Прага, 22 березня 2002 – Цей випуск передачі "Україна і світ" присвячено фільму "Піар," що його показав український телеканал ICTV у суботу, 16-го березня. Критики твердять, що автори фільму грубо перекрутили факти і зміст інтерв‘ю. А це свідчить або ж про надзвичайно непрофесійну роботу, або ж про виконання замовлення: а саме, очорнити колишнього прем‘єра Ющенка, довівши, що ніби то він є ставлеником американців, і очистити ім‘я президента Кучми. Фільм викликав негативну реакцію не лише в представників української опозиції і американського посольства в Києві, але також у західних журналістів, які працюють в Україні. Про їхні аргументи і наше власне розслідування ми будемо говорити докладніше далі у цій передачі.
Спершу запитання до ведучого телеканалу ICTV Дмитра Кисельова. Чому Ваш канал показав "Піар"?
Дмитро Кисельов
"Тому, що компанія ІСTV прихильна принципам відкритого суспільства і ми хочемо, щоб інформація поширювалася в Україні вільно."
Мар’яна Драч
Сценарист фільму – досить відома в Україні людина. Він довший час був кореспондентом авторитетної британської газети "Файненшал Таймс" у Києві, а зараз робить репортажі для цієї газети в Афганістані. Але відразу ж зазначу, що представники британського щоденника відмежовуються від висновків Кловера, й кажуть, що в фільмі "Піар" звучить його власна думка. Мені дуже шкода, що я сама не змогла поспілкуватися з Кловером. Він відмовився від інтерв‘ю радіо "Свобода" електронною поштою з Афганістану, пояснивши, що утримується від коментарів на прохання редакції газети "Файненшал Таймс."
У своїх попередніх інтерв‘ю Чарльз Кловер заявив про те, що відчував своїм обов‘язком розголосити факти, які доводять непричетність президента Кучми до вбивства Гонгадзе. У фільмі "Піар," зокрема, йде мова про розслідування американського агентства "Кролл." Проте у фільмі ні слова про те, що це розслідування замовила наближена до президента партія – "Трудова Україна." Говорить колишній директор української служби РС
Роман Купчинський:
"У звіті "Кроллу" вони кажуть, що вони слухали плівки з Інтернету і на базі інтернетівських влівок (ніхто не знає, що воно таке) зробили свої висновки. Мовляв, мікрофон не міг бути під диваном, і то сам не міг робити Мельниченко й таке інше. Це не є суттєве. Суттєве є те, що сказано в тих плівках. І тут тактика і Кловера, і тих, що робили фільм, і взагалі української верхівки – не говорити про факти на плівках, а звести розмову до того, чи то Мельниченко зробив, чи то москалі, чи то американці... Справа не є в тому, хто стояв за Мельниченком. Головне – чи то є правда, чи неправда. Чи то факти, чи ні.
Мар’яна Драч
Автори фільму "Піар" також посилаються на експертизу плівок Мельниченка, яку робили в Голандії. Це була перша експертиза, яку організувала газета "Волскрант" у жовтні 2000-го року. Фахівці тоді справді не змогли підтвердити, що голос на плівках належить Леонідові Кучмі. І про результати цієї експертизи, до речі, вперше повідомило радіо "Свобода." Інша справа, що президент вже сам пізніше зізнався, що його розмови прослуховували, хоча він й далі твердить, що записи монтували. Але згодом нову експертизу замовила тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Початком цього року її провела американська компанія "Бек Тек," яка заявляє, що монтажу на записах немає. І лише ця компанія мала оригінальний магнітофон і записи. Про цей факт, ми можемо з певністю говорити, Чарльз Кловер добре знав, але жодного разу не згадав у своєму фільмі.
До авторів фільму "Піар" є й інші зауваження. Мати журналіста Леся Гонгадзе зізналася в інтерв‘ю радіо "Свобода," що її просто використали:
Леся Гонгадзе
"Я наголошувала, що нічого мені більше не треба, я вже нічого ні в кого не буду вимагати. Я тільки прошу, щоби дали мені можливість заховати це тіло, яке знаходиться на Оранжерейній вулиці в морзі київському. Тому що це дуже мене мучить і дуже я від цього страждаю. Я показала їм матеріали, я показала волосся. Я висловила те, що може висловити лише мама, яка переносить невимовні муки. А автори цього фільму і режисер, наскільки я зрозуміла, вони виконували замовлення, або щось, тому, що так вийшло, що наш президент Кучма ангел, невинний абсолютно ні в чому. А одне його слово, одна його вказівка і була би проведена та експертиза, яку я прошу, стопроцентна, яка би дала ідентифікацію. І не було би ніяких розмов і не мучилася би я, і не мучився би цілий народ України, який зі мною."
Маряна Драч
Справді, невже це американці стільки часу заважають українській владі провести прозоре розслідування вбивства Гонгадзе, запитує і вдова журналіста Мирослава:
Мирослава Гонгадзе
Перш за все, я хочу сказати, що фільм «Піар» не вартий того, щоб його коментувати. Якщо він звернув на себе увагу, то тільки тим, що його вихід на екрани ISTV – це нова технологія провокації. Перше. Якщо справа Гонгадзе – це нова інсинуація якихось сил, про що у фільмі робиться прямий натяк, то українська прокуратура давно могла розслідувати цю справу, і спростувати або підтвердити причетність президента Кучми до вбивства Георгія. Вона цього не зробила, так що нехай Леонід Данилович пеняє на власну прокуратуру, а не шукає, кому це було вигідно. Друге. Українські олігархи, включаючи пана Пінчука, що, як твердять, має безпосереднє відношення до каналу ISTV і родинні зв’язки з президентом Кучмою, відмили мільярди доларів на Заході. Адвокати підсудного Павла Лазаренка твердить, що це суми, вкрадені в українських людей. На ці гроші створено захтідні компанії, які й фінансують рослідування типу «Кролл» і фільми типу «Піар».
Мар’яна Драч
Радіо "Свобода" не знає на які гроші знімали фільм "Піар," але ми намагалися з‘ясувати, як його знімали. Один з учасників фільму, координатор кампанії "Україна без Кучми" Володимир Чемерис говорить, що його словами маніпулювали. Він написав відкритого листа до Чарльза Кловера, у якому наголошує: "Думаю, що монтувати таким чином інтерв‘ю можуть лише нечесні люди, даючи тим самим привід іншим нечесним людям спекулювати на створених з повітря сенсаціях, до чого зараз, у розпал передвиборчої кампанії, призвів Ваш фільм". Ось що сказав Володимр Чемерис в інтерв‘ю для радіо "Свобода":
Володимир Чемерис
Одне запитання лунало так: Чи фінансувались акції протесту в Україні з закордонних джерел? Я дав пряму відповідь: жоден іноземний уряд, жоден іноземний фонд, жоден іноземний громадянин не фінансував акцій протесту в Україні. Це у фільм не потрапило. Було ще одне запитання, яке стосувалося проектів Інституту «Республіка». Чарль Кловер знав про ці прроекти. Я відповів, що коли почалися переслідування студентів за політичні переконання, коли 9 березня минулого року на Київському вокзалі були з порушенням закону затримані понад сто українських студентів, ми звернулися до Фонду Відродження та Фрідом-хауз з пропозицією надати фінансову допомогу для захисту цих студентів. Слова про переслідування студентів не пролунали у фільмі. Проте, моя пряма мова почалася зі слів: «Ми звернулися дло Фонду...».
Мар’яна Драч
Ці слова прозвучали після твердження авторів фільму, що акції протесту в Україні фінансувалися з-за кордону.
Володимир Чемерис
Я визнаю право журналіста з годинного інтерв’ю вибирати якісь цитати, проте будь-які стандарти професії, будь-яка журналістська етика не дозволяє журналістові монтувати цитати таким чином, щоби змінити їх зміст на прямо протилежний.
Мар’яна Драч
А ось що розповів Чемерис про проекти Інституту "Республіка," який він представляє:
Володимир Чемерис
Зокрема, було проведено ряд резонансних громадських слухань, які стосувалися ролі засобів масової інформації, ролі правоохоронних органів за часів кризи, стосувалися свободи слова та людських прав. Ми провели роботу з адміністрацією ВУЗів, ми не допустили виключення з ВУЗів жодного студента, який брав участь в акціях протесту. Там, де навіть студент був виключений (наприклад, в Миколаєві) – його було поновлено. Ми зараз ведемо дві судові справи. Це, напевно, стане прецедентом в українському судочинстві, коли громадяни подають в суд на незаконні дії влади з політичним підтекстом. Якраз ми подали в суд на дії київської міліції 9 березня на Київському вокзалі. Бюджети цих проектів абсолютно прозорі. І в розмові з Кловером я говорив саме про ці проекти, а не про акції опозиції, тим паче, що виконання цих проектів почалося пізніше, вже після того, як акції протесту стихли.
Мар’яна Драч
20 березня на фільм "Піар" відреагувало і посольство Сполучених Штатів у Києві. Американські дипломати вважають, що в фільмі було зроблено помилкові припущення, які спотворюють цілі американської політики в Україні. Ось кілька цитат із цієї заяви:
"Звичайно ми не коментуємо фальшивих звинувачень, але несправедливі закиди, які звучать у фільмі, вимагають відповіді. Відносини Сполучених Штатів з Україною завжди базувалися на конкретній політичній меті – підтримка незалежної, демократичної, ринково орієнтованої України, інтегрованої в євроатлантичну спільноту. Ми не спрямовуємо нашу підтримку окремим лідерам чи блокам. Такий вибір має робити український народ.
Американська допомога Україні надається за запрошення українського уряду. Її письмовий опис ми надали Адміністрації президента, Раді національної безпеки, міністерству закордонних справ, СБУ та іншим державним установам. І ми завжди готові відповісти на запитання з цього приводу."
Мар’яна Драч
Головний негативний герой фільму "Піар" не Чемерис, чи інші представники антикучмівської опозиції, а колишній прем‘єр Віктор Ющенко. Чарльз Кловер і раніше дуже гостро критикував його на сторінках британської газети "Файненшал Таймс," передусім за діяльність на посаді голови Національного банку України. І закиди, які прозвучали в фільмі, ті самі – махінації з грошима МВФ. Але Кловер чомусь не згадує про те, що аудит компанії "Прайс Вотерс Хаус, " який заперечив такі дані. Не сказано у фільмі ні слова і про те, що Ющенко виграв суд у газети "Файненшал Таймс". Першого березня цього року на шпальтах видання з‘явилося вибачення: "ми не мали на меті сказати, що Ющенко мав яку-небудь причетність до нецільового використання фондів." Сам Віктор Ющенко на прес-конференції у Львові висловив припущення, що фільм "Піар» має українське походження:
Віктор Ющенко
Я переконаний, що цей фільм планувався в Україні, робився в Україні. Судячи по якості, фільм монтувався в Україні.
Мар’яна Драч
Критикують "Піар" і західні журналісти, колеги Чарльза Кловера. Серед них Пітер Берн (Peter Byrne), кореспондент англомовної газети "Київ Пост," яку часто називають найоб‘єктивнішою газетою в Україні:
Пітер Берн
Щодо фільму "Піар", то це цікава робота. Я б не назвав цей фільм документальним. Це більше нагадує пропаганду, фільм, метою якою є піар. Будь-який журналіст, який пише про (касетний) скандал, повинен послухати записи (Мельниченка), провести лінгвістичний аналіз розмов і порівняти їх з подіями 1999–2001-го років. Чарльз Кловер, очевидно, записів не слухав, або ж він не знає мови. Я бажаю йому успіхів, але якщо він захоче зробити документальний фільм, то спершу має вивчити українську і російську мову."
Мар’на Драч
Пітер Берн каже, що радив Кловеру послухати записи Мельниченка, які отримав у своє розпорядження Міжнародний інститут преси. За словами Берна, там є кілька тривалих розмов президента Кучми з народним депутатом Віктором Сусловом якраз про Чарльза Кловера і його публікації в "Файненшал Таймс". Кучма розпитував Суслова, чи не забагато інформації той передав про Нацбанк до британської газети. Американський журналіст каже, що йому дуже дивно, як після цього Кловер міг запросити Суслова на зйомки фільму "Піар" як експерта.
У Києві знімати "Піар" допомагав Олексій Степура – журналіст, який переконаний, що плівки Мельниченка це фальшивка, але навіть він здивований результатами зйомок:
"Я дійсно допомагав Чарльзу в деяких питаннях, консультував його, допомагав з відеоархівом доля цього фільму. Я хочу сказати, що я не знав, що цей фільм планується для показу на ISTV. Те, як цей фільм показано, як обговорюють його – це абсолютно не те, на що я сподівався, коли допомагав Чарльзу. Реально цей фільм використовують у передвиборчій боротьбі. Ні для кого не секрет, що Чарльз Кловер не любить Віктора Ющенка, але я також думаю, що Чарльза Кловера використали в цьому. В мене таке враження, що пан Кловер не до кінця брав участь у цьому фільмі, тому що там у англійських субтитрах є прості помилки, неправильно написано прізвище американського посла, також у фільмі є такі твердження, які, я певний, Чарльз би ніколи не робив. Це дуже сумнівні твердження. І в мене таке враження, що Чарльз може і не знати, що зрештою фільм показали на ISTV.
Мар’яна Драч
До цих зауважень Олексія Степури можна хіба що додати, що довжина англійської версії фільму 26 хвилин, а стрічка, яку показали в Україні, триває понад годину. Як твердять на ICTV, вони самі перекладали текст на російську мову.
Фільм "Піар" та його обговорення на ICTV критикує і Олена Притула, колега Георгія Гонгадзе та керівник інтернет-проекту "Українська правда." Притула переконана, що цей телеканал насправді боїться свободи слова. На запитання, чому на обговорення фільму "Піар," незважаючи на її прохання, не запросили Притулу, ведучий ICTV Дмитро Кисельов відповів так:
Дмитро Кисельов
Олена Притула представляла у цьому фільмі особисту лінію, лінію трагедії сім‘ї родичів і близьких. Нам не хотілося ще раз травмувати людей, роздряпувати цю рану, і тому ми говорили не про особисту трагедію, а про геостратегічні наслідки.
Мар’яна Драч
Ну що ж, будемо говорити про геополітику. До речі, сам Чарльз Кловер в одному інтерв‘ю визнав, що найбільше від касетного скандалу виграла саме Росія, позиції якої в Україні суттєво зміцнились. Логіка фільму "Піар" мені особисто дуже нагадує позицію керівника Адміністрації президента Росії Волошина, який недавно заявив, що Кремль обережно ставиться до Віктора Ющенка, а от Леонід Кучма це, мовляв, інша річ. Зі свого боку, колишній директор української редакції радіо "Свобода" Роман Купчинський вважає, що розмови про геополітику тут взагалі недоречні:
Роман Купчинський
То не є питання, чи Росія, чи Сполучені Штати виграли, що будь. Це не є їм вигравати чи програвати від того. Росія, як то видно сьогодні із заяв Черномирдіна і інших, Росія буде підтримувати "За ЄдУ" і Кучму, бо це є люди, які люблять Росію. То це не має нічого до діла з касетним скандалом. Касетний скандал - то є виключно внутрішній український скандал.
Мар’яна Драч
Говорити про ініціаторів касетного скандалу і ні слова не згадати про корупцію українських чиновників, про роль олігархів в Україні і про те, що саме цими проблемами займався журналіст Георгій Гонгадзе, щонайменше непрофесійно, вважає Купчинський.
І, нарешті, про те як з’явився на світ фільм "Піар." З українських телеекранів можна почути, що фільм зняв журналіст найвпливовішої на Заході газети, але "Файненшал Таймс" відразу ж відмежувалася від "Піару." По телефону з Лондона говорить нинішній шеф Кловера, керівник азійського відділу британського щоденника
Джон Торнгілл
Думки, які прозвучали у фільмі, не мають нічого спільного з "Файненшал Таймс." Але Чарльз був нашим кореспондентом у Києві, потім він звільнився, щоби поїхати на зйомки фільму, і зараз знову працює на нас в Афганістані.
Мар’яна Драч
Під час зйомок Чарльз Кловер постійно наголошував на тому, що працює на замовлення авторитетної американської компанії PBS, тобто громадського телебачення. Дмитро Кисельов також відкидає закиди в українському походженні фільму. За його словами, телеканал ICTV отримав фільм "Піар" "практично безкоштовно від компанії виробника, так само PBS, в рамках освітнього проекту". За свідченням Кисельова, прем‘єра "Піару" також нібито відбулася за кордоном:
Дмитро Кисельов
Фільм показали до цього в Америці, наскільки я знаю, точно на американській мережі PBS, плюс в Нью-Йорку Чикаго, там де дві головні українські діаспори, плюс на кабельних мережах, плюс в Інтернеті. І ще в Європі його показали, наскільки мені відомо, у Франції. Україна показала його услід за цим.
Мар’яна Драч
Фільм справді можна побачити в Інтернеті. Я сама дивилася його саме там. А от зв‘язок між роботою Чарльза Кловера та компанією PBS першим поставив під сумнів колишній директор української редакції радіо "Свобода" Роман Купчинский:
Роман Купчинський
Коли фільм появився по ICTV в Києві і прем‘єра відбулася в Києві, я написав електронною поштою до Кловера і запитав, коли фільм буде показаний в Америці на громадському телебаченні. Кловер мені написав, що він не знає, але він чув, він Афганістані, а до нього дійшли чутки, що фільм показували в деяких містах в Америці по мережі PBS. Тоді я і інші перевірили по Інтернету, і виявляється, що цей фільм ніде не був показаний в Америці (на PBS).
Мар’яна Драч
І що це означає, на Вашу думку?
Це означає, що цей фільм справді робили американці, але не для американської публіки. Скоріше всього, робили вони його для України і української публіки.
Справді, представник компанія PBS, до якої звернувся наш кореспондент у Сполучених Штатах, повідомила, що жодної інформації про фільм "Піар" у них немає. Отже, центральний офіс громадського американського телебачення у своїй базі даних немає ніякої інформації про трансляцію фільму "Піар" у Сполучених Штатах.
Ми також зв‘язувалися з філіями цього телеканалу в Чикаго, Нью-Йорку, Бостоні і навіть Північній Дакоті та Вісконсіні. Наскільки нам вдалося з‘ясувати, "Піар" ніколи не показували на американському телебаченні - ні до прем‘єри в Україні, ні після.
Спершу запитання до ведучого телеканалу ICTV Дмитра Кисельова. Чому Ваш канал показав "Піар"?
Дмитро Кисельов
"Тому, що компанія ІСTV прихильна принципам відкритого суспільства і ми хочемо, щоб інформація поширювалася в Україні вільно."
Мар’яна Драч
Сценарист фільму – досить відома в Україні людина. Він довший час був кореспондентом авторитетної британської газети "Файненшал Таймс" у Києві, а зараз робить репортажі для цієї газети в Афганістані. Але відразу ж зазначу, що представники британського щоденника відмежовуються від висновків Кловера, й кажуть, що в фільмі "Піар" звучить його власна думка. Мені дуже шкода, що я сама не змогла поспілкуватися з Кловером. Він відмовився від інтерв‘ю радіо "Свобода" електронною поштою з Афганістану, пояснивши, що утримується від коментарів на прохання редакції газети "Файненшал Таймс."
У своїх попередніх інтерв‘ю Чарльз Кловер заявив про те, що відчував своїм обов‘язком розголосити факти, які доводять непричетність президента Кучми до вбивства Гонгадзе. У фільмі "Піар," зокрема, йде мова про розслідування американського агентства "Кролл." Проте у фільмі ні слова про те, що це розслідування замовила наближена до президента партія – "Трудова Україна." Говорить колишній директор української служби РС
Роман Купчинський:
"У звіті "Кроллу" вони кажуть, що вони слухали плівки з Інтернету і на базі інтернетівських влівок (ніхто не знає, що воно таке) зробили свої висновки. Мовляв, мікрофон не міг бути під диваном, і то сам не міг робити Мельниченко й таке інше. Це не є суттєве. Суттєве є те, що сказано в тих плівках. І тут тактика і Кловера, і тих, що робили фільм, і взагалі української верхівки – не говорити про факти на плівках, а звести розмову до того, чи то Мельниченко зробив, чи то москалі, чи то американці... Справа не є в тому, хто стояв за Мельниченком. Головне – чи то є правда, чи неправда. Чи то факти, чи ні.
Мар’яна Драч
Автори фільму "Піар" також посилаються на експертизу плівок Мельниченка, яку робили в Голандії. Це була перша експертиза, яку організувала газета "Волскрант" у жовтні 2000-го року. Фахівці тоді справді не змогли підтвердити, що голос на плівках належить Леонідові Кучмі. І про результати цієї експертизи, до речі, вперше повідомило радіо "Свобода." Інша справа, що президент вже сам пізніше зізнався, що його розмови прослуховували, хоча він й далі твердить, що записи монтували. Але згодом нову експертизу замовила тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Початком цього року її провела американська компанія "Бек Тек," яка заявляє, що монтажу на записах немає. І лише ця компанія мала оригінальний магнітофон і записи. Про цей факт, ми можемо з певністю говорити, Чарльз Кловер добре знав, але жодного разу не згадав у своєму фільмі.
До авторів фільму "Піар" є й інші зауваження. Мати журналіста Леся Гонгадзе зізналася в інтерв‘ю радіо "Свобода," що її просто використали:
Леся Гонгадзе
"Я наголошувала, що нічого мені більше не треба, я вже нічого ні в кого не буду вимагати. Я тільки прошу, щоби дали мені можливість заховати це тіло, яке знаходиться на Оранжерейній вулиці в морзі київському. Тому що це дуже мене мучить і дуже я від цього страждаю. Я показала їм матеріали, я показала волосся. Я висловила те, що може висловити лише мама, яка переносить невимовні муки. А автори цього фільму і режисер, наскільки я зрозуміла, вони виконували замовлення, або щось, тому, що так вийшло, що наш президент Кучма ангел, невинний абсолютно ні в чому. А одне його слово, одна його вказівка і була би проведена та експертиза, яку я прошу, стопроцентна, яка би дала ідентифікацію. І не було би ніяких розмов і не мучилася би я, і не мучився би цілий народ України, який зі мною."
Маряна Драч
Справді, невже це американці стільки часу заважають українській владі провести прозоре розслідування вбивства Гонгадзе, запитує і вдова журналіста Мирослава:
Мирослава Гонгадзе
Перш за все, я хочу сказати, що фільм «Піар» не вартий того, щоб його коментувати. Якщо він звернув на себе увагу, то тільки тим, що його вихід на екрани ISTV – це нова технологія провокації. Перше. Якщо справа Гонгадзе – це нова інсинуація якихось сил, про що у фільмі робиться прямий натяк, то українська прокуратура давно могла розслідувати цю справу, і спростувати або підтвердити причетність президента Кучми до вбивства Георгія. Вона цього не зробила, так що нехай Леонід Данилович пеняє на власну прокуратуру, а не шукає, кому це було вигідно. Друге. Українські олігархи, включаючи пана Пінчука, що, як твердять, має безпосереднє відношення до каналу ISTV і родинні зв’язки з президентом Кучмою, відмили мільярди доларів на Заході. Адвокати підсудного Павла Лазаренка твердить, що це суми, вкрадені в українських людей. На ці гроші створено захтідні компанії, які й фінансують рослідування типу «Кролл» і фільми типу «Піар».
Мар’яна Драч
Радіо "Свобода" не знає на які гроші знімали фільм "Піар," але ми намагалися з‘ясувати, як його знімали. Один з учасників фільму, координатор кампанії "Україна без Кучми" Володимир Чемерис говорить, що його словами маніпулювали. Він написав відкритого листа до Чарльза Кловера, у якому наголошує: "Думаю, що монтувати таким чином інтерв‘ю можуть лише нечесні люди, даючи тим самим привід іншим нечесним людям спекулювати на створених з повітря сенсаціях, до чого зараз, у розпал передвиборчої кампанії, призвів Ваш фільм". Ось що сказав Володимр Чемерис в інтерв‘ю для радіо "Свобода":
Володимир Чемерис
Одне запитання лунало так: Чи фінансувались акції протесту в Україні з закордонних джерел? Я дав пряму відповідь: жоден іноземний уряд, жоден іноземний фонд, жоден іноземний громадянин не фінансував акцій протесту в Україні. Це у фільм не потрапило. Було ще одне запитання, яке стосувалося проектів Інституту «Республіка». Чарль Кловер знав про ці прроекти. Я відповів, що коли почалися переслідування студентів за політичні переконання, коли 9 березня минулого року на Київському вокзалі були з порушенням закону затримані понад сто українських студентів, ми звернулися до Фонду Відродження та Фрідом-хауз з пропозицією надати фінансову допомогу для захисту цих студентів. Слова про переслідування студентів не пролунали у фільмі. Проте, моя пряма мова почалася зі слів: «Ми звернулися дло Фонду...».
Мар’яна Драч
Ці слова прозвучали після твердження авторів фільму, що акції протесту в Україні фінансувалися з-за кордону.
Володимир Чемерис
Я визнаю право журналіста з годинного інтерв’ю вибирати якісь цитати, проте будь-які стандарти професії, будь-яка журналістська етика не дозволяє журналістові монтувати цитати таким чином, щоби змінити їх зміст на прямо протилежний.
Мар’яна Драч
А ось що розповів Чемерис про проекти Інституту "Республіка," який він представляє:
Володимир Чемерис
Зокрема, було проведено ряд резонансних громадських слухань, які стосувалися ролі засобів масової інформації, ролі правоохоронних органів за часів кризи, стосувалися свободи слова та людських прав. Ми провели роботу з адміністрацією ВУЗів, ми не допустили виключення з ВУЗів жодного студента, який брав участь в акціях протесту. Там, де навіть студент був виключений (наприклад, в Миколаєві) – його було поновлено. Ми зараз ведемо дві судові справи. Це, напевно, стане прецедентом в українському судочинстві, коли громадяни подають в суд на незаконні дії влади з політичним підтекстом. Якраз ми подали в суд на дії київської міліції 9 березня на Київському вокзалі. Бюджети цих проектів абсолютно прозорі. І в розмові з Кловером я говорив саме про ці проекти, а не про акції опозиції, тим паче, що виконання цих проектів почалося пізніше, вже після того, як акції протесту стихли.
Мар’яна Драч
20 березня на фільм "Піар" відреагувало і посольство Сполучених Штатів у Києві. Американські дипломати вважають, що в фільмі було зроблено помилкові припущення, які спотворюють цілі американської політики в Україні. Ось кілька цитат із цієї заяви:
"Звичайно ми не коментуємо фальшивих звинувачень, але несправедливі закиди, які звучать у фільмі, вимагають відповіді. Відносини Сполучених Штатів з Україною завжди базувалися на конкретній політичній меті – підтримка незалежної, демократичної, ринково орієнтованої України, інтегрованої в євроатлантичну спільноту. Ми не спрямовуємо нашу підтримку окремим лідерам чи блокам. Такий вибір має робити український народ.
Американська допомога Україні надається за запрошення українського уряду. Її письмовий опис ми надали Адміністрації президента, Раді національної безпеки, міністерству закордонних справ, СБУ та іншим державним установам. І ми завжди готові відповісти на запитання з цього приводу."
Мар’яна Драч
Головний негативний герой фільму "Піар" не Чемерис, чи інші представники антикучмівської опозиції, а колишній прем‘єр Віктор Ющенко. Чарльз Кловер і раніше дуже гостро критикував його на сторінках британської газети "Файненшал Таймс," передусім за діяльність на посаді голови Національного банку України. І закиди, які прозвучали в фільмі, ті самі – махінації з грошима МВФ. Але Кловер чомусь не згадує про те, що аудит компанії "Прайс Вотерс Хаус, " який заперечив такі дані. Не сказано у фільмі ні слова і про те, що Ющенко виграв суд у газети "Файненшал Таймс". Першого березня цього року на шпальтах видання з‘явилося вибачення: "ми не мали на меті сказати, що Ющенко мав яку-небудь причетність до нецільового використання фондів." Сам Віктор Ющенко на прес-конференції у Львові висловив припущення, що фільм "Піар» має українське походження:
Віктор Ющенко
Я переконаний, що цей фільм планувався в Україні, робився в Україні. Судячи по якості, фільм монтувався в Україні.
Мар’яна Драч
Критикують "Піар" і західні журналісти, колеги Чарльза Кловера. Серед них Пітер Берн (Peter Byrne), кореспондент англомовної газети "Київ Пост," яку часто називають найоб‘єктивнішою газетою в Україні:
Пітер Берн
Щодо фільму "Піар", то це цікава робота. Я б не назвав цей фільм документальним. Це більше нагадує пропаганду, фільм, метою якою є піар. Будь-який журналіст, який пише про (касетний) скандал, повинен послухати записи (Мельниченка), провести лінгвістичний аналіз розмов і порівняти їх з подіями 1999–2001-го років. Чарльз Кловер, очевидно, записів не слухав, або ж він не знає мови. Я бажаю йому успіхів, але якщо він захоче зробити документальний фільм, то спершу має вивчити українську і російську мову."
Мар’на Драч
Пітер Берн каже, що радив Кловеру послухати записи Мельниченка, які отримав у своє розпорядження Міжнародний інститут преси. За словами Берна, там є кілька тривалих розмов президента Кучми з народним депутатом Віктором Сусловом якраз про Чарльза Кловера і його публікації в "Файненшал Таймс". Кучма розпитував Суслова, чи не забагато інформації той передав про Нацбанк до британської газети. Американський журналіст каже, що йому дуже дивно, як після цього Кловер міг запросити Суслова на зйомки фільму "Піар" як експерта.
У Києві знімати "Піар" допомагав Олексій Степура – журналіст, який переконаний, що плівки Мельниченка це фальшивка, але навіть він здивований результатами зйомок:
"Я дійсно допомагав Чарльзу в деяких питаннях, консультував його, допомагав з відеоархівом доля цього фільму. Я хочу сказати, що я не знав, що цей фільм планується для показу на ISTV. Те, як цей фільм показано, як обговорюють його – це абсолютно не те, на що я сподівався, коли допомагав Чарльзу. Реально цей фільм використовують у передвиборчій боротьбі. Ні для кого не секрет, що Чарльз Кловер не любить Віктора Ющенка, але я також думаю, що Чарльза Кловера використали в цьому. В мене таке враження, що пан Кловер не до кінця брав участь у цьому фільмі, тому що там у англійських субтитрах є прості помилки, неправильно написано прізвище американського посла, також у фільмі є такі твердження, які, я певний, Чарльз би ніколи не робив. Це дуже сумнівні твердження. І в мене таке враження, що Чарльз може і не знати, що зрештою фільм показали на ISTV.
Мар’яна Драч
До цих зауважень Олексія Степури можна хіба що додати, що довжина англійської версії фільму 26 хвилин, а стрічка, яку показали в Україні, триває понад годину. Як твердять на ICTV, вони самі перекладали текст на російську мову.
Фільм "Піар" та його обговорення на ICTV критикує і Олена Притула, колега Георгія Гонгадзе та керівник інтернет-проекту "Українська правда." Притула переконана, що цей телеканал насправді боїться свободи слова. На запитання, чому на обговорення фільму "Піар," незважаючи на її прохання, не запросили Притулу, ведучий ICTV Дмитро Кисельов відповів так:
Дмитро Кисельов
Олена Притула представляла у цьому фільмі особисту лінію, лінію трагедії сім‘ї родичів і близьких. Нам не хотілося ще раз травмувати людей, роздряпувати цю рану, і тому ми говорили не про особисту трагедію, а про геостратегічні наслідки.
Мар’яна Драч
Ну що ж, будемо говорити про геополітику. До речі, сам Чарльз Кловер в одному інтерв‘ю визнав, що найбільше від касетного скандалу виграла саме Росія, позиції якої в Україні суттєво зміцнились. Логіка фільму "Піар" мені особисто дуже нагадує позицію керівника Адміністрації президента Росії Волошина, який недавно заявив, що Кремль обережно ставиться до Віктора Ющенка, а от Леонід Кучма це, мовляв, інша річ. Зі свого боку, колишній директор української редакції радіо "Свобода" Роман Купчинський вважає, що розмови про геополітику тут взагалі недоречні:
Роман Купчинський
То не є питання, чи Росія, чи Сполучені Штати виграли, що будь. Це не є їм вигравати чи програвати від того. Росія, як то видно сьогодні із заяв Черномирдіна і інших, Росія буде підтримувати "За ЄдУ" і Кучму, бо це є люди, які люблять Росію. То це не має нічого до діла з касетним скандалом. Касетний скандал - то є виключно внутрішній український скандал.
Мар’яна Драч
Говорити про ініціаторів касетного скандалу і ні слова не згадати про корупцію українських чиновників, про роль олігархів в Україні і про те, що саме цими проблемами займався журналіст Георгій Гонгадзе, щонайменше непрофесійно, вважає Купчинський.
І, нарешті, про те як з’явився на світ фільм "Піар." З українських телеекранів можна почути, що фільм зняв журналіст найвпливовішої на Заході газети, але "Файненшал Таймс" відразу ж відмежувалася від "Піару." По телефону з Лондона говорить нинішній шеф Кловера, керівник азійського відділу британського щоденника
Джон Торнгілл
Думки, які прозвучали у фільмі, не мають нічого спільного з "Файненшал Таймс." Але Чарльз був нашим кореспондентом у Києві, потім він звільнився, щоби поїхати на зйомки фільму, і зараз знову працює на нас в Афганістані.
Мар’яна Драч
Під час зйомок Чарльз Кловер постійно наголошував на тому, що працює на замовлення авторитетної американської компанії PBS, тобто громадського телебачення. Дмитро Кисельов також відкидає закиди в українському походженні фільму. За його словами, телеканал ICTV отримав фільм "Піар" "практично безкоштовно від компанії виробника, так само PBS, в рамках освітнього проекту". За свідченням Кисельова, прем‘єра "Піару" також нібито відбулася за кордоном:
Дмитро Кисельов
Фільм показали до цього в Америці, наскільки я знаю, точно на американській мережі PBS, плюс в Нью-Йорку Чикаго, там де дві головні українські діаспори, плюс на кабельних мережах, плюс в Інтернеті. І ще в Європі його показали, наскільки мені відомо, у Франції. Україна показала його услід за цим.
Мар’яна Драч
Фільм справді можна побачити в Інтернеті. Я сама дивилася його саме там. А от зв‘язок між роботою Чарльза Кловера та компанією PBS першим поставив під сумнів колишній директор української редакції радіо "Свобода" Роман Купчинский:
Роман Купчинський
Коли фільм появився по ICTV в Києві і прем‘єра відбулася в Києві, я написав електронною поштою до Кловера і запитав, коли фільм буде показаний в Америці на громадському телебаченні. Кловер мені написав, що він не знає, але він чув, він Афганістані, а до нього дійшли чутки, що фільм показували в деяких містах в Америці по мережі PBS. Тоді я і інші перевірили по Інтернету, і виявляється, що цей фільм ніде не був показаний в Америці (на PBS).
Мар’яна Драч
І що це означає, на Вашу думку?
Це означає, що цей фільм справді робили американці, але не для американської публіки. Скоріше всього, робили вони його для України і української публіки.
Справді, представник компанія PBS, до якої звернувся наш кореспондент у Сполучених Штатах, повідомила, що жодної інформації про фільм "Піар" у них немає. Отже, центральний офіс громадського американського телебачення у своїй базі даних немає ніякої інформації про трансляцію фільму "Піар" у Сполучених Штатах.
Ми також зв‘язувалися з філіями цього телеканалу в Чикаго, Нью-Йорку, Бостоні і навіть Північній Дакоті та Вісконсіні. Наскільки нам вдалося з‘ясувати, "Піар" ніколи не показували на американському телебаченні - ні до прем‘єри в Україні, ні після.
