Прага, 25 серпня 2003 – У вівторок перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров має зустрічатися з іноземними дипломатами, які працюють в Україні. Як стало відомо радіо “Свобода”, головною темою зустрічі мають бути плани створення поміж Україною й Білоруссю, Казахстаном і Росією єдиного економічного простору.
А тим часом у понеділок німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» назвав «грубим натяком» України на адресу Європейського Союзу те, що вона інтенсивно орієнтується на Схід, «озираючись на Брюссель». Плановане створення єдиного економічного простору чотирьох держав автор статті вважає за український тиск на Брюссель у намаганні вибити краще ставлення до себе. Було б краще, якби Україна змушувала говорити про себе гучними реформами, зразковим покаранням убивць журналістів чи принаймні нейтралізуванням ворогів вільної преси, а не невизначеною погрозою повернутися на схід, пише німецька газета.
Європейський Союз відразу ж зреаґував на нещодавнє схвалення високими політичними діячами України, Білорусі, Казахстану й Росії низки документів, які мають закласти підвалини єдиного економічного простору цих чотирьох держав. Зреаґував попри те, що останніми роками зацікавленість Україною в ЄС значно зменшилася, іноді здавалося, що Брюссель уже давно списав Україну через відсутні реформи й брак демократії. Але принаймні представник Єврокомісії в Брюсселі висловив сумнів у тому, наскільки серйозно Київ прагне залучення до європейських структур, тобто членства в ЄС – через відверто висловлену готовність України інтеґруватися на Схід, нагадує «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ». А фахівці в ЄС вказували на несумісності між Договором про партнерство і співпрацю, який Україна уклала з ЄС, та передбачуваною системою договорів про створення єдиного економічного простору чотирьох держав.
Звичайно, можна запитати, чи не надто довго чекав Брюссель із пропозицією підготовленого для України плану дій у складі програми нового сусідства для східних сусідів розширеного ЄС, зауважує автор статті. Але також, додає він, варто б перевірити, чи Київ часом не намагається за допомогою погрози повернутися на Схід і таки здобути від Європейського Союзу згоду на те, щоб ЄС перейшов уже в недалекому майбутньому на асоційовані стосунки з Україною, а потім прийняв її повноправним членом.
Обидва питання постали вже в лютому, коли був запропонований план створення спільного економічного простору чотирьох держав. Але після того, як Україна проголосила наміри брати участь у цьому просторі, російська сторона негайно подала конкретні пропозиції ще тіснішого об’єднання, що, як пише «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», збило українців із пантелику.
Як далеко зайшла Москва в намаганні ще тісніше прив’язати до себе Київ цим планом, оцінити ще не можна, вважає автор статті й наголошує: відомо тільки, що йдеться вже не лише про зону вільної торгівлі, як хотіли було спершу українці, але також і про взаємне пристосування законодавства у банковій діяльності, тарифах, сфері обслуговування й торговому праві.
Що саме коїться, намагатиметься з’ясувати комісар ЄС із розширення Ґюнтер Фергойґен, який оголосив, що прибуде до Києва за тиждень до запланованого на 18 вересня підписання документа про заснування єдиного економічного простору чотирьох. Але вже зараз помітно, мовиться далі в статті, що Київ має й іншу мету, крім зрозумілого наміру зробити економічні відносини з Росією вигіднішими для себе.
Такі дії офіційного Києва автор статті називає «грубим натяком» на адресу Брюсселя: «Не хочете нас на Заході – пошукаємо собі добра на Сході». Щоправда, на його думку, «європейський вибір» України по тривалих ваганнях уважається за визначений, українське керівництво проголошує його як заклинання за кожної зручної нагоди, і навряд чи можна припускати, що таке становище дійсно може змінитися.
Але якщо Київ не побережеться, то зі свого намагання вчинити тиск на Брюссель із домаганням кращого ставлення й погрозами рушити на схід Україна пожне там тільки гомеричний регіт. Тим більше, що вже кілька років тому, з геополітичних міркувань і з огляду на майбутню роль Росії в Європі, ЄС перестав цікавитися просто орієнтованою на Захід Україною. І тому врешті-решт було б краще, якби Україна змушувала говорити про себе гучними реформами, зразковим покаранням убивць журналістів чи принаймні нейтралізуванням ворогів вільної преси, а не невизначеною погрозою повернутися на схід, пише в понеділок німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ».
А тим часом у понеділок німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» назвав «грубим натяком» України на адресу Європейського Союзу те, що вона інтенсивно орієнтується на Схід, «озираючись на Брюссель». Плановане створення єдиного економічного простору чотирьох держав автор статті вважає за український тиск на Брюссель у намаганні вибити краще ставлення до себе. Було б краще, якби Україна змушувала говорити про себе гучними реформами, зразковим покаранням убивць журналістів чи принаймні нейтралізуванням ворогів вільної преси, а не невизначеною погрозою повернутися на схід, пише німецька газета.
Європейський Союз відразу ж зреаґував на нещодавнє схвалення високими політичними діячами України, Білорусі, Казахстану й Росії низки документів, які мають закласти підвалини єдиного економічного простору цих чотирьох держав. Зреаґував попри те, що останніми роками зацікавленість Україною в ЄС значно зменшилася, іноді здавалося, що Брюссель уже давно списав Україну через відсутні реформи й брак демократії. Але принаймні представник Єврокомісії в Брюсселі висловив сумнів у тому, наскільки серйозно Київ прагне залучення до європейських структур, тобто членства в ЄС – через відверто висловлену готовність України інтеґруватися на Схід, нагадує «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ». А фахівці в ЄС вказували на несумісності між Договором про партнерство і співпрацю, який Україна уклала з ЄС, та передбачуваною системою договорів про створення єдиного економічного простору чотирьох держав.
Звичайно, можна запитати, чи не надто довго чекав Брюссель із пропозицією підготовленого для України плану дій у складі програми нового сусідства для східних сусідів розширеного ЄС, зауважує автор статті. Але також, додає він, варто б перевірити, чи Київ часом не намагається за допомогою погрози повернутися на Схід і таки здобути від Європейського Союзу згоду на те, щоб ЄС перейшов уже в недалекому майбутньому на асоційовані стосунки з Україною, а потім прийняв її повноправним членом.
Обидва питання постали вже в лютому, коли був запропонований план створення спільного економічного простору чотирьох держав. Але після того, як Україна проголосила наміри брати участь у цьому просторі, російська сторона негайно подала конкретні пропозиції ще тіснішого об’єднання, що, як пише «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», збило українців із пантелику.
Як далеко зайшла Москва в намаганні ще тісніше прив’язати до себе Київ цим планом, оцінити ще не можна, вважає автор статті й наголошує: відомо тільки, що йдеться вже не лише про зону вільної торгівлі, як хотіли було спершу українці, але також і про взаємне пристосування законодавства у банковій діяльності, тарифах, сфері обслуговування й торговому праві.
Що саме коїться, намагатиметься з’ясувати комісар ЄС із розширення Ґюнтер Фергойґен, який оголосив, що прибуде до Києва за тиждень до запланованого на 18 вересня підписання документа про заснування єдиного економічного простору чотирьох. Але вже зараз помітно, мовиться далі в статті, що Київ має й іншу мету, крім зрозумілого наміру зробити економічні відносини з Росією вигіднішими для себе.
Такі дії офіційного Києва автор статті називає «грубим натяком» на адресу Брюсселя: «Не хочете нас на Заході – пошукаємо собі добра на Сході». Щоправда, на його думку, «європейський вибір» України по тривалих ваганнях уважається за визначений, українське керівництво проголошує його як заклинання за кожної зручної нагоди, і навряд чи можна припускати, що таке становище дійсно може змінитися.
Але якщо Київ не побережеться, то зі свого намагання вчинити тиск на Брюссель із домаганням кращого ставлення й погрозами рушити на схід Україна пожне там тільки гомеричний регіт. Тим більше, що вже кілька років тому, з геополітичних міркувань і з огляду на майбутню роль Росії в Європі, ЄС перестав цікавитися просто орієнтованою на Захід Україною. І тому врешті-решт було б краще, якби Україна змушувала говорити про себе гучними реформами, зразковим покаранням убивць журналістів чи принаймні нейтралізуванням ворогів вільної преси, а не невизначеною погрозою повернутися на схід, пише в понеділок німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ».
