Я пам’ятаю свій перший свідомий чемпіонат світу з футболу в 60-ті, в Лондоні, коли за Союз грали Сабо, Поркуян, Яшин... В Англії підопічні Морозова «взяли» четверте місце і бронзу, бо тоді першим трьом командам дали ніби-то золоті, позолочені і срібні медалі. Та й із Золотою Богинею детектив був... Так, здається.
Та справа, зрештою, не у тому. Олег Блохін вперше вивів Україну на чемпіонат світу в Німеччині і не вважає, що Марадона чогось досягне у Південній Африці із зірками Аргентини... До того ж Блохін ще й іронізує з Марадони, що той не дружить з журналістами, ніби-то Олег так вже й дружив чи дружить... Все ж у Марадону вірять багато фанів і фахівців... Так, мій добрий знайомий Антонін Панєнка, відомий у 70-ті форвард празького «Богеміанса» і збірної Чехословаччини, котрий свого часу допоміг виграти їй 1976 року чемпіонату Європи у Белграді, у фіналі з Німеччиною, як і багато інших моїх знайомих, чеських фанів, вболіватимуть, насамперед, за Марадону, бо дуже хочуть побачити, як той побіжить голяка по Буенос-Айресу, якщо виграє чемпіонат світу.
Я також вболіватиму за Аргентину, бо за неї грає Мессі. Чудовий футболіст і чудова людина. Але якщо ще й Марадона побіжить, та й відома «моделька» зголосилася скласти йому «голу» компанію... О! Це вже взагалі.... Так чому ж і не вболівати саме за Аргентину.
Хоча підтримуватиму й Сербію, як мій друг у Белграді – Михайло Рамач, і Словаччину, яка здатна зробити сенсацію.
А взагалі футбол – це своєрідна магія людства, як казав Умберто Еко. Це своєрідний театр сучасних гладіаторів та чарівників м’яча, тому не дивно, що ця гра збирає на всесвітнє видовище мільярди людей Землі. Та й Куля наша блакитна схожа з Всесвіту на чудовий футбольний м’яч, котрий свого часу чарівна й всемогутня сила чомусь запустила летіти безкраїми просторами Космосу, невідомо, з якою метою. Але віриться в краще. Так що – Хай живе футбол, гра, котра об’єднує світ!
Та справа, зрештою, не у тому. Олег Блохін вперше вивів Україну на чемпіонат світу в Німеччині і не вважає, що Марадона чогось досягне у Південній Африці із зірками Аргентини... До того ж Блохін ще й іронізує з Марадони, що той не дружить з журналістами, ніби-то Олег так вже й дружив чи дружить... Все ж у Марадону вірять багато фанів і фахівців... Так, мій добрий знайомий Антонін Панєнка, відомий у 70-ті форвард празького «Богеміанса» і збірної Чехословаччини, котрий свого часу допоміг виграти їй 1976 року чемпіонату Європи у Белграді, у фіналі з Німеччиною, як і багато інших моїх знайомих, чеських фанів, вболіватимуть, насамперед, за Марадону, бо дуже хочуть побачити, як той побіжить голяка по Буенос-Айресу, якщо виграє чемпіонат світу.
Я також вболіватиму за Аргентину, бо за неї грає Мессі. Чудовий футболіст і чудова людина. Але якщо ще й Марадона побіжить, та й відома «моделька» зголосилася скласти йому «голу» компанію... О! Це вже взагалі.... Так чому ж і не вболівати саме за Аргентину.
Хоча підтримуватиму й Сербію, як мій друг у Белграді – Михайло Рамач, і Словаччину, яка здатна зробити сенсацію.
А взагалі футбол – це своєрідна магія людства, як казав Умберто Еко. Це своєрідний театр сучасних гладіаторів та чарівників м’яча, тому не дивно, що ця гра збирає на всесвітнє видовище мільярди людей Землі. Та й Куля наша блакитна схожа з Всесвіту на чудовий футбольний м’яч, котрий свого часу чарівна й всемогутня сила чомусь запустила летіти безкраїми просторами Космосу, невідомо, з якою метою. Але віриться в краще. Так що – Хай живе футбол, гра, котра об’єднує світ!
