Прага, 15 вересня 2003 року - Особливий новий підхід України щодо ідеї створення Єдиного економічного простору викликав низку коментарів у московській пресі. Російські оглядачі порушують запитання, а чи буде вигідним для Росії утворення цього простору, якщо Україна вступить до нього на своїх умовах, так би мовити, «наполовину»?
Напередодні підписання угоди про утворення Єдиного економічного простору (ЄЕП), що заплановано зробити 18-19 вересня на саміті країн СНД у Ялті, офіційний Київ отримав попередження від Євросоюзу, що це - може перешкодити перспективі вступу України до ЄС. Фактично Україну поставили перед вибором: або інтеграція з Європою, або з Росією. «Президент Кучма вибір зробив – спершу ЄЕП», – пише московський часопис із назвою «Газета» і зазначає, що Київ при цьому погоджується лише на вигідну для себе частину угоди про ЄЕП – створення зони вільної торгівлі, тобто вільний доступ українських товарів до Росії. У такому вигляді ця угода економічно не вигідна Москві, - наголошують автори статті. Вони також цитують слова заступника керівника МЗС України Олександра Чалого, який заявив, що Україна може взяти участь лише у створенні зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, але не у формуванні наднаціональних органів, створення єдиного митного союзу та запровадження спільної валюти. Тобто, робить висновок московський часопис «Газета», Україна вступить у «єдиний» простір ніби «наполовину». Створення зони вільної торгівлі Києву вигідно... Першими удару зазнають, скоріш за все, російські металурги та сільськогосподарські працівники.
Таким чином, для російської сторони вигоди від церемонії у Ялті залишаються суто політичні – можна буде урочисто заявити про новий етап інтеграції на пострадянському просторі. Втім, документи, котрі підпишуть президенти, все одно, «рамкові». Не виключно, що враховуючи позицію України, Москва сама не надто поспішатиме наповнювати їх реальним змістом, – наголошує московський часопис «Газета».
А вже інше російське видання «Ведомости» зауважує, що російським чиновникам незрозуміла позиція українських колег.
«Якщо хтось не готовий, то не потрібно руйнувати усю концепцію (ЄЕП), а просто, може (Україні) варто відмовитися від участі в інтеграції», – цитують «Ведомости» слова неназваного представника російського уряду. А за словами генерального директора російського Центру торгової політики і права Анатолія Мартинова, підписання (угоди з урахуванням запропонованих Україною поправок) втрачає зміст, і не відомо, чи на це погодиться решта країн «четвірки». Хоча, можливо, що це тільки тактика українців напередодні підписання угоди: висунути максимальні вимоги, щоб в кінцевому результаті у чомусь поступитися, але щось і виторгувати», - заявив в інтерв’ю російській газеті «Ведомости» Анатолій Мартинов, генеральний директор російського Центру торгової політики і права.
А вже московський тижневик «Профиль» зосереджує основну увагу на російському великодержавному прагматизмі стосовно ідеї ЄЕП.
У створенні єдиного економічного простору на територіях Росії, України, Казахстану і Білорусі найбільше зацікавлений російський капітал, якому вже давно тісно у кордонах Російської Федерації, - заявив в інтерв’ю тижневику «Профиль» заступник директора російського Інституту країн СНД Володимир Жаріхін. За його словами: «без України будь-які союзи на просторі СНД будуть, «недоробленими». Втім, події останніх місяців показали, що Україна не відчуває особливого захоплення від ідеї створення наднаціонального органу навіть у рамках ЄЕП. А це означає, що вона навряд чи погодиться на виконання обов’язкових для усіх учасників «четвірки» рішень», - зауважив в інтерв’ю тижневику «Профиль» Володимир Жаріхін, заступник директора російського Інституту країн СНД.
А ще один російський тижневик «Политбюро» пише, що попри усі розбіжності сторін, «чотири підписи під «стартовим» документом щодо ЄЕП, скоріш за все, будуть поставлені. Однак експерти в усіх чотирьох столицях вагаються сказати, коли ж громадяни країн «четвірки» відчують на собі користь від створення цього в лапках «малого Радянського Союзу», – зазначає московський тижневик «Политбюро».
Напередодні підписання угоди про утворення Єдиного економічного простору (ЄЕП), що заплановано зробити 18-19 вересня на саміті країн СНД у Ялті, офіційний Київ отримав попередження від Євросоюзу, що це - може перешкодити перспективі вступу України до ЄС. Фактично Україну поставили перед вибором: або інтеграція з Європою, або з Росією. «Президент Кучма вибір зробив – спершу ЄЕП», – пише московський часопис із назвою «Газета» і зазначає, що Київ при цьому погоджується лише на вигідну для себе частину угоди про ЄЕП – створення зони вільної торгівлі, тобто вільний доступ українських товарів до Росії. У такому вигляді ця угода економічно не вигідна Москві, - наголошують автори статті. Вони також цитують слова заступника керівника МЗС України Олександра Чалого, який заявив, що Україна може взяти участь лише у створенні зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, але не у формуванні наднаціональних органів, створення єдиного митного союзу та запровадження спільної валюти. Тобто, робить висновок московський часопис «Газета», Україна вступить у «єдиний» простір ніби «наполовину». Створення зони вільної торгівлі Києву вигідно... Першими удару зазнають, скоріш за все, російські металурги та сільськогосподарські працівники.
Таким чином, для російської сторони вигоди від церемонії у Ялті залишаються суто політичні – можна буде урочисто заявити про новий етап інтеграції на пострадянському просторі. Втім, документи, котрі підпишуть президенти, все одно, «рамкові». Не виключно, що враховуючи позицію України, Москва сама не надто поспішатиме наповнювати їх реальним змістом, – наголошує московський часопис «Газета».
А вже інше російське видання «Ведомости» зауважує, що російським чиновникам незрозуміла позиція українських колег.
«Якщо хтось не готовий, то не потрібно руйнувати усю концепцію (ЄЕП), а просто, може (Україні) варто відмовитися від участі в інтеграції», – цитують «Ведомости» слова неназваного представника російського уряду. А за словами генерального директора російського Центру торгової політики і права Анатолія Мартинова, підписання (угоди з урахуванням запропонованих Україною поправок) втрачає зміст, і не відомо, чи на це погодиться решта країн «четвірки». Хоча, можливо, що це тільки тактика українців напередодні підписання угоди: висунути максимальні вимоги, щоб в кінцевому результаті у чомусь поступитися, але щось і виторгувати», - заявив в інтерв’ю російській газеті «Ведомости» Анатолій Мартинов, генеральний директор російського Центру торгової політики і права.
А вже московський тижневик «Профиль» зосереджує основну увагу на російському великодержавному прагматизмі стосовно ідеї ЄЕП.
У створенні єдиного економічного простору на територіях Росії, України, Казахстану і Білорусі найбільше зацікавлений російський капітал, якому вже давно тісно у кордонах Російської Федерації, - заявив в інтерв’ю тижневику «Профиль» заступник директора російського Інституту країн СНД Володимир Жаріхін. За його словами: «без України будь-які союзи на просторі СНД будуть, «недоробленими». Втім, події останніх місяців показали, що Україна не відчуває особливого захоплення від ідеї створення наднаціонального органу навіть у рамках ЄЕП. А це означає, що вона навряд чи погодиться на виконання обов’язкових для усіх учасників «четвірки» рішень», - зауважив в інтерв’ю тижневику «Профиль» Володимир Жаріхін, заступник директора російського Інституту країн СНД.
А ще один російський тижневик «Политбюро» пише, що попри усі розбіжності сторін, «чотири підписи під «стартовим» документом щодо ЄЕП, скоріш за все, будуть поставлені. Однак експерти в усіх чотирьох столицях вагаються сказати, коли ж громадяни країн «четвірки» відчують на собі користь від створення цього в лапках «малого Радянського Союзу», – зазначає московський тижневик «Политбюро».
