Україна, що значиться серед стратегічних партнерів Європейського Союзу, була, так би мовити, у робочому меню зустрічі лідерів 27-ми держав співдружності. Саміт Україна – ЄС, що очікується наступного місяця, має розглянути низку важливих тем співробітництва та української інтеграції до європейського ринку.
Як повідомлялося раніше, на цій зустрічі також очікують домовленості щодо «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму. Хоча європейці, коли мова заходить про скасування віз для українців, нерідко зауважують, що мова не йде про найближчу перспективу.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо очікувань від цієї двосторонньої зустрічі з лідерами України на найвищому рівні, пояснив, що переговори стосуватимуться насамперед посилення всіх видів реформ.
«Це реформи у державних установах, у сенсі макроекономічної стабілізації, інвестиціного клімату та енергетики, – зазначає Герман Ван Ромпей. – Виглядає, що Україна взялася за широкі реформи. Ми, звичайно, дискутуватимемо про громадянські свободи та свободу преси, але найголовніше – про Угоду щодо асоціації, зону вільної торгівлі та політики щодо плану дій для безвізового режиму».
Переговорна перемога Меркель і Саркозі
Тим часом, головною інтригою саміту Євросоюзу стала ініціатива німецького та французького лідерів внести зміни до Лісабонської угоди. Перші враження інших представників співдружності від цієї ідеї були доволі негативними, бо всі пам’ятають, яким важким і довгим був шлях нової угоди до ратифікації.
Проте нещодавня «грецька криза» глибоко позначилася на свідомості політичних лідерів та, зрештою, нинішньому саміті країн Євросоюзу. Після довгих дискусій, з ініціативи Німеччини та Франції, до Лісабонської угоди таки внесуть зміни, щоб створити в цьому головному документі об’єднаної Європи механізм порятунку європейських держав, які опиняються на межі банкрутства. Проте мова не йде про ґрунтовну зміну всієї угоди.
«Мова не йде про повну переробку Лісабонської угоди чи нові інституційні дебати, – каже президент Європейської ради Герман Ван Ромпей. – Ні. Необхідно задовольнити одну потребу, якої хочуть усі: створити постійний антикризовий механізм. Для цього в Лісабонській угоді потрібна потужніша конституційна база».
При цьому пан Ван Ромпей зауважив, що до грудневого саміту ЄС він має визначити, як саме виглядатимуть ці незначні зміни до основого установчого закону співдружності країн Європи.
Характерно, що німецько-французькі плани внести до угоди положення про автоматичні покарання, зокрема, позбавлення права голосу країн, що не виконують бюджетних зобов’язань, не були підтримані.
Остаточні рішення щодо змін до Лісабонської угоди мають бути ухвалені на грудневому саміті ЄС.
Як повідомлялося раніше, на цій зустрічі також очікують домовленості щодо «дорожньої карти» для переходу до безвізового режиму. Хоча європейці, коли мова заходить про скасування віз для українців, нерідко зауважують, що мова не йде про найближчу перспективу.
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо очікувань від цієї двосторонньої зустрічі з лідерами України на найвищому рівні, пояснив, що переговори стосуватимуться насамперед посилення всіх видів реформ.
«Це реформи у державних установах, у сенсі макроекономічної стабілізації, інвестиціного клімату та енергетики, – зазначає Герман Ван Ромпей. – Виглядає, що Україна взялася за широкі реформи. Ми, звичайно, дискутуватимемо про громадянські свободи та свободу преси, але найголовніше – про Угоду щодо асоціації, зону вільної торгівлі та політики щодо плану дій для безвізового режиму».
Переговорна перемога Меркель і Саркозі
Тим часом, головною інтригою саміту Євросоюзу стала ініціатива німецького та французького лідерів внести зміни до Лісабонської угоди. Перші враження інших представників співдружності від цієї ідеї були доволі негативними, бо всі пам’ятають, яким важким і довгим був шлях нової угоди до ратифікації.
Проте нещодавня «грецька криза» глибоко позначилася на свідомості політичних лідерів та, зрештою, нинішньому саміті країн Євросоюзу. Після довгих дискусій, з ініціативи Німеччини та Франції, до Лісабонської угоди таки внесуть зміни, щоб створити в цьому головному документі об’єднаної Європи механізм порятунку європейських держав, які опиняються на межі банкрутства. Проте мова не йде про ґрунтовну зміну всієї угоди.
«Мова не йде про повну переробку Лісабонської угоди чи нові інституційні дебати, – каже президент Європейської ради Герман Ван Ромпей. – Ні. Необхідно задовольнити одну потребу, якої хочуть усі: створити постійний антикризовий механізм. Для цього в Лісабонській угоді потрібна потужніша конституційна база».
При цьому пан Ван Ромпей зауважив, що до грудневого саміту ЄС він має визначити, як саме виглядатимуть ці незначні зміни до основого установчого закону співдружності країн Європи.
Характерно, що німецько-французькі плани внести до угоди положення про автоматичні покарання, зокрема, позбавлення права голосу країн, що не виконують бюджетних зобов’язань, не були підтримані.
Остаточні рішення щодо змін до Лісабонської угоди мають бути ухвалені на грудневому саміті ЄС.
