Вашингтон, 2 квітня 2004 - Президент України сьогодні підписав закон про вибори народних депутатів від політичних партій. Згідно з документом, право на участь у розподілі депутатських мандатів одержують партії і блоки, які подолають 3% бар''єр.
Така виборча система може спричинити до виникнення великої кількості нових партій напередодні наступних парламентських виборів в Україні. Це прогноз професора порівняльної політології Техаського університету Роберта Мозера, який досліджує взаємозв”язок між виборчими та партійними системами у державах перехідного типу. Водночас в інтерв‘ю радіо “Свобода” експерт зазначив, що у довгостроковому плані пропорційна система виборів може призвести до консолідаціі партій та стабілізації партійної системи, як це відбулося у багатьох державах Центральної Європи.
Для багатьох пострадянських країн, за словами професора Роберта Мозера, типовою є проблема надмірної персоніфікації партій. Внаслідок цього при голосуванні за політичні партії виборці керуються своїм ставлення до лідерів парії, а не до її програми. Це також створює передумови для проходження у парламент за партійими списками осіб, які виборцю просто невідомі. Говорить Роберт Мозер:
“Пересічний виборець знає не більше двох-трьох осіб на чолі партії, а решта осіб у партійному списку нікому невідомі. Це, ймовірно, не становить проблему для розвинутих демократій, де існують норми політичної чесності і біографію усіх кандидатів пильно перевіряють. Однак у багатьох пост-комуністичних державах до партійних списків вносили мафіозних типів, які контролюють різні бізнес-стурктури і зданті фінансувати партії. Отже, вони можуть фактично придбати собі місце у партійному списку”.
Професор Мозер також вважає надто низьким бар”єр для проходження партії у парламент:
“Тривідсотковий бар”єр надає можливість партіям із мінімальною підтримкою випробовувати долю і брати участь у кампанії. Якщо партійна система недорозвинута, то не можна очікувати консолідації партій за умов такого низького бар”єру”.
Зміна виборчої системи була умовою підтримки Комуністичної та Соціалістиної фракцїй у парламенті конституційної реформи. Адже, на їхню думку, перехід до парламентської системи правління необхідно здійснювати ,лише коли партії стануть головними учасниками виборчого процесу. Водночас Роберт Мозер піддав сумніву це твердження: “Інсує досить багато змішаних виборчих систем, що поєднуєть пропорційну і мажоритарну системи, які не ускладнюють процес формування уряду у таких державах, наприклад, як Нова Зеландія, Німеччина, та Японія. Усі ці держави є парламентськими, хоча й мають змішану систему виборів”.
Отже, за висновком Роберта Мозера, новий закон про вибори не сприятиме процесу політичної консолідації напередодні наступних парламентських виборів 2006 років.
Така виборча система може спричинити до виникнення великої кількості нових партій напередодні наступних парламентських виборів в Україні. Це прогноз професора порівняльної політології Техаського університету Роберта Мозера, який досліджує взаємозв”язок між виборчими та партійними системами у державах перехідного типу. Водночас в інтерв‘ю радіо “Свобода” експерт зазначив, що у довгостроковому плані пропорційна система виборів може призвести до консолідаціі партій та стабілізації партійної системи, як це відбулося у багатьох державах Центральної Європи.
Для багатьох пострадянських країн, за словами професора Роберта Мозера, типовою є проблема надмірної персоніфікації партій. Внаслідок цього при голосуванні за політичні партії виборці керуються своїм ставлення до лідерів парії, а не до її програми. Це також створює передумови для проходження у парламент за партійими списками осіб, які виборцю просто невідомі. Говорить Роберт Мозер:
“Пересічний виборець знає не більше двох-трьох осіб на чолі партії, а решта осіб у партійному списку нікому невідомі. Це, ймовірно, не становить проблему для розвинутих демократій, де існують норми політичної чесності і біографію усіх кандидатів пильно перевіряють. Однак у багатьох пост-комуністичних державах до партійних списків вносили мафіозних типів, які контролюють різні бізнес-стурктури і зданті фінансувати партії. Отже, вони можуть фактично придбати собі місце у партійному списку”.
Професор Мозер також вважає надто низьким бар”єр для проходження партії у парламент:
“Тривідсотковий бар”єр надає можливість партіям із мінімальною підтримкою випробовувати долю і брати участь у кампанії. Якщо партійна система недорозвинута, то не можна очікувати консолідації партій за умов такого низького бар”єру”.
Зміна виборчої системи була умовою підтримки Комуністичної та Соціалістиної фракцїй у парламенті конституційної реформи. Адже, на їхню думку, перехід до парламентської системи правління необхідно здійснювати ,лише коли партії стануть головними учасниками виборчого процесу. Водночас Роберт Мозер піддав сумніву це твердження: “Інсує досить багато змішаних виборчих систем, що поєднуєть пропорційну і мажоритарну системи, які не ускладнюють процес формування уряду у таких державах, наприклад, як Нова Зеландія, Німеччина, та Японія. Усі ці держави є парламентськими, хоча й мають змішану систему виборів”.
Отже, за висновком Роберта Мозера, новий закон про вибори не сприятиме процесу політичної консолідації напередодні наступних парламентських виборів 2006 років.
