Сан-Франциско, Прага, 25 березня 2004 року.
Мар’яна Драч
Павло Лазаренко потрапив до списку керівників 10 держав, які протягом останніх двох десятиліть найбільше оббирали своїх співвітчизників. Про це мовиться у новому звіті міжнародної організації “Transparency International”, яка досліджує проблеми корупції у світі. Очолює список рекордсмен серед корупціонерів - президент Індонезії Мохамед Сухарто, який за повідомленнями, за своє 30 - літнє правління вивіз від 15 до 35 мільярдів доларів. Лазаренко, як вважають експерти “Transparency International”, пограбував Україну на 200 мільйонів доларів, але робив це дуже швидко - за нецілий рік свого перебування на посаді голови уряду.
Тим часом у Сан-Франциско, де зараз судять Лазаренка за відмивання брудних грошей, 24 березня виступав перший свідок з України. Лазаренко заперечує свою вину і каже,що переказував гроші за кордон, щоб фінансувати опозиційну діяльність в Україні. Як повідомляє наш спеціальний кореспондент, американська прокуратура намагається продемонструвати, як відбувалися тіньові операції в українському уряді. Про першого українського свідка нам детальніше розповість Роман Купчинський, експерт радіо “Свобода” з питань злочинності та корупції, який зараз перебуває у Сан-Франциско:
"Це був пан Володимир Карповцев, який працював від 1989 року в апараті Кабінету Міністрів України. Карповцев був головою відділу планування і фінансів. Його начальником був Петро Шкодун. Над Шкодуном був Валерій Пустовойтенко. А над Пустовойтенком був Павло Лазаренко.
В грудні 1996 року Карповцева покликав у свій кабінет Шкодун, його начальник, і в присутності ще однієї людини, яка там сиділа і кого Шкодун не представляв, Шкодун показав Карповцеву документ – контракт на закупівлю 6 котеджів у сумі 1,4 млн. доларів від фірми, яка називалася “Джі. Ейч. Пі. Корпорейшн”. Шкодун сказав Карповцеву, що треба цей контракт якнайшвидше підготовити до підпису, дав йому це в руки і сказав, що людина, яка біля нього сидить (яку він ще досі не назвав), йому допоможе в цій справі.
Карповцев далі на суді свідчив, що він сказав Шкодунові послати контракт на перевірку в Міністерство зовнішньоекономічної торгівлі. Але той відповів, що це абсолютно конфіденційний контракт, який не підлягає огляду Міністерства. Це, звичайно, здивувало Карповцева. Його запитали на суді, чи в ті роки, коли він працював в Кабміні, таке коли-небудь відбувалося. Він каже, що ні, це перший раз за його роботу в уряді, що він вперше почув про так званий “конфіденційний” контракт.
Карповцев розповідав, як 27 січня 1997 року, коли він був у кабінеті Шкодуна, подзвонив телефон, і Шкодуна повідомили, що зараз буде на зв’язку Павло Іванович Лазаренко. Розмова з Лазаренком на державній лінії тривала 2-3 хвилини. Карповцев зауважив, що на останній хвилині обличчя Шкодуна сильно почервоніло. Шкодун повісив трубку, був схвильований, і мовою, якою користується гарант Конституції України, сказав, що Павло Іванович вимагає, щоб контракт з “Джі. Ейч. Пі” був підписаний за 3 дні, або Шкодун буде звільнений з роботи. Шкодун тоді додав, сказав від себе, що якщо це не буде готове, то Карповцев також “полетить”. За 6 днів контракт був підписаний.
12 грудня 1997 року Лазаренко вже не був прем’єр-міністром, ним став Валерій Пустовойтенко. Карповцева викликали в Генеральну прокуратуру України на допити. Всього було 5 допитів. В той час Шкодун уже був заарештований, не надовго, але був якийсь час у тюрмі. Коли це відбувалося навколо “Джі. Ейч. Пі. Корпорейшн”, Пустовойтенко був міністром Кабміну. Тобто, він знав усі деталі всіх операцій, які відбувалися в той час. Ніхто, звичайно, Пустовойтенка не зачіпав. Він став прем’єр-міністром після звільнення Лазаренка.
Так що на суді це все почало виходити вчора. Сьогодні мають бути ще деякі свідки з України. Вони ще не назвали, хто буде конкретно, але має бути 2 чи 3 свідки.
Прошу також сказати кілька слів про атмосферу, у якій відбувається суд.
Роман Купчинський
На суді майже нікого нема. Є захисники, є прокуратура, свідки приходять, і журі. Обіч мене сидить на процесі син Павла Івановича Олександр. Він доволі схожий на батька. І, як мені було сказано, часто любить приїздити на процес в своєму спортивному “Мерседесі”. Хлопець доволі комунікабельний і непогано по-українськи розмовляє, до речі.
Мар’яна Драч
Чим він зараз займається в Америці, крім того, що він ходить щодня на судові засідання (але це лише зараз)?
Роман Купчинський
Я не знаю, чи він працює, чи до школи ходить. Я тут маю певні сумніви. Я його питав, як довго він вже є в Сан-Франциско, то він мені сказав, що вже десь так 6 років.
Постійно приходить один хлопець з Генконсульства України у Сан-Франциско. Але нема ні кореспондентів американських чи українських. Олена Притула з “Української правди” зараз десь у відпустці. Вже декілька людей згадали, що це доволі дивно. Якби в будь-якій іншій країні судили колишнього прем’єр-міністра, то вся преса б була з цієї країни на суді, а тут нема нікого абсолютно.
Мар’яна Драч
Павло Лазаренко потрапив до списку керівників 10 держав, які протягом останніх двох десятиліть найбільше оббирали своїх співвітчизників. Про це мовиться у новому звіті міжнародної організації “Transparency International”, яка досліджує проблеми корупції у світі. Очолює список рекордсмен серед корупціонерів - президент Індонезії Мохамед Сухарто, який за повідомленнями, за своє 30 - літнє правління вивіз від 15 до 35 мільярдів доларів. Лазаренко, як вважають експерти “Transparency International”, пограбував Україну на 200 мільйонів доларів, але робив це дуже швидко - за нецілий рік свого перебування на посаді голови уряду.
Тим часом у Сан-Франциско, де зараз судять Лазаренка за відмивання брудних грошей, 24 березня виступав перший свідок з України. Лазаренко заперечує свою вину і каже,що переказував гроші за кордон, щоб фінансувати опозиційну діяльність в Україні. Як повідомляє наш спеціальний кореспондент, американська прокуратура намагається продемонструвати, як відбувалися тіньові операції в українському уряді. Про першого українського свідка нам детальніше розповість Роман Купчинський, експерт радіо “Свобода” з питань злочинності та корупції, який зараз перебуває у Сан-Франциско:
"Це був пан Володимир Карповцев, який працював від 1989 року в апараті Кабінету Міністрів України. Карповцев був головою відділу планування і фінансів. Його начальником був Петро Шкодун. Над Шкодуном був Валерій Пустовойтенко. А над Пустовойтенком був Павло Лазаренко.
В грудні 1996 року Карповцева покликав у свій кабінет Шкодун, його начальник, і в присутності ще однієї людини, яка там сиділа і кого Шкодун не представляв, Шкодун показав Карповцеву документ – контракт на закупівлю 6 котеджів у сумі 1,4 млн. доларів від фірми, яка називалася “Джі. Ейч. Пі. Корпорейшн”. Шкодун сказав Карповцеву, що треба цей контракт якнайшвидше підготовити до підпису, дав йому це в руки і сказав, що людина, яка біля нього сидить (яку він ще досі не назвав), йому допоможе в цій справі.
Карповцев далі на суді свідчив, що він сказав Шкодунові послати контракт на перевірку в Міністерство зовнішньоекономічної торгівлі. Але той відповів, що це абсолютно конфіденційний контракт, який не підлягає огляду Міністерства. Це, звичайно, здивувало Карповцева. Його запитали на суді, чи в ті роки, коли він працював в Кабміні, таке коли-небудь відбувалося. Він каже, що ні, це перший раз за його роботу в уряді, що він вперше почув про так званий “конфіденційний” контракт.
Карповцев розповідав, як 27 січня 1997 року, коли він був у кабінеті Шкодуна, подзвонив телефон, і Шкодуна повідомили, що зараз буде на зв’язку Павло Іванович Лазаренко. Розмова з Лазаренком на державній лінії тривала 2-3 хвилини. Карповцев зауважив, що на останній хвилині обличчя Шкодуна сильно почервоніло. Шкодун повісив трубку, був схвильований, і мовою, якою користується гарант Конституції України, сказав, що Павло Іванович вимагає, щоб контракт з “Джі. Ейч. Пі” був підписаний за 3 дні, або Шкодун буде звільнений з роботи. Шкодун тоді додав, сказав від себе, що якщо це не буде готове, то Карповцев також “полетить”. За 6 днів контракт був підписаний.
12 грудня 1997 року Лазаренко вже не був прем’єр-міністром, ним став Валерій Пустовойтенко. Карповцева викликали в Генеральну прокуратуру України на допити. Всього було 5 допитів. В той час Шкодун уже був заарештований, не надовго, але був якийсь час у тюрмі. Коли це відбувалося навколо “Джі. Ейч. Пі. Корпорейшн”, Пустовойтенко був міністром Кабміну. Тобто, він знав усі деталі всіх операцій, які відбувалися в той час. Ніхто, звичайно, Пустовойтенка не зачіпав. Він став прем’єр-міністром після звільнення Лазаренка.
Так що на суді це все почало виходити вчора. Сьогодні мають бути ще деякі свідки з України. Вони ще не назвали, хто буде конкретно, але має бути 2 чи 3 свідки.
Прошу також сказати кілька слів про атмосферу, у якій відбувається суд.
Роман Купчинський
На суді майже нікого нема. Є захисники, є прокуратура, свідки приходять, і журі. Обіч мене сидить на процесі син Павла Івановича Олександр. Він доволі схожий на батька. І, як мені було сказано, часто любить приїздити на процес в своєму спортивному “Мерседесі”. Хлопець доволі комунікабельний і непогано по-українськи розмовляє, до речі.
Мар’яна Драч
Чим він зараз займається в Америці, крім того, що він ходить щодня на судові засідання (але це лише зараз)?
Роман Купчинський
Я не знаю, чи він працює, чи до школи ходить. Я тут маю певні сумніви. Я його питав, як довго він вже є в Сан-Франциско, то він мені сказав, що вже десь так 6 років.
Постійно приходить один хлопець з Генконсульства України у Сан-Франциско. Але нема ні кореспондентів американських чи українських. Олена Притула з “Української правди” зараз десь у відпустці. Вже декілька людей згадали, що це доволі дивно. Якби в будь-якій іншій країні судили колишнього прем’єр-міністра, то вся преса б була з цієї країни на суді, а тут нема нікого абсолютно.
