Київ, 2 січня 2004 - 2004 рік повинен стати вирішальним для України роком щодо вступу до Світової організації торгівлі. Річ у тім, що з 2005 року новий формат СОТ ґрунтуватиметься на засадах ще більшої лібералізації торгівлі. І тоді Києву доведеться вести нові переговори з цілої низки нових параметрів та норм. За таких обставин дата вступу України до СОТ може бути перенесена приблизно на 2008-2010 роки. Які перспективи в України вкластися в 12–місячний термін?
Прибічники вступу України до Світової організації торгівлі неодноразово підкреслювали, що їй це слід зробити саме до кінця 2004 року. На думку директора Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександра Рябченка, яку він висловив у інтерв’ю для радіо "Свобода", якраз 2004 рік — це той вирішальний рік, вирішальний етап, коли Україна повинна зосередитися , сконцентруватися, вирішити вже не таку велику кількість питань з членами СОТ, яка залишилася з минулого року і стати членом Світової організації торгівлі.
“Фактично з 2005–го року, коли почнуться нові правила вступу, нові правила функціонування, буде набагато складніше. Треба вступати у цьому році, і можливості для того, щоб Україна стала членом СОТ, існують практичні".
Фахівці переконані: оскільки президентська компанія в Україні навряд чи сприятиме швидкому проходженню відповідних ратифікаційних процедур, то найоптимальнішим часом для вступу України до Світової організації торгівлі була б перша половина 2004 року. Для цього Київ мусить пришвидшити всі двосторонні переговори й узгодити основні параметри підсумкового протоколу про вступ до СОТ. Але з цими переговорами справа просувається не надто швидко. Нині Україна підписала лише близько двох десятків двосторонніх робочих протоколів з країнами - членами СОТ. А країн, з якими такі протоколи не підписані, і без чого Україна не зможе вступити до Світової організації торгівлі, залишилося понад 130. Окрім того, виникли проблеми з підписанням подібного договору зі Сполученими Штатами Америки, які ставлять у пряму залежність вступ України до СОТ від вдосконалення нею свого законодавства щодо інтелектуальної власності , йдеться зокрема про посилення боротьби з нелегальним виготовленням лазерних дисків.
Найповніше перспективи українського ринку після вступу до СОТ фахівці характеризують двома чинниками: з одного боку, деякі західні товари витіснять неконкурентоспроможні вітчизняні. Але з іншого боку, як це підкреслив директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко, одна з цілей приватизації, яка стоїть перед Фондом державного майна, — це приведення іноземного інвестора.
“І якраз вступ до СОТ для України – це крок до того, щоб встановити правила, які є прийнятними, зрозумілими для іноземного інвестора. І якраз вступ до Світової організації торгівлі є така демонстрація, що Україна готова, щоб іноземний інвестор приходив і працював саме в таких умовах, як він працює в інших державах".
Ще один гравець на полі, де Україна має вступати до СОТ - це... Росія. Так вважає колишній міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, який в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив з цього приводу: "В України є нормальні, об’єктивно такі доступні перспективи для вступу у Світову організацію торгівлі, є окремі заходи, які потрібно зробити, і є також застереження, які не треба робити. Якщо Україна витримає той курс, який все–таки поступово здійснюється з наближення до вимог і стандартів Світової організації торгівлі, то це відбудеться. А якщо Україна буде форсовано розвивати відносини в російському напрямку з переходом норм, які прийняті в російській економіці, то цей процес загальмується, оскільки Росія на невизначений термін відкладена як кандидатка до вступу до Світової організації торгівлі. Я думаю, Україні треба ще багато зробити для легалізації іноземного капіталу, іноземного фінансового бізнесу на нашій території. Поки що сприятливості такого роду немає, і це є однією з основних причин внутрішнього походження. Ну, а головне застереження зовнішнього походження - це торгівля з Росією, яка в газовій сфері, в нафтовій сфері ще не відбувається за стандартами цивілізованого ринку...".
Слід також зазначити, що Україна, проводячи протекціоністську політику щодо свого аграрного сектору, і досі квотує деякі види сільгоспвиробництва. Для СОТ подібне квотування є поза законом. Тим часом зниження в рамках СОТ імпортного мита може, на думку експертів, найболючіше позначитися саме на конкурентоспроможності сільськогосподарських продуктів на внутрішньому українському ринку.
Прибічники вступу України до Світової організації торгівлі неодноразово підкреслювали, що їй це слід зробити саме до кінця 2004 року. На думку директора Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександра Рябченка, яку він висловив у інтерв’ю для радіо "Свобода", якраз 2004 рік — це той вирішальний рік, вирішальний етап, коли Україна повинна зосередитися , сконцентруватися, вирішити вже не таку велику кількість питань з членами СОТ, яка залишилася з минулого року і стати членом Світової організації торгівлі.
“Фактично з 2005–го року, коли почнуться нові правила вступу, нові правила функціонування, буде набагато складніше. Треба вступати у цьому році, і можливості для того, щоб Україна стала членом СОТ, існують практичні".
Фахівці переконані: оскільки президентська компанія в Україні навряд чи сприятиме швидкому проходженню відповідних ратифікаційних процедур, то найоптимальнішим часом для вступу України до Світової організації торгівлі була б перша половина 2004 року. Для цього Київ мусить пришвидшити всі двосторонні переговори й узгодити основні параметри підсумкового протоколу про вступ до СОТ. Але з цими переговорами справа просувається не надто швидко. Нині Україна підписала лише близько двох десятків двосторонніх робочих протоколів з країнами - членами СОТ. А країн, з якими такі протоколи не підписані, і без чого Україна не зможе вступити до Світової організації торгівлі, залишилося понад 130. Окрім того, виникли проблеми з підписанням подібного договору зі Сполученими Штатами Америки, які ставлять у пряму залежність вступ України до СОТ від вдосконалення нею свого законодавства щодо інтелектуальної власності , йдеться зокрема про посилення боротьби з нелегальним виготовленням лазерних дисків.
Найповніше перспективи українського ринку після вступу до СОТ фахівці характеризують двома чинниками: з одного боку, деякі західні товари витіснять неконкурентоспроможні вітчизняні. Але з іншого боку, як це підкреслив директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко, одна з цілей приватизації, яка стоїть перед Фондом державного майна, — це приведення іноземного інвестора.
“І якраз вступ до СОТ для України – це крок до того, щоб встановити правила, які є прийнятними, зрозумілими для іноземного інвестора. І якраз вступ до Світової організації торгівлі є така демонстрація, що Україна готова, щоб іноземний інвестор приходив і працював саме в таких умовах, як він працює в інших державах".
Ще один гравець на полі, де Україна має вступати до СОТ - це... Росія. Так вважає колишній міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, який в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив з цього приводу: "В України є нормальні, об’єктивно такі доступні перспективи для вступу у Світову організацію торгівлі, є окремі заходи, які потрібно зробити, і є також застереження, які не треба робити. Якщо Україна витримає той курс, який все–таки поступово здійснюється з наближення до вимог і стандартів Світової організації торгівлі, то це відбудеться. А якщо Україна буде форсовано розвивати відносини в російському напрямку з переходом норм, які прийняті в російській економіці, то цей процес загальмується, оскільки Росія на невизначений термін відкладена як кандидатка до вступу до Світової організації торгівлі. Я думаю, Україні треба ще багато зробити для легалізації іноземного капіталу, іноземного фінансового бізнесу на нашій території. Поки що сприятливості такого роду немає, і це є однією з основних причин внутрішнього походження. Ну, а головне застереження зовнішнього походження - це торгівля з Росією, яка в газовій сфері, в нафтовій сфері ще не відбувається за стандартами цивілізованого ринку...".
Слід також зазначити, що Україна, проводячи протекціоністську політику щодо свого аграрного сектору, і досі квотує деякі види сільгоспвиробництва. Для СОТ подібне квотування є поза законом. Тим часом зниження в рамках СОТ імпортного мита може, на думку експертів, найболючіше позначитися саме на конкурентоспроможності сільськогосподарських продуктів на внутрішньому українському ринку.
