Ще у червні, одразу після європейських виборів, підтримку Жозе Мануелю Баррозу на другий термін головування Комісією висловили всі 27 лідерів країн Європейської співдружності. Але Європарламент, який, власне, й мусить офіційно обирати лідера Єврокомісії, від поспішних рішень відмовився.
Проти Баррозу налаштовані насамперед соціалісти, які взагалі запропонували провести вибори аж після ухвалення Лісабонської угоди у Ірландії. Тобто, після 2 жовтня. Що саме спричинило спротив лівих політичних сил парламенту обранню Баррозу на другий термін, Радіо Свобода пояснила Катрін Труман, євродепутат від групи французьких соціалістів.
«Упродовж часу, коли пан Баррозу був президентом Космісії, ми констатували, що йому бракувало ініціативи, – пояснила євродепутат. – Він приділяв недостатньо уваги ринку праці, процесу відновлення від кризи, автомобільному сектору, проблемам фермерів та рибалок, а також проблемам системи охорони здоров’я. За це слід відповідати, і до того часу, доки європейці не отримають конкретних відповідей, довіра до Баррозу не повернеться».
Через таку категоричну позицію політиків лівого крила Європарламенту почали звинувачувати у тому, що вони намагаються відтягнути час, щоб знайти і висунути свого кандидата на посаду голови Єврокомісії.
Кліматична стратегія – найбільше досягнення Баррозу
Протягом головування Жозе Мануеля Баррозу в Єврокомісії від 2004 року Європа зросла до 27-ми країн-членів. Спроба консолідувати Євросоюз була провалена відмовою Франції та Нідерландів ухвалити Конституцію ЄС у 2005 році. Минулого року нове законодавство Євросоюзу, відоме під назвою Лісабонської угоди, знову було відкинуте. Цього разу Ірландією.
Найбільшим досягненням португальського консерватора Жозе Мануеля Баррозу на посаді голови Комісії ЄС вважають ухвалення стратегії з кліматичних змін, що має на меті значно скоротити викиди у атмосферу та підвищити ефективність використовуваних енергоносіїв. Разом з тим його звинувачують у надмірному зволіканні в ухваленні рішень, пов’язаних із нинішньою фінансово-економічною кризою.
З огляду на підтримку кандидатури Баррозу з боку парламентської більшості тривала невизначеність щодо його наступного 5-річного мандату має закінчитися саме сьогодні.
(Брюссель – Київ – Прага)
Проти Баррозу налаштовані насамперед соціалісти, які взагалі запропонували провести вибори аж після ухвалення Лісабонської угоди у Ірландії. Тобто, після 2 жовтня. Що саме спричинило спротив лівих політичних сил парламенту обранню Баррозу на другий термін, Радіо Свобода пояснила Катрін Труман, євродепутат від групи французьких соціалістів.
«Упродовж часу, коли пан Баррозу був президентом Космісії, ми констатували, що йому бракувало ініціативи, – пояснила євродепутат. – Він приділяв недостатньо уваги ринку праці, процесу відновлення від кризи, автомобільному сектору, проблемам фермерів та рибалок, а також проблемам системи охорони здоров’я. За це слід відповідати, і до того часу, доки європейці не отримають конкретних відповідей, довіра до Баррозу не повернеться».
Через таку категоричну позицію політиків лівого крила Європарламенту почали звинувачувати у тому, що вони намагаються відтягнути час, щоб знайти і висунути свого кандидата на посаду голови Єврокомісії.
Кліматична стратегія – найбільше досягнення Баррозу
Протягом головування Жозе Мануеля Баррозу в Єврокомісії від 2004 року Європа зросла до 27-ми країн-членів. Спроба консолідувати Євросоюз була провалена відмовою Франції та Нідерландів ухвалити Конституцію ЄС у 2005 році. Минулого року нове законодавство Євросоюзу, відоме під назвою Лісабонської угоди, знову було відкинуте. Цього разу Ірландією.
Найбільшим досягненням португальського консерватора Жозе Мануеля Баррозу на посаді голови Комісії ЄС вважають ухвалення стратегії з кліматичних змін, що має на меті значно скоротити викиди у атмосферу та підвищити ефективність використовуваних енергоносіїв. Разом з тим його звинувачують у надмірному зволіканні в ухваленні рішень, пов’язаних із нинішньою фінансово-економічною кризою.
З огляду на підтримку кандидатури Баррозу з боку парламентської більшості тривала невизначеність щодо його наступного 5-річного мандату має закінчитися саме сьогодні.
(Брюссель – Київ – Прага)
