Брюссель, 18 серпня 2003 – Європейський Союз сумнівається у щирості бажання України глибше інтегруватися в ЄС. Про це 18 серпня заявив для радіо “Свобода” (нашому брюссельському кореспондентові Славкові Волинському) речник Європейської Комісії Майкл Манн. Причиною такої недовіри стали плани Києва підписати договір про спільний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Нагадаємо, що підписання угод в рамках “союзу чотирьох” планується рівно через місяць – 18 вересня.
Коли розмови про можливе створення вільної торговельної зони і митного союзу чотирьох країн: Білорусі, Росії, Казахстану і України, – були ще на початковому етапі, в Брюсселі скептично поставилися до цього утворення. Як сподівалися ще зовсім недавно представники Європейського Союзу, це мало б бути лише формальне утворення на зразок СНД. Одначе, коли в Брюсселі стало відомо про проект договору, у ЄС виникла низка запитань до України.
В інтерв’ю для радіо “Свобода” представник Європейської комісії Майкл Манн зазначив, що “між Євросоюзом і Україною вже існують досить добрі відносини. Україна неодноразово заявляла про свій “європейський вибір”, тому ЄС хотів би одержати пояснення щодо участі України в союзі з Білоруссю, Казахстаном та Росією і роз’яснень про нове міжнародне утворення”. Щоб ознайомитись із документом “договору чотирьох”, за тиждень до його підписання у Київ вирушить комісар Комісії ЄС у справах розширення Європейського Союзу Ґюнтер Фергойґен. Мета цього візиту, як пояснив представник ЄС Майкл Манн, – “пересвідчитись у щирості проєвропейського курсу України та переконатись, чи участь України в союзі з Білоруссю, Казахстаном і Росією не суперечить договорові про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом”.
Брюссельські фахівці вже знайшли несумісності між планами України щодо “договору чотирьох” і договором про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Зокрема, це стосується статті 4 договору з ЄС щодо створення двосторонньої зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом та статті 51 цього договору про адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Експерти вважають, що достатньо вже цих двох прецедентів, щоб переглянути договір про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС та внести в нього відповідні корективи. А це, звісно, загальмує подальший розвиток стосунків між Європейським Союзом і Україною. Ці чинники можуть призвести до того, що українські інтереси представлятиме в Брюсселі саме “союз чотирьох”.
В історії зовнішніх відносин Євросоюзу вже існують подібні приклади. Скажімо, Євросоюз має політико-економічні контакти не окремо з Бахрейном, Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Кувейтом чи Оманом, а з “Радою співробітництва країн Перської затоки” (Gulf Cooperation Council), куди входять ці п’ять країн. Аналогічне становище з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм і Парагваєм, які об’єднані нині в митний союз “МЕРКОСУР” (MERCOSUR). Таким чином, є загроза, що, уклавши інтеграційні угоди з Білоруссю, Казахстаном і Росією, офіційний Київ може поставити хрест на можливості інтегруватись у ЄС, вести самостійні стосунки з Брюсселем.
Тут існують і ще деякі важливі моменти, а саме те, що між ЄС і Білоруссю відсутні дипломатичні відносини, Казахстан є азійською державою, а Росія не ставить перед собою мети вступити в Європейський Союз.
Мар’яна Драч
Тепер перша реакція в Києві. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності, член фракції «Наша Україна» Сергій Терьохін не погоджується з висновками, які лунають у Брюсселі. Він вважає, що готуючись до створення спільного економічного простору, Україна намагається розбудувати свої відносини з Росією, Білоруссю та Казахстаном з вигодою для себе. А суперечностей щодо угод з ЄС, на думку Терьохіна, тут немає.
Сергій Терьохін
Україною, Російською Федерацією, Казахстаном і Білоруссю укладені договори вільної торгівлі. Вони, на жаль, порушуються з боку не України, тому що є, так звані, вилучення. Для того, щоб було зрозуміло: Україна не має жодної позиції, яка б обкладалася експортним митом при поставці в Росію. У Росії таких позицій на 62% від загального товарообігу, у першу чергу, енергоносії. Тому Україні стратегічно цікаво підписати такий договір.
Одначе, це не значить, що договір про співробітництво з Європейським Союзом порушується, тому що такої глибина інтеграції він ніколи не передбачував.
Є одна порада для Євросоюзу: якщо він не хоче втратити 50-мільйонний ринок вільної торгівлі для його товарів, треба інтенсифікувати і лобіювати у першу чергу вступ України до СОТ і ,у другу чергу, укладення великого договору про вільну торгівлю з Україною.
Мар’яна Драч
Скажіть, будь ласка, чи Ви бачили документи про спільний економічний простір, ті документи, які мають підписати президенти.
Сергій Терьохін
Я бачив комюніке.
Мар’яна Драч
І у Вас ці документи ніяких застережень не викликають?
Сергій Терьохін
Не викликають, крім одного пункту, де написано доволі, скажімо, обережно про те, що найбільшим ступенем інтеграції цих чотирьох країн буде запровадження однієї валюти. Це суперечить, по крайній мірі, Конституції України.
Коли розмови про можливе створення вільної торговельної зони і митного союзу чотирьох країн: Білорусі, Росії, Казахстану і України, – були ще на початковому етапі, в Брюсселі скептично поставилися до цього утворення. Як сподівалися ще зовсім недавно представники Європейського Союзу, це мало б бути лише формальне утворення на зразок СНД. Одначе, коли в Брюсселі стало відомо про проект договору, у ЄС виникла низка запитань до України.
В інтерв’ю для радіо “Свобода” представник Європейської комісії Майкл Манн зазначив, що “між Євросоюзом і Україною вже існують досить добрі відносини. Україна неодноразово заявляла про свій “європейський вибір”, тому ЄС хотів би одержати пояснення щодо участі України в союзі з Білоруссю, Казахстаном та Росією і роз’яснень про нове міжнародне утворення”. Щоб ознайомитись із документом “договору чотирьох”, за тиждень до його підписання у Київ вирушить комісар Комісії ЄС у справах розширення Європейського Союзу Ґюнтер Фергойґен. Мета цього візиту, як пояснив представник ЄС Майкл Манн, – “пересвідчитись у щирості проєвропейського курсу України та переконатись, чи участь України в союзі з Білоруссю, Казахстаном і Росією не суперечить договорові про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом”.
Брюссельські фахівці вже знайшли несумісності між планами України щодо “договору чотирьох” і договором про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Зокрема, це стосується статті 4 договору з ЄС щодо створення двосторонньої зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом та статті 51 цього договору про адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. Експерти вважають, що достатньо вже цих двох прецедентів, щоб переглянути договір про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС та внести в нього відповідні корективи. А це, звісно, загальмує подальший розвиток стосунків між Європейським Союзом і Україною. Ці чинники можуть призвести до того, що українські інтереси представлятиме в Брюсселі саме “союз чотирьох”.
В історії зовнішніх відносин Євросоюзу вже існують подібні приклади. Скажімо, Євросоюз має політико-економічні контакти не окремо з Бахрейном, Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Кувейтом чи Оманом, а з “Радою співробітництва країн Перської затоки” (Gulf Cooperation Council), куди входять ці п’ять країн. Аналогічне становище з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм і Парагваєм, які об’єднані нині в митний союз “МЕРКОСУР” (MERCOSUR). Таким чином, є загроза, що, уклавши інтеграційні угоди з Білоруссю, Казахстаном і Росією, офіційний Київ може поставити хрест на можливості інтегруватись у ЄС, вести самостійні стосунки з Брюсселем.
Тут існують і ще деякі важливі моменти, а саме те, що між ЄС і Білоруссю відсутні дипломатичні відносини, Казахстан є азійською державою, а Росія не ставить перед собою мети вступити в Європейський Союз.
Мар’яна Драч
Тепер перша реакція в Києві. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності, член фракції «Наша Україна» Сергій Терьохін не погоджується з висновками, які лунають у Брюсселі. Він вважає, що готуючись до створення спільного економічного простору, Україна намагається розбудувати свої відносини з Росією, Білоруссю та Казахстаном з вигодою для себе. А суперечностей щодо угод з ЄС, на думку Терьохіна, тут немає.
Сергій Терьохін
Україною, Російською Федерацією, Казахстаном і Білоруссю укладені договори вільної торгівлі. Вони, на жаль, порушуються з боку не України, тому що є, так звані, вилучення. Для того, щоб було зрозуміло: Україна не має жодної позиції, яка б обкладалася експортним митом при поставці в Росію. У Росії таких позицій на 62% від загального товарообігу, у першу чергу, енергоносії. Тому Україні стратегічно цікаво підписати такий договір.
Одначе, це не значить, що договір про співробітництво з Європейським Союзом порушується, тому що такої глибина інтеграції він ніколи не передбачував.
Є одна порада для Євросоюзу: якщо він не хоче втратити 50-мільйонний ринок вільної торгівлі для його товарів, треба інтенсифікувати і лобіювати у першу чергу вступ України до СОТ і ,у другу чергу, укладення великого договору про вільну торгівлю з Україною.
Мар’яна Драч
Скажіть, будь ласка, чи Ви бачили документи про спільний економічний простір, ті документи, які мають підписати президенти.
Сергій Терьохін
Я бачив комюніке.
Мар’яна Драч
І у Вас ці документи ніяких застережень не викликають?
Сергій Терьохін
Не викликають, крім одного пункту, де написано доволі, скажімо, обережно про те, що найбільшим ступенем інтеграції цих чотирьох країн буде запровадження однієї валюти. Це суперечить, по крайній мірі, Конституції України.
