Броніслав Коморовський налаштований остаточно примиритися з усіма своїми сусідами: в Берліні він запропонував канцлеру Німеччини Анґелі Меркель посилити співпрацю між двома країнами в межах Європейського Союзу. Передусім йому ідеться про відновлення повноцінної роботи Веймарського трикутника. Ця ініціатива, яка охоплює Польщу, Німеччину та Францію, існує від початку 90-х років. Однак от уже тривалий час у її рамках не було жодної зустрічі на найвищому рівні.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель схвально поставилася до пропозиції Коморовського. Позицію глави німецького уряду озвучив офіційний речник Штеффен Зайберт. Він заявив, що існує чудовий шанс зробити «і без того чудові» відносини ще тіснішими. За його словами, під час зустрічі німецького канцлера і польського президента йшлося й про посилення відносин Євросоюзу з Україною і Росією. Коморовський повідомив, що прагне взяти за зразок німецько-польське примирення й розпочати подібний процес із Москвою.
Напередодні з подібною заявою виступив і польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Під час зустрічі зі своїм російським колегою у Варшаві він наголосив на важливості «демілітаризації відносин» і зосередження уваги на економічній співпраці.
«Символічний жест» у напрямку Європи
Новий польський державний лідер відвідав Німеччину через два місяці після обрання на посаду глави держави. У Берліні він мав також зустріч із головою Бундестагу Норбертом Ламертом та федеральним президентом Німеччини Крістіаном Вульфом. Німецький державний лідер звернув увагу на те, що його колега відразу після приведення до присяги відвідав Брюссель, Париж і Берлін. У цьому Вульф розгледів «символічний жест» у напрямку Європи, який свідчить про примирення між країнами та прагнення втілювати політику, орієнтовану на майбутнє.
Річ у тім, що попередник Коморовського, Лех Качинський, був відомий своїм вкрай критичним ставленням до Німеччини та Європейського Союзу. П’ять місяців тому він загинув в авіакатастрофі під Смоленськом.
Програма візиту передбачала також поїздку Вульфа й Коморовського до концтабору Заксенхаузен під Берліном. Там у серпні 1944 року нацисти стратили командувача польської підпільної армії, генерала Штефана Ґрота-Ровецького, який на своїй батьківщині вважається героєм війни. А от із міністром закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє польському гостю зустрітися так і не вдалося. Через поламку урядового літака Вестервеллє був змушений затриматися на Мальті, куди він вирушив із офіційним візитом.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель схвально поставилася до пропозиції Коморовського. Позицію глави німецького уряду озвучив офіційний речник Штеффен Зайберт. Він заявив, що існує чудовий шанс зробити «і без того чудові» відносини ще тіснішими. За його словами, під час зустрічі німецького канцлера і польського президента йшлося й про посилення відносин Євросоюзу з Україною і Росією. Коморовський повідомив, що прагне взяти за зразок німецько-польське примирення й розпочати подібний процес із Москвою.
Напередодні з подібною заявою виступив і польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Під час зустрічі зі своїм російським колегою у Варшаві він наголосив на важливості «демілітаризації відносин» і зосередження уваги на економічній співпраці.
«Символічний жест» у напрямку Європи
Новий польський державний лідер відвідав Німеччину через два місяці після обрання на посаду глави держави. У Берліні він мав також зустріч із головою Бундестагу Норбертом Ламертом та федеральним президентом Німеччини Крістіаном Вульфом. Німецький державний лідер звернув увагу на те, що його колега відразу після приведення до присяги відвідав Брюссель, Париж і Берлін. У цьому Вульф розгледів «символічний жест» у напрямку Європи, який свідчить про примирення між країнами та прагнення втілювати політику, орієнтовану на майбутнє.
Річ у тім, що попередник Коморовського, Лех Качинський, був відомий своїм вкрай критичним ставленням до Німеччини та Європейського Союзу. П’ять місяців тому він загинув в авіакатастрофі під Смоленськом.
Програма візиту передбачала також поїздку Вульфа й Коморовського до концтабору Заксенхаузен під Берліном. Там у серпні 1944 року нацисти стратили командувача польської підпільної армії, генерала Штефана Ґрота-Ровецького, який на своїй батьківщині вважається героєм війни. А от із міністром закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє польському гостю зустрітися так і не вдалося. Через поламку урядового літака Вестервеллє був змушений затриматися на Мальті, куди він вирушив із офіційним візитом.
