– Я думаю, що зараз Україна не належить до пріоритетів президента Обами. У зовнішній політиці його передовсім цікавить Афганістан, Ірак, Китай і глобальне потепління. У внутрішній політиці він передовсім займається реформою системи охорони здоров’я і економіки. Тому мало вірогідно, щоб Україна сильно привертала його увагу. Україною більше займаються працівники апарату Білого дому і держдепартаменту США. Суть цієї політики полягає в тому, що треба зачекати поки Україна зробить дещо із того, чого від неї всі очікують, щоб підняти відносини на вищий рівень. Очікування частково пов’язане із тим, щоб побачити, як Україна проведе вибори, а по-друге, як у Києві, так і в Вашингтоні розуміють, що доки Президент і прем’єр України запекло воюють один з одним, то важко говорити про що-небудь серйозне.
– Офіційно Вашингтон не має своїх улюбленців на президентських виборах в Україні, але тим не менше, на вашу думку, до кого там ставляться прихильніше – до Віктора Януковича, чи до Юлії Тимошенко?
– Думаю, що є чимало скептицизму до обох із них. Можливо більше скептицизму щодо Віктора Януковича через його роль у спробах викрасти результати виборів у 2004 році і через кримінальне минуле. Але до Юлії Тимошенко також є запитання через її роль у дуже непрозорих газових схемах у минулому. Тому гадаю, що США зараз дійшли до того, що їх набагато більше турбує політика, а не конкретні особистості. Хто би не виграв вибори в Україні, США будуть із цією особою працювати, але захочуть конкретних дій щодо серйозних питань.
– Чи варто очікувати нових ініціатив з боку США після президентських виборів в Україні?
– Гадаю, що США безперечно будуть простягати руку. Новий посол США в Києві Джон Тефт є дуже досвідченим дипломатом, а його призначення свідчить про те, що до України ставляться серйозно. Я знаю, що є люди в Білому домі, які уважно стежать за Україною, навіть якщо це не сам президент. Але такі дружні сигнали йдуть уже майже 20 років, однак справжні реформи в Україні досі не пройшли, у деяких сферах становище навіть погіршилося. Гадаю, що США навряд чи висунуть нові масштабні ініціативи доти, доки новий Президент, і Прем’єр-міністр, і парламент України не здійснять базових кроків. Це стосується боротьби з корупцією, ділового клімату, економічних реформ. Також дуже важливо розбудувати стабільні відносини між Президентом, прем’єром і парламентом України, щоб було ясно, що є керівники, які спроможні співпрацювати, щоб вести країну вперед.
– Офіційно Вашингтон не має своїх улюбленців на президентських виборах в Україні, але тим не менше, на вашу думку, до кого там ставляться прихильніше – до Віктора Януковича, чи до Юлії Тимошенко?
– Думаю, що є чимало скептицизму до обох із них. Можливо більше скептицизму щодо Віктора Януковича через його роль у спробах викрасти результати виборів у 2004 році і через кримінальне минуле. Але до Юлії Тимошенко також є запитання через її роль у дуже непрозорих газових схемах у минулому. Тому гадаю, що США зараз дійшли до того, що їх набагато більше турбує політика, а не конкретні особистості. Хто би не виграв вибори в Україні, США будуть із цією особою працювати, але захочуть конкретних дій щодо серйозних питань.
– Чи варто очікувати нових ініціатив з боку США після президентських виборів в Україні?
– Гадаю, що США безперечно будуть простягати руку. Новий посол США в Києві Джон Тефт є дуже досвідченим дипломатом, а його призначення свідчить про те, що до України ставляться серйозно. Я знаю, що є люди в Білому домі, які уважно стежать за Україною, навіть якщо це не сам президент. Але такі дружні сигнали йдуть уже майже 20 років, однак справжні реформи в Україні досі не пройшли, у деяких сферах становище навіть погіршилося. Гадаю, що США навряд чи висунуть нові масштабні ініціативи доти, доки новий Президент, і Прем’єр-міністр, і парламент України не здійснять базових кроків. Це стосується боротьби з корупцією, ділового клімату, економічних реформ. Також дуже важливо розбудувати стабільні відносини між Президентом, прем’єром і парламентом України, щоб було ясно, що є керівники, які спроможні співпрацювати, щоб вести країну вперед.
