Прага, 11 вересня 2003 – «Україна перед прірвою» – так названа стаття однієї з провідників української опозиції Юлії Тимошенко, що її друкує в четвер німецький щоденник «Зюддойче Цайтунґ». Президент України Леонід Кучма, інтерв’ю з яким оприлюднив того самого дня російський щоденник «Ізвестія», прірви не бачить.
Зміна конституції – завжди делікатна справа. Та вона стає небезпечною, коли від цього має здобути собі користь лише одна людина, пише Юлія Тимошенко, критикуючи президента України Леоніда Кучму за його проєкти конституційної реформи. На думку відомої опозиційної діячки, пропонована реформа зберегла б у незмінному вигляді «авторитарну владу кримінального Кучминого клану під прикриттям парламентаризму». У такому разі, зазначає Юлія Тимошенко в щоденнику «Зюддойче Цайтунґ», Україну , цю велику країну на межі Європейського Союзу, до якої він скоро розшириться , люди легко втратять із поля зору.
Та водночас нині, на щастя, є найкращий час для Заходу, і в першу чергу для Європейського союзу, порятувати Україну від прірви. Хоча підтримка демократії в Україні є в першу чергу справа українців, та ЄС може вдатися до практичних кроків, щоб запевнити українців, що їх не буде відрізано від решти Європи. Але, наголошує Юлія Тимошенко, такі кроки мали б залежати від умови, що Леонід Кучма не зазіхатиме на українську конституцію й демократію.
Також ЄС не повинен вагатися щодо втручання у внутрішні справи України, щоб захистити демократію в ній, вважає Юлія Тимошенко, нагадуючи про санкції ЄС проти Австрії кілька років тому: «непередбачуваний Кучма», за її словами, набагато більше заслуговує на такі запобіжні заходи для нагляду за його добрим поводженням. Так само і США повинні з осторогою користуватися рішенням Леоніда Кучми надіслати війська до Іраку. Не може бути, щоб довіру Америки до української демократії було куплено так цинічно, пише Юлія Тимошенко.
Росія ж, на її думку, в разі здійснення українських конституційних реформ, напевно, не сиділа б бездіяльно, споглядаючи, як розкладається Україна: за таких обставин імовірна її інтервенція того чи іншого ґатунку. Звичайно, анексувати Україну зважилася б тільки імперіялістична, не демократична Росія – і таким чином Леонід Кучма своїми планами реформи шкодить не лише свободі й правам людини в Україні, але й демократії в Росії, пише Юлія Тимошенко в своїй статті в німецькому щоденнику «Зюддойче Цайтунґ».
Леонід Кучма ж тим часом заявляє, що Україна зацікавлена в сильній Росії і з політичного погляду, і з геополітичного, і з економічного, і з гуманітарного. Про це він говорить у своєму інтерв’ю для російського щоденника «Ізвестія».
Має президент України і свою думку про майбутнє СНД: «Чому б нам не перейняти досвід Європейського союзу? Там усе йшло знизу, від конкретного. Перш ніж вони дійшли до думки про створення єдиного економічного простору, вони розробили угоду про сталь та іншу продукцію, потім запланували й запровадили єдину валюту, тепер думають про конституцію» – таким, за аналогією до ЄС, бачить Леонід Кучма шлях розвитку для СНД, замість того, щоб відразу ухвалювати політичне рішення об’єднуватися.
А от шляхом Польщі український президент іти не хоче: «Польща нині стає звичайним учасником міжнародного поділу праці. Я ж завжди мріяв, щоб Україна мала своє власне обличчя» – тобто, наприклад, щоб виробляла не запальнички й запонки, а літаки, ракети й космічні апарати.
Тим часом нині, в часи після 11 вересня 2001 року, на думку Леоніда Кучми, «третя світова війна, хто б що не говорив, почалася». І тому президент України ще раз виступив на захист свого ( й не тільки свого) рішення надіслати українських військових до Іраку . Це-бо, за його словами, «участь у безсумнівно шляхетній справі».
А своїм критикам він нагадує різницю між католиками й православними: головне свято «там Різдво – Христос народився, а в нас Великдень – Христос воскрес. У нас, щоб тебе зрозуміли, треба спочатку померти», – заявив Леонід Кучма в інтерв’ю для російського щоденника «Ізвестія».
Зміна конституції – завжди делікатна справа. Та вона стає небезпечною, коли від цього має здобути собі користь лише одна людина, пише Юлія Тимошенко, критикуючи президента України Леоніда Кучму за його проєкти конституційної реформи. На думку відомої опозиційної діячки, пропонована реформа зберегла б у незмінному вигляді «авторитарну владу кримінального Кучминого клану під прикриттям парламентаризму». У такому разі, зазначає Юлія Тимошенко в щоденнику «Зюддойче Цайтунґ», Україну , цю велику країну на межі Європейського Союзу, до якої він скоро розшириться , люди легко втратять із поля зору.
Та водночас нині, на щастя, є найкращий час для Заходу, і в першу чергу для Європейського союзу, порятувати Україну від прірви. Хоча підтримка демократії в Україні є в першу чергу справа українців, та ЄС може вдатися до практичних кроків, щоб запевнити українців, що їх не буде відрізано від решти Європи. Але, наголошує Юлія Тимошенко, такі кроки мали б залежати від умови, що Леонід Кучма не зазіхатиме на українську конституцію й демократію.
Також ЄС не повинен вагатися щодо втручання у внутрішні справи України, щоб захистити демократію в ній, вважає Юлія Тимошенко, нагадуючи про санкції ЄС проти Австрії кілька років тому: «непередбачуваний Кучма», за її словами, набагато більше заслуговує на такі запобіжні заходи для нагляду за його добрим поводженням. Так само і США повинні з осторогою користуватися рішенням Леоніда Кучми надіслати війська до Іраку. Не може бути, щоб довіру Америки до української демократії було куплено так цинічно, пише Юлія Тимошенко.
Росія ж, на її думку, в разі здійснення українських конституційних реформ, напевно, не сиділа б бездіяльно, споглядаючи, як розкладається Україна: за таких обставин імовірна її інтервенція того чи іншого ґатунку. Звичайно, анексувати Україну зважилася б тільки імперіялістична, не демократична Росія – і таким чином Леонід Кучма своїми планами реформи шкодить не лише свободі й правам людини в Україні, але й демократії в Росії, пише Юлія Тимошенко в своїй статті в німецькому щоденнику «Зюддойче Цайтунґ».
Леонід Кучма ж тим часом заявляє, що Україна зацікавлена в сильній Росії і з політичного погляду, і з геополітичного, і з економічного, і з гуманітарного. Про це він говорить у своєму інтерв’ю для російського щоденника «Ізвестія».
Має президент України і свою думку про майбутнє СНД: «Чому б нам не перейняти досвід Європейського союзу? Там усе йшло знизу, від конкретного. Перш ніж вони дійшли до думки про створення єдиного економічного простору, вони розробили угоду про сталь та іншу продукцію, потім запланували й запровадили єдину валюту, тепер думають про конституцію» – таким, за аналогією до ЄС, бачить Леонід Кучма шлях розвитку для СНД, замість того, щоб відразу ухвалювати політичне рішення об’єднуватися.
А от шляхом Польщі український президент іти не хоче: «Польща нині стає звичайним учасником міжнародного поділу праці. Я ж завжди мріяв, щоб Україна мала своє власне обличчя» – тобто, наприклад, щоб виробляла не запальнички й запонки, а літаки, ракети й космічні апарати.
Тим часом нині, в часи після 11 вересня 2001 року, на думку Леоніда Кучми, «третя світова війна, хто б що не говорив, почалася». І тому президент України ще раз виступив на захист свого ( й не тільки свого) рішення надіслати українських військових до Іраку . Це-бо, за його словами, «участь у безсумнівно шляхетній справі».
А своїм критикам він нагадує різницю між католиками й православними: головне свято «там Різдво – Христос народився, а в нас Великдень – Христос воскрес. У нас, щоб тебе зрозуміли, треба спочатку померти», – заявив Леонід Кучма в інтерв’ю для російського щоденника «Ізвестія».
