Прага, 25 вересня 2003 – Об’єднання з Росією, Білоруссю і Казахстаном у Єдиний Економічний Простір загрожує Україні не лише з погляду її європейських прагнень, але і з суто економічних міркувань, вважають західні експерти, які продовжують коментувати створення ЄЕП. На їхню думку, об’єднавши свої ринки та зменшивши зовнішню конкуренцію, ці країни ще більше підірвуть конкурентоспроможність своєї продукції. Нагадаємо, що саме економічною вигодою та розширенням ринку для української продукції офіційний Київ пояснює участь України у цьому суперечливому проекті.
Представники влади, які є прихильниками економічного союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю, наголошують, що цей союз потрібний саме для поштовху української економіки ,він є необхідною передумовою зростання рівня життя українців. Тільки пройшовши цей підготовчий етап, Україна буде готова до вступу до Європейського Союзу, заявив в інтерв’ю радіо “Свобода” представник провладних сил у парламенті Микола Гапочка: «Тільки в єдиному економічному просторі, який був відпрацьований роками у нашому суспільстві, є можливість позбавитися і енергетичної залежності, і отримати понад 200- мільйонний ринок споживачів. Це дає нам уже завтра можливість працювати, давати людям роботу, збільшувати заробітну плату і готуватися до входу до Євросоюзу, який прийде через 10 років».
Проте західні оглядачі скептично ставляться до аргументів українського політика. Аналітик з європейського відділення американської дослідницької компанії RAND Стефан де Спіхеляйре говорить, що ідея об’єднання виробничих потужностей країн, які не можуть конкурувати з рештою світу, але між собою мали б великий споживчий ринок, звучить дуже спокусливо. Однак ця спокуса приховує пастку. «Завжди є думка, «зробімо це на якийсь час, поки ми збагатіємо і зможемо конкурувати на світовому ринку. Але насправді ці сепаратні угоди призводять до ще більшого падіння конкурентоспроможності», - говорить експерт. Він пояснює, що зменшення торговельних бар’єрів у відновленому радянському економічному просторі, де досі існують державні субсидії на енергоносії та транспорт, означатимуть, що ці країни стануть ще більш залежними одна від одної і ще менш конкурентоспроможними на світовому ринку.
Деякі українські політики, які наполягають на ближчих стосунках з Росією, звертають увагу на те, що у цій країні працює близько 2 мільйонів громадян України і створення спільного економічного простору, що передбачає вільне пересування людей, полегшило б їхню ситуацію. Але західні експерти наголошують, що російські реалії у цьому сенсі далекі від ідеалу навіть щодо власних громадян. «Росія досі залишається таким собі магнітом, особливо окремі частини Росії, але саме вони і намагаються зачинити двері для ґастарбайтерів з інших країн СНД. Ця угода лише посилить цю тенденцію», - вважає Стефан де Спіхеляйре з європейського відділення американської дослідницької компанії RAND. Оглядачі нагадують, що найпривабливіший з усіх російських реґіонів – Москва - практично закритий і для самих росіян, не кажучи уже про іноземців.
На думку іншого оглядача, Алекса Ватанки, редактора британського аналітичного видання Jane''s Sentinel, присвяченого проблемам Росії та СНД, від створення спільного економічного простору з усіх чотирьох країн найбільше виграє Росія і найбільше програє Україна. «Росіяни – Путін та його команда – звичайно, хочуть наголосити на економічній необхідності союзу. І якщо подивитися на це реалістично, було б нелогічно, щоб країна, яка прагне економічної експансії, не звертала уваги на своїх найближчих сусідів, тобто СНД. Але Україна, яка на відміну від Білорусі, багато вклала у свою інтеграцію з Європейським Союзом та НАТО, тепер ризикує втратити ці інвестиції. Згадаймо, що Україна була першою країною з країн-учасниць СНД, яка підписала договір про Партнерство задля миру з НАТО і єдина, яка лобіювала ближчу співпрацю з Європейським Союзом».
Представники влади, які є прихильниками економічного союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю, наголошують, що цей союз потрібний саме для поштовху української економіки ,він є необхідною передумовою зростання рівня життя українців. Тільки пройшовши цей підготовчий етап, Україна буде готова до вступу до Європейського Союзу, заявив в інтерв’ю радіо “Свобода” представник провладних сил у парламенті Микола Гапочка: «Тільки в єдиному економічному просторі, який був відпрацьований роками у нашому суспільстві, є можливість позбавитися і енергетичної залежності, і отримати понад 200- мільйонний ринок споживачів. Це дає нам уже завтра можливість працювати, давати людям роботу, збільшувати заробітну плату і готуватися до входу до Євросоюзу, який прийде через 10 років».
Проте західні оглядачі скептично ставляться до аргументів українського політика. Аналітик з європейського відділення американської дослідницької компанії RAND Стефан де Спіхеляйре говорить, що ідея об’єднання виробничих потужностей країн, які не можуть конкурувати з рештою світу, але між собою мали б великий споживчий ринок, звучить дуже спокусливо. Однак ця спокуса приховує пастку. «Завжди є думка, «зробімо це на якийсь час, поки ми збагатіємо і зможемо конкурувати на світовому ринку. Але насправді ці сепаратні угоди призводять до ще більшого падіння конкурентоспроможності», - говорить експерт. Він пояснює, що зменшення торговельних бар’єрів у відновленому радянському економічному просторі, де досі існують державні субсидії на енергоносії та транспорт, означатимуть, що ці країни стануть ще більш залежними одна від одної і ще менш конкурентоспроможними на світовому ринку.
Деякі українські політики, які наполягають на ближчих стосунках з Росією, звертають увагу на те, що у цій країні працює близько 2 мільйонів громадян України і створення спільного економічного простору, що передбачає вільне пересування людей, полегшило б їхню ситуацію. Але західні експерти наголошують, що російські реалії у цьому сенсі далекі від ідеалу навіть щодо власних громадян. «Росія досі залишається таким собі магнітом, особливо окремі частини Росії, але саме вони і намагаються зачинити двері для ґастарбайтерів з інших країн СНД. Ця угода лише посилить цю тенденцію», - вважає Стефан де Спіхеляйре з європейського відділення американської дослідницької компанії RAND. Оглядачі нагадують, що найпривабливіший з усіх російських реґіонів – Москва - практично закритий і для самих росіян, не кажучи уже про іноземців.
На думку іншого оглядача, Алекса Ватанки, редактора британського аналітичного видання Jane''s Sentinel, присвяченого проблемам Росії та СНД, від створення спільного економічного простору з усіх чотирьох країн найбільше виграє Росія і найбільше програє Україна. «Росіяни – Путін та його команда – звичайно, хочуть наголосити на економічній необхідності союзу. І якщо подивитися на це реалістично, було б нелогічно, щоб країна, яка прагне економічної експансії, не звертала уваги на своїх найближчих сусідів, тобто СНД. Але Україна, яка на відміну від Білорусі, багато вклала у свою інтеграцію з Європейським Союзом та НАТО, тепер ризикує втратити ці інвестиції. Згадаймо, що Україна була першою країною з країн-учасниць СНД, яка підписала договір про Партнерство задля миру з НАТО і єдина, яка лобіювала ближчу співпрацю з Європейським Союзом».
