Наш інтерес до підписання угоди з Україною про асоціацію залишається – Штефан Філе

– Пане комісаре, 20 жовтня в Брюсселі віце-прем’єр України Андрій Клюєв заявив, що Україні вдалось погодити ключові параметри угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема, в частині, що стосується зони вільної торгівлі з ЄС. Чи можна, на Вашу думку, розділяти договір на дві частини – економічну і так звану політичну, яка стосується зобов’язань дотримання Україною демократичних цінностей?

– Уся угода про асоціацію від самого початку готується як єдина велика цілість, частиною якої є й так звана угода про економічну інтеграцію. Це договір, про головні риси якого домовились віце-прем’єр України пан Клюєв і мій колега з Єврокомісії пан Карел Де Гюхт. Ми від самого початку сприймали угоду як єдине ціле, частиною якої є так звана угода про економічну інтеграцію, тому я не можу собі навіть уявити ні бажання, ні прагнення, ні можливість того, що ми можемо цю угоду розділяти.

Від самого початку в переговорах із Україною наші амбіції стосувались не тільки питань торгівлі, бізнесу, тому що ми хотіли суттєвим способом притягнути Україну ближче до Європейського Союзу. Цей договір готується набагато амбітнішим, тому що він покриває набагато більше галузей, ніж тільки торгівля і бізнес. Ці домовленості між віце-прем’єром України паном Клюєвим і комісаром ЄС Карелом Де Гюхтом є важливими для завершення договору в цілому, але для того, щоб ми договір підписали як цілість, то потрібно пройти ще немалий шлях.

– Президент України пан Янукович цього тижня наголосив, що не має можливості звільнити пані Тимошенко з тюрми, як того бажає Європейський Союз. Чому так послідовно відстоює Євросоюз думку про звільнення колишнього прем’єра України, і ширше – про незалежність судової системи в цілому?

– Ми з нашими українськими друзями в питанні підготовки угоди про асоціацію були від самого початку відкриті і прозорі, та говорили, що можемо уявити взаємне порозуміння і гнучкість з боку Європейського Союзу та країн-членів у багатьох питаннях. Однак у питаннях, що стосуються головних демократичних цінностей, прав і свобод людини, законодавства, незалежності судів, там простору для компромісів немає.

Починаючи від січня цього року ми чітко заявляли, що маємо сильне відчуття того, що у справі колишнього прем’єра пані Тимошенко йдеться про вибірковий підхід до юстиції. Цю думку, яку має Євросоюз, я собі дозволю сформулювати так: «Не засуджуємо і не засуджуються колишні голови урядів до тюремного ув’язнення тільки тому, що вони виконували свої політичні обов’язки. І вже цілком не мають засуджуватися до тюремного ув’язнення на основі законів, які існували в колишньому комуністичному Радянському Союзі». Про це українська сторона знає і цим пояснюється незадоволення Європейського Союзу як цілим процесом, так і з його вироком.

– Угода про асоціацію України з Європейським Союзом і вступ України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном – чи можна іти західно-східним напрямком водночас, чи немає в цьому суперечностей?

– Це питання ми вже розглядали минулого року і здається, що тут усе ясно і нам, і Україні. Немає проблеми в тому, щоб укласти договори про зону вільної торгівлі з Брюсселем чи країнами членами ЄС – з одного боку, і з Москвою, Мінськом – з іншого. Однак, як тільки ми починаємо говорити про рамки інтеграції, про набагато глибшу інтеграцію – в економічній та інших галузях, то тут уже ви не можете сидіти відразу на двох стільцях. Зобов’язання, які випливають із договору про асоціацію, тяжко поєднуються з зобов’язаннями, які витікають із договору про Митний союз, і навпаки. Тобто я вважаю практично взаємно виключеним, щоб Україна могла бути водночас складовою цих обох договорів.

І ще одна заувага: це не виключає, щоб Україна шукала якийсь інший доступний шлях співпраці з країнами Митного союзу. Вже якісь пропозиції про це пролунали з боку Києва щодо Митного союзу і мені вони здались цілком розумними і відповідними.

– У Києві Президент України вже проголосив, що термін підписання угоди про асоціацію може бути відкладений. Однак за умови, коли колишня прем’єр уряду пані Тимошенко є в тюрмі, чи можна в цілому говорити про ухвалення договору, тим більше – називати терміни вступу України до ЄС?

– Досі єдине, що втрачається, що перестає бути актуальним, – це дата зустрічі Президента України Віктора Януковича з головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу і головою Європейської ради Германом Ван Ромпеєм. Зустріч, яка мала відбутись 20 жовтня, не була скасована, а відкладена до часу, коли настануть сприятливіші умови для того, щоб дійшло до переговорів на такому високому рівні про все ще відкритих питаннях угоди про асоціацію.

Гадаю, що із боку Євросоюзу ніхто не закриває й не грюкає дверми. Ніхто з боку Європейського Союзу не говорить про те, що припиняються контакти з українськими представниками. Наш інтерес до підписання угоди про асоціацію залишається. Договір є важливим для України і важливим для Європейського Союзу.

Тим не менше, залишаються певні умови, які Європейський Союз, країни-члени ЄС вважають важливими для того, щоб ми могли зробити цей останній крок на шляху підписання угоди. Про ці умови ми говоримо вже дуже довго, говоримо про них дуже відкрито. Від другої сторони ми теж про це чуємо, і я особисто був присутній на переговорах із найвищими представниками України, коли нам дали запевнення, що ситуація буде вирішена. Однак замість того, щоб ситуація була вирішена, ми є свідками винесеного вироку, яким засуджена колишній прем’єр Юлія Тимошенко. І далі ми дізнаємось про ще один процес, який має бути відкритий про неї, чуємо про різні розмови і зауваження про те, яку цінність має угода про асоціацію для України. Це нас, звичайно, засмучує. Але з нашого боку бажання і готовність цей договір довести до завершення – точно є, тому що його сенс і його значення ми цілком усвідомлюємо.

– Віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко недавно зауважив, що коли Європейський Союз не може домовитись із Україною, є сенс подивитись у напрямку співпраці з Митний союзом. Чого більше, на Вашу думку, в такій заяві: дипломатії, погроз, чи нарешті правда про реальний політичний вибір України?

– Якщо це дипломатія, то це найгірша дипломатія, про яку я колись чув. Чи це є відбитком реальних інтересів, переваг української сторони? Українська сторона суверенна і ми завжди будемо поважати рішення суверенної української сторони. Угода про асоціацію є серйозною пропозицією з боку Євросоюзу. Це пропозиція, на яку ми чекали і над якою ми працювали багато років, і яка справді дає можливість притягнути Україну ближче до ЄС із усім, що з цього витікає. І мова тут не тільки про торгівлю, а про щоденне життя українців. Особисто мені було б дуже шкода, якщо б ця праця, а головне – ця перспектива тепер зійшла нанівець. Сподіваюсь, що на місце цієї поганої дипломатії прийде здоровий глузд і ми зуміємо створити такі умови, щоб цей договір довести до кінця і його підписати.

– Чи можна, на Вашу думку, розглядати відкладення візиту українського Президента до Брюсселя як перемогу політики Москви, яка останнім часом дуже наполегливо запрошує Україну вступити до Митного союзу?

– Думаю, що тут не йдеться про те, чи Москва виграє або програє. Те, що до цієї зустрічі не дійшло, думаю, говорить про невикористані можливості з нашого боку провести принциповим шляхом увесь процес завершення роботи над угодою. Шкода, що з боку України не були створені відповідні умови до цієї зустрічі. І оскільки я сам розмовляв з обома президентами – Європейської комісії й Європейської ради, вони готові підтвердити будь-який термін нової зустрічі, якщо будуть створені для неї відповідні умови.

– Нещодавно Президент Віктор Янукович заявив, що Україна не буде як бідний родич проситися до Європейського Союзу. Як довго може тривати процес ратифікації угоди, чи ще довго стояти перед дверима ЄС?

– Але ж ніхто перед Україною жодних дверей не закривав. Навпаки. Адже ми кілька років не працювали над угодою про асоціацію для того, щоб зачинити двері. Це абсолютна нісенітниця і я її абсолютно відкидаю. Двері відчинені, тільки ми говоримо цілком чітко: щоб цими дверми пройти, потрібно створити головні передумови для того, щоб ми могли цей договір підписати.

– Тобто мова про виконання умов як економічної частини, так і політичної частини угоди?

– Думаю, що це якраз те найважливіше послання. Звичайно, ми намагаємось, щоб наші відносини з Україною були прагматичними, щоб були вигідними як для громадян України, так і громадян ЄС. Однак у цій угоді про асоціацію, і наголошую на цьому ще раз, не йдеться про якісь цифри, торгівлю чи інвестиції. У договорі про асоціацію обумовлені цілком нові рамки відносин між партнерською країною й країнами-членами ЄС. Україна була б першою державою, яка підпише договір, який в принципі витворює умови для політичною асоціації й економічної інтеграції України з Європейським Союзом. Це цілком нові рамки відносин, які пропонуються у відносинах між Україною та ЄС.

Тому я вважаю важливим, щоб тут не говорилось про зачинені двері, якщо цього немає, щоб не говорилось про те, що немає бажання, якщо таке бажання є. З іншого боку, ми б мали всі усвідомити, що масштаб і рамки цієї угоди , ще раз повторюю, – вони не ґрунтуються тільки на економічних показниках, а на цінностях, на яких стоїть Європейський Союз, і на яких хоче стояти, коли ми говоримо про таких партнерів, яким є Україна.