Які зміни Україна і Чехія збираються внести в неї?

– Я не можу Вам конкретно відповісти на це запитання, оскільки навколо цього протоколу велися майже чотири роки плідні переговори наших фінансових служб. Це виключно податкова тематика, і я просто не вникав у зміст цих документів.

– 19 грудня ­– це символічний день для української дипломатії, адже в той день у Києві має відбутися саміт Україна – Євросоюз, в Прагу має приїхати прем’єр Микола Азаров, водночас у Москві мають засідати лідери ЄврАзЕС, а Президент Янукович наразі не дав чіткої відповіді, хто саме представлятиме Україну на саміті в Москві. Він сказав, що будуть урядовці, і вже лунають такі припущення, що, можливо, пан Азаров поїде не в Прагу, а в Москву. Чи це можливо?

– Ви послалися на дипломатію, то я можу сказати: в дипломатії ніколи не кажи «ніколи», і є багато цікавих досвідів, прикладів із цього приводу. Але на цю хвилину, поки ми у студії, як я від’їжджав від посольства, мав розмову з колегами з протоколу прем’єр-міністра Нечаса, із канцелярією Президента Чеської республіки, з Міністерством закордонних справ України, з канцелярією Прем’єр-міністра України – я таких відомостей, що Прем’єр-міністр України не їде сюди, а їде кудись в іншу сторону, у мене таких відомостей немає.

– Чи український прем’єр буде зустрічатися у Празі з українською громадою?

– Ми плануємо таку зустріч із нашим педагогічним колективом. Але все буде залежати від часу. Ви наголосили на тому, що якраз у цей час буде проходити саміт Україна – ЄС і, безперечно, що це може накласти певний відбиток на терміні перебування прем’єра. А прем’єрські візити, як правило, це одноденні візити.

– Про ставлення чехів до України. Чеські соціологи з агенції STEM оприлюднили нещодавно дані, за якими у пересічних чехів переважає негативне ставлення до кількох держав і в цьому переліку саме Україна, Росія і Китай. Найприязніше чехи ставляться до Словаччини, Швеції, а Україна опинилася серед лідерів негативного списку. Як Ви це пояснюєте?

– Це цікавий феномен, виходячи з менталітету чехів. Я тут працюю вже вдруге. Працював я тут у 1998 році по 2001 рік радником і коли тут було біля мільйона українців. Коли ти йшов вулицями Праги, то треба було тільки прислухатися – чи це з Полтавщини, чи це із Закарпаття, чи це з Івано-Франківщини, чи з Волині. За говіркою можна було визначити. Я хотів би Вам сказати: мабуть, тим ставленням наших громадян, громадян України, які приїжджають сюди, щоб заробити якусь копійку, які не цураються ніякої праці, це могло викликати за цей період від початку 90 років певне негативне ставлення до українців, які можуть виконувати ту роботу, яку, вибачте, навіть роми чеські не хочуть робити. Це один аспект. Друге – українців на початку 90 років, усі ці розбійні напади, в тому числі і чеського криміналітету – вони швидко пристосувалися і два-три слова при вбивстві цей же чех, чи іншої національності, старався сказати російською чи українською мовами для того, щоб скомпрометувати українців. Але я знаю історію непогану українсько-чеських відносин, починаючи з Масарика, з його приїздом у 1921 році на моє рідне Закарпаття, його ставлення до України...

– Я перепрошую, але ми зараз говоримо не про історію, а про сучасне ставлення чехів до українців і про ці стереотипи. Що Ви робите, зокрема, щоб ці негативні стереотипи розвіяти? Чи зустрічаєтесь, можливо, з чеськими політиками, громадськістю? За останні місяці були такі зустрічі?

– Я Вам більше можу сказати. Коли читаєш оці соціологічні дані й коли зустрічаєшся з представниками чеського істеблішменту, чи з представниками культури, спорту, політики, інтелігенції, не відчуваєш того. Навпаки, сам Президент Клаус у двох своїх посланнях, у своїх листах до Президента Януковича сказав, що він не уявляє собі сьогодні цілі галузі народного господарства Чехії без українців.



– Власне, передовсім, українських будівельників. І ось остання чеська статистика щодо кількості українських заробітчан: зараз у Чехії офіційно працює близько 36 тисяч українців, а в 2008 році була 81 тисяча, тобто, це різке падіння у два з половиною рази. Це пов’язане з тим, що Чехія закривала свій ринок праці від іноземців, коли починалася фінансова криза кілька років тому. Чи Ви знаєте, що сталося з цими людьми, які не потрапили зараз до чеської офіційної статистики? Чи вони повернулися на Україну, чи вони мігрували далі в інші європейські держави, чи просто стали нелегалами? Яка зараз тенденція?

– Частина громадян України, дійсно, повертається на Батьківщину, це правда. Значна частина переходить в іншу якість, тобто вони отримують статус підприємців у Чехії і ця статистика розширюється. Це не значить, що вони займаються підприємницькою діяльністю. На жаль, вони як працювали, так і працюють...

– За Вашими підрахунками, скільки зараз українців у Чехії?

– Я не можу сказати, скільки працює нелегально, я дотримуюся тієї статистики, яку дають офіційно. Ми не ведемо у дипломатичній установі якогось обліку цих громадян, але я думаю, що українців тут є близько 150 тисяч.