Київ ,14 березня, 2003 р.
Олександр Чалий
Офіційно 12 березня представництво Європейської Комісії передало нам текст звернення Європейської Комісії до Ради ЄС та Європарламенту: “Ширша Європа, сусідство, новий вимір наших відносин зі східними та південними сусідами”. Зараз ми активно вивчаємо цей документ. Наші перші оцінки полягають у наступному. У цьому документі, на жаль, відсутня чітка фіксація європейських перспектив України в середньостроковому вимірі. У цьому контексті ми схиляємося до того, що польські ініціативи нової Східної політики розширеного ЄС в значно більшій мірі відповідають євроінтеграційним прагненням України .
Водночас ми відзначаємо позитивний потенціал відповідного документу. ЄС пропонує нові механізми співпраці, які Україна може використати найближчим часом і ,фактично, вивести наші відносини на новий рівень, значно вищий від того, що є зараз у рамках Угоди “Партнерство і співробітництво”.
Думаю, в результаті обговорення документу, яке відбудеться в Європарламенті і в Раді ЄС, безумовно , будуть корекції тексту, який ми отримали. Я хотів би сподіватися, і ми будемо намагатися зробити всі можливе, щоб ці зміни більшою мірою відповідали нашим євроінтеграційним прагненням. Але я би хотів підкреслити, що це обговорення буде йти всередині інституцій ЄС. Тобто, в нас можливості впливу на це обговорення дещо обмежені.
Більші можливості є у членів українського парламенту, які можуть звернутися до своїх колег у Європарламенті.
Щодо ідеї створення Єдиного економічного простору і його впливу на наші стосунки з ЄС. Мені здається, на сьогодні ще не час коментувати це питання, оскільки сама ідея Єдиного економічного простору на сьогодні опрацьовується експертами. Ви знаєте, є різні бачення того, що з себе буде представляти цей простір. Бачення України чітке: ми вважаємо, що це, перш за все, повинна бути Зона Вільної Торгівлі без обмежень. Зона, яка буде ефективно функціонувати, і в цьому контексті у нас не виникає суперечностей ( при саме такому розумінні Єдиного економічного простору) з нашою інтеграцією в європейські структури.
З іншого боку, хотів би наголосити, що цінність і позитив нових пропозицій ЄС в тому, що в них також сформована, по суті, пропозиція Єдиного економічного простору між ЄС і Україною. Тобто, можливо, ідея Єдиного економічного простору чотирьох країн СНД і підштовхнула ЄС більш ефективно запропонувати нам аналогічну ідею.
Ми були б зацікавлені, щоб наші парламентарі звернулися до своїх колег у Європарламенті. І в цьому контексті, безперечно, будемо співпрацювати з ними, щоб виробити можливі звернення.
Питання:- Чи ми можемо говорити, що в даній ситуації, враховуючи цей документ, перемогла лінія саме на нерозширення ЄС?
Олександр Чалий
- Я хотів би зазначити наступне, це дуже важливо. Якщо ми уважно прочитаємо документ, побачимо, що Україні не сказане “ні”. Це витікає з багатьох його положень. Але Україні і не сказане “так”. З цього документу також чітко випливає: в середньостроковій перспективі питання ухвалення рішення щодо європейських перспектив України автори цього документу не передбачають. Позиція Проді була більш категорична, тому вважаю, вона повною мірою не врахована в цьому документі.
Друге. Якщо ми порівняємо механізми, які запропоновані нам, з механізмами Асоціації, то побачимо: ми мало що знайдемо, чого б на сьогодні не могли використовувати самі, якщо повномасштабно використаємо всі механізми, які нам пропонує цей документ. І третій момент. Ви знаєте, що Європа і світове співтовариство зараз на порозі значних змін. Це дає Україні шанс і в середньостроковій перспективі за певних тенденцій розвитку ситуації і на європейському континенті, і в світі розраховувати на більш оптимістичний сценарій.
Питання: - У документі названі моменти співпраці, інтеграції, а передбачаються можливості військово-політичної, військово-технічної співпраці?
Олександр Чалий
- Так. У документі є два розділи, які присвячені співпраці нових сусідів з ЄС у галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони. І дуже ретельно прописані можливі інструменти співпраці в науковій і науково-технологічний галузі. ЄС ухвалив відповідний мандат на співпрацю з Україною в галузі підтримання стабільності і безпеки в кризових ситуаціях. Тобто, тут ЄС проявляє навіть ініціативу. І ми сьогодні працюємо з ЄС, як ви знаєте, в Боснії і Герцеговині, вивчаються питання можливої співпраці з ЄС у Македонії. Тобто це галузі, де є реальні механізми співпраці. Вони в принциповому плані не відрізняються сьогодні від тих механізмів співпраці, які ЄС пропонує країнам-кандидатам і країнам, які мають угоду про Асоціацію з ЄС.
Щодо головної ідеї документу.
Поставте себе на місце ЄС. Було дві течії. Одна казала: нам треба опрацювати концепцію відносин з усіма сусідами. Друга казала: ні, ми маємо Барселонський процес по Середземномор’ю, це відпрацьовано. По північному виміру –є, а по східному виміру у нас ще немає документу, давайте ми опрацюємо тільки східний вимір.
Перемогла більш загальна точка зору. Однак робити з цього висновок, що Україна потрапляє сьогодні до такого ж рангу, як арабські країни чи африканські, абсолютно некоректно. Я читаю документ, я би міг дуже позитивно його тлумачити, і просив би вас його почитати.
Розділ “Сусідство і членство в ЄС”. І тут написано, що для країн, які належать до партнерів ЄС у Середземному регіоні, членство в ЄС виключено. А далі пишеться: “Всі інші випадки залишають це питання відкритим, особливо для тих країн, які чітко висловили своє бажання приєднатися до ЄС.” Весь документ чітко диференціює ( і це одна з головних його ідей) підхід ЄС до своїх сусідів.
Я б хотів привернути увагу, що на початку документу є абревіатура, і Україна чітко співвідноситься з дещо новим для нас терміном “нові західні незалежні країни”. Це Україна, Молдова, Білорусь. Статус цих країн абсолютно чітко в цьому документі відрізняється від статусу і перспектив інших країн. А за змістом іде чітка диференціація, яка нас, на мій погляд, абсолютно влаштовує.
Зараз ми ще не маємо українського перекладу документу, на сайті МЗС буде його українська версія.
Хочу сказати одне: коли я читав документ, я ставив мінуси і плюси. І я бачу набагато більше плюсів , ніж мінусів. Наприклад, мовиться, що “ці сусіди на сьогодні не мають перспективи членства”. Використовується слово “на сьогодні”. Тобто ми можемо казати, що в майбутньому ситуація може мінятися. Те, що я кажу: нам не сказали “так”, але і не сказали “ні”.
Чітко окреслено, що повинен бути відкритий внутрішній ринок ЄС для подальшої інтеграції і лібералізації щодо пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Скільки ми боролися з ЄС за слово “інтеграція”! Ми вперше це слово бачимо в економічному вимірі, у науково-технічному вимірі, і в культурному вимірі. Практично, кажучи між нами, нам сьогодні відмовляють в інтеграції в політичному вимірі.
Далі. Я вже цитував, що для країн Середземного моря питання членства зняте. Усі інші випадки залишаються відкритими. Чіткий підхід у документі щодо диференціації країн, 4 підрозділ присвячений тільки диференційному підходу, в тому числі ( за що ми боролися ) з урахуванням цілей, які ставить перед собою країна на євроінтеграційному напрямку.
У документі також записані конкретні речі щодо бажання країни опрацювати спільний Європейський економічний простір. У якомусь контексті з боку ЄС є контурна пропозиція щодо цього, і ми можемо працювати в цьому напрямку. Ними офіційно заявлено, що слабке місце Угоди про партнерство і співробітництво в тому, що вона не дає конкретних часових рамок для лібералізації візових режимів і для наближення України до ЄС. У зв’язку з цим опрацьовується план дій, у ньому будуть вироблені як конкретні цілі, так і часові рамки. Тобто це те, чого ми від них весь час просили і вимагали. Щодо Європейського інвестиційного банку. Ми отримали доступ до його ресурсів, на чому ми наполягали. Сьогодні це вже називається як задача. Я ще раз підкреслю, що в четвертому розділі документу наголошується на диференційованому підході. Залежно від того, як країна буде демонструвати свою трансформацію на стандартах ЄС, буде і відповідь ЄС.
І останнє. Тут іде мова про так звані сусідські угоди. Це термін. Як ми вийдемо і як ми назвемо Угоду в подальшому також залежить від того, який поступ ми продемонструємо в найближчі роки. Я б ще привернув увагу до досить позитивної, на наш погляд, тенденції у спрощенні візових режимів. Тут є і дипломатичні, і службові паспорти, і спрощення в транскордонному співробітництві, і питання можливої відміни візового режиму, якщо країни будуть відповідати шенгенським критеріям.
Тобто те, на що ми часто звертали увагу Європейської комісії, сьогодні ми знаходимо постановку цих питань. Це стосується і регулювання доступу робочої сили до ринків ЄС. Це теж прописано і дає нам можливість далі ставити перед ЄС питання більш активно. До цього у нас не було консенсусу стосовно цих питань, а сьогодні є можливість уже посилатися, мовляв, “ви ж це записали”.
Зараз багато буде залежати від нас, як ми будемо працювати.
Якщо підвести остаточний підсумок. Так, ми чітко ділимо на сьогодні позитиви і негативи цього документу. Ми будемо намагатися максимально підсилити його позитивний потенціал для України в період терміну обговорення документу.
Олександр Чалий
Офіційно 12 березня представництво Європейської Комісії передало нам текст звернення Європейської Комісії до Ради ЄС та Європарламенту: “Ширша Європа, сусідство, новий вимір наших відносин зі східними та південними сусідами”. Зараз ми активно вивчаємо цей документ. Наші перші оцінки полягають у наступному. У цьому документі, на жаль, відсутня чітка фіксація європейських перспектив України в середньостроковому вимірі. У цьому контексті ми схиляємося до того, що польські ініціативи нової Східної політики розширеного ЄС в значно більшій мірі відповідають євроінтеграційним прагненням України .
Водночас ми відзначаємо позитивний потенціал відповідного документу. ЄС пропонує нові механізми співпраці, які Україна може використати найближчим часом і ,фактично, вивести наші відносини на новий рівень, значно вищий від того, що є зараз у рамках Угоди “Партнерство і співробітництво”.
Думаю, в результаті обговорення документу, яке відбудеться в Європарламенті і в Раді ЄС, безумовно , будуть корекції тексту, який ми отримали. Я хотів би сподіватися, і ми будемо намагатися зробити всі можливе, щоб ці зміни більшою мірою відповідали нашим євроінтеграційним прагненням. Але я би хотів підкреслити, що це обговорення буде йти всередині інституцій ЄС. Тобто, в нас можливості впливу на це обговорення дещо обмежені.
Більші можливості є у членів українського парламенту, які можуть звернутися до своїх колег у Європарламенті.
Щодо ідеї створення Єдиного економічного простору і його впливу на наші стосунки з ЄС. Мені здається, на сьогодні ще не час коментувати це питання, оскільки сама ідея Єдиного економічного простору на сьогодні опрацьовується експертами. Ви знаєте, є різні бачення того, що з себе буде представляти цей простір. Бачення України чітке: ми вважаємо, що це, перш за все, повинна бути Зона Вільної Торгівлі без обмежень. Зона, яка буде ефективно функціонувати, і в цьому контексті у нас не виникає суперечностей ( при саме такому розумінні Єдиного економічного простору) з нашою інтеграцією в європейські структури.
З іншого боку, хотів би наголосити, що цінність і позитив нових пропозицій ЄС в тому, що в них також сформована, по суті, пропозиція Єдиного економічного простору між ЄС і Україною. Тобто, можливо, ідея Єдиного економічного простору чотирьох країн СНД і підштовхнула ЄС більш ефективно запропонувати нам аналогічну ідею.
Ми були б зацікавлені, щоб наші парламентарі звернулися до своїх колег у Європарламенті. І в цьому контексті, безперечно, будемо співпрацювати з ними, щоб виробити можливі звернення.
Питання:- Чи ми можемо говорити, що в даній ситуації, враховуючи цей документ, перемогла лінія саме на нерозширення ЄС?
Олександр Чалий
- Я хотів би зазначити наступне, це дуже важливо. Якщо ми уважно прочитаємо документ, побачимо, що Україні не сказане “ні”. Це витікає з багатьох його положень. Але Україні і не сказане “так”. З цього документу також чітко випливає: в середньостроковій перспективі питання ухвалення рішення щодо європейських перспектив України автори цього документу не передбачають. Позиція Проді була більш категорична, тому вважаю, вона повною мірою не врахована в цьому документі.
Друге. Якщо ми порівняємо механізми, які запропоновані нам, з механізмами Асоціації, то побачимо: ми мало що знайдемо, чого б на сьогодні не могли використовувати самі, якщо повномасштабно використаємо всі механізми, які нам пропонує цей документ. І третій момент. Ви знаєте, що Європа і світове співтовариство зараз на порозі значних змін. Це дає Україні шанс і в середньостроковій перспективі за певних тенденцій розвитку ситуації і на європейському континенті, і в світі розраховувати на більш оптимістичний сценарій.
Питання: - У документі названі моменти співпраці, інтеграції, а передбачаються можливості військово-політичної, військово-технічної співпраці?
Олександр Чалий
- Так. У документі є два розділи, які присвячені співпраці нових сусідів з ЄС у галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони. І дуже ретельно прописані можливі інструменти співпраці в науковій і науково-технологічний галузі. ЄС ухвалив відповідний мандат на співпрацю з Україною в галузі підтримання стабільності і безпеки в кризових ситуаціях. Тобто, тут ЄС проявляє навіть ініціативу. І ми сьогодні працюємо з ЄС, як ви знаєте, в Боснії і Герцеговині, вивчаються питання можливої співпраці з ЄС у Македонії. Тобто це галузі, де є реальні механізми співпраці. Вони в принциповому плані не відрізняються сьогодні від тих механізмів співпраці, які ЄС пропонує країнам-кандидатам і країнам, які мають угоду про Асоціацію з ЄС.
Щодо головної ідеї документу.
Поставте себе на місце ЄС. Було дві течії. Одна казала: нам треба опрацювати концепцію відносин з усіма сусідами. Друга казала: ні, ми маємо Барселонський процес по Середземномор’ю, це відпрацьовано. По північному виміру –є, а по східному виміру у нас ще немає документу, давайте ми опрацюємо тільки східний вимір.
Перемогла більш загальна точка зору. Однак робити з цього висновок, що Україна потрапляє сьогодні до такого ж рангу, як арабські країни чи африканські, абсолютно некоректно. Я читаю документ, я би міг дуже позитивно його тлумачити, і просив би вас його почитати.
Розділ “Сусідство і членство в ЄС”. І тут написано, що для країн, які належать до партнерів ЄС у Середземному регіоні, членство в ЄС виключено. А далі пишеться: “Всі інші випадки залишають це питання відкритим, особливо для тих країн, які чітко висловили своє бажання приєднатися до ЄС.” Весь документ чітко диференціює ( і це одна з головних його ідей) підхід ЄС до своїх сусідів.
Я б хотів привернути увагу, що на початку документу є абревіатура, і Україна чітко співвідноситься з дещо новим для нас терміном “нові західні незалежні країни”. Це Україна, Молдова, Білорусь. Статус цих країн абсолютно чітко в цьому документі відрізняється від статусу і перспектив інших країн. А за змістом іде чітка диференціація, яка нас, на мій погляд, абсолютно влаштовує.
Зараз ми ще не маємо українського перекладу документу, на сайті МЗС буде його українська версія.
Хочу сказати одне: коли я читав документ, я ставив мінуси і плюси. І я бачу набагато більше плюсів , ніж мінусів. Наприклад, мовиться, що “ці сусіди на сьогодні не мають перспективи членства”. Використовується слово “на сьогодні”. Тобто ми можемо казати, що в майбутньому ситуація може мінятися. Те, що я кажу: нам не сказали “так”, але і не сказали “ні”.
Чітко окреслено, що повинен бути відкритий внутрішній ринок ЄС для подальшої інтеграції і лібералізації щодо пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Скільки ми боролися з ЄС за слово “інтеграція”! Ми вперше це слово бачимо в економічному вимірі, у науково-технічному вимірі, і в культурному вимірі. Практично, кажучи між нами, нам сьогодні відмовляють в інтеграції в політичному вимірі.
Далі. Я вже цитував, що для країн Середземного моря питання членства зняте. Усі інші випадки залишаються відкритими. Чіткий підхід у документі щодо диференціації країн, 4 підрозділ присвячений тільки диференційному підходу, в тому числі ( за що ми боролися ) з урахуванням цілей, які ставить перед собою країна на євроінтеграційному напрямку.
У документі також записані конкретні речі щодо бажання країни опрацювати спільний Європейський економічний простір. У якомусь контексті з боку ЄС є контурна пропозиція щодо цього, і ми можемо працювати в цьому напрямку. Ними офіційно заявлено, що слабке місце Угоди про партнерство і співробітництво в тому, що вона не дає конкретних часових рамок для лібералізації візових режимів і для наближення України до ЄС. У зв’язку з цим опрацьовується план дій, у ньому будуть вироблені як конкретні цілі, так і часові рамки. Тобто це те, чого ми від них весь час просили і вимагали. Щодо Європейського інвестиційного банку. Ми отримали доступ до його ресурсів, на чому ми наполягали. Сьогодні це вже називається як задача. Я ще раз підкреслю, що в четвертому розділі документу наголошується на диференційованому підході. Залежно від того, як країна буде демонструвати свою трансформацію на стандартах ЄС, буде і відповідь ЄС.
І останнє. Тут іде мова про так звані сусідські угоди. Це термін. Як ми вийдемо і як ми назвемо Угоду в подальшому також залежить від того, який поступ ми продемонструємо в найближчі роки. Я б ще привернув увагу до досить позитивної, на наш погляд, тенденції у спрощенні візових режимів. Тут є і дипломатичні, і службові паспорти, і спрощення в транскордонному співробітництві, і питання можливої відміни візового режиму, якщо країни будуть відповідати шенгенським критеріям.
Тобто те, на що ми часто звертали увагу Європейської комісії, сьогодні ми знаходимо постановку цих питань. Це стосується і регулювання доступу робочої сили до ринків ЄС. Це теж прописано і дає нам можливість далі ставити перед ЄС питання більш активно. До цього у нас не було консенсусу стосовно цих питань, а сьогодні є можливість уже посилатися, мовляв, “ви ж це записали”.
Зараз багато буде залежати від нас, як ми будемо працювати.
Якщо підвести остаточний підсумок. Так, ми чітко ділимо на сьогодні позитиви і негативи цього документу. Ми будемо намагатися максимально підсилити його позитивний потенціал для України в період терміну обговорення документу.