Прага, 18 червня 2002 – Згідно з розпорядженням президента України, його промови незабаром вивчатимуться у школах та вузах. Деякі гострі на язик економічні оглядачі вже встигли запропонувати, щоб і постанови уряду вивчалися також обов’язково.... самими урядовцями. Справа у тому, що деякі свої обіцянки український уряд іґнорує, при чому вже протягом кількох років.
Уже понад три роки українські експортери чекають на повернення їм податку на додану вартість, що складає приблизно 20% від вартості продукції, але чекати їм, очевидно, доведеться ще довго.
За даними, що їх наводить британська дослідницька компанія The Economist Intelligence Unit, нині уряд винен експортерам близько 6 мільярдів гривень, а ще у 1998 році йшлося лише про 200 мільйонів доларів. Утомлені від боротьби експортери говорять, що неповернення податку позбавляє їх потрібних обігових коштів та заохочує втечу від податків. На захист експортерів став і Міжнародний Валютний Фонд, який затримує виплату Україні її траншу до того часу, поки уряд не розрахується з компаніями-експортерами.
Голова останньої місії Фонду, що побував в Україні у травні, заявив, що уряд і Фонд наблизилися до вирішення проблеми з експортерами. Але грошей, які уряд пропонує закласти у бюджет наступного року для виплат експортерам буде недостатньо для того, щоб покрити весь борг. А поки що, незважаючи на те, що за законом експортери мають отримати свої гроші впродовж місяця після подачі заявки, чекати їм доводиться і по півроку, якщо взагалі щось повертають. До того ж коли податок повертається вибірково, не уникнути розмов про те, що його отримують лише ті, у кого кращі особисті стосунки з урядом.
А тим часом деякі з компаній, яким не було повернуто податок, згортають свою діяльність в Україні. Так у травні на сході України через проблеми з обіговими коштами закрилася міні cталеварня американської компанії ISTIL, якій уряд заборгував близько 5 мільйонів доларів. У малих компаній заборгованість звичайно сягає 10 тисяч доларів на квартал. Асоціація датських інвесторів, Данкура, говорить, що неповернення податку на додану вартість гальмує розвиток інвестицій та створення нових робочих місць. Як зауважив нещодавно генеральний Данкури, за його підрахунками, лише у Львівській області заборгованість сягнула 6 мільйонів доларів.
Тим часом в українському уряді говорять, що кількість фіктивних заявок на повернення ПДВ є настільки великою, що уряд інколи виплачує більше податку на додану вартість експортерам, ніж збирає від усіх виробників. Проте оглядачі зазначають, що невміння організувати процес перевірки й повернення податків не має бути виправданням для уряду, а справжні експортери не повинні страждати через присутність на ринку шахраїв.
Уже понад три роки українські експортери чекають на повернення їм податку на додану вартість, що складає приблизно 20% від вартості продукції, але чекати їм, очевидно, доведеться ще довго.
За даними, що їх наводить британська дослідницька компанія The Economist Intelligence Unit, нині уряд винен експортерам близько 6 мільярдів гривень, а ще у 1998 році йшлося лише про 200 мільйонів доларів. Утомлені від боротьби експортери говорять, що неповернення податку позбавляє їх потрібних обігових коштів та заохочує втечу від податків. На захист експортерів став і Міжнародний Валютний Фонд, який затримує виплату Україні її траншу до того часу, поки уряд не розрахується з компаніями-експортерами.
Голова останньої місії Фонду, що побував в Україні у травні, заявив, що уряд і Фонд наблизилися до вирішення проблеми з експортерами. Але грошей, які уряд пропонує закласти у бюджет наступного року для виплат експортерам буде недостатньо для того, щоб покрити весь борг. А поки що, незважаючи на те, що за законом експортери мають отримати свої гроші впродовж місяця після подачі заявки, чекати їм доводиться і по півроку, якщо взагалі щось повертають. До того ж коли податок повертається вибірково, не уникнути розмов про те, що його отримують лише ті, у кого кращі особисті стосунки з урядом.
А тим часом деякі з компаній, яким не було повернуто податок, згортають свою діяльність в Україні. Так у травні на сході України через проблеми з обіговими коштами закрилася міні cталеварня американської компанії ISTIL, якій уряд заборгував близько 5 мільйонів доларів. У малих компаній заборгованість звичайно сягає 10 тисяч доларів на квартал. Асоціація датських інвесторів, Данкура, говорить, що неповернення податку на додану вартість гальмує розвиток інвестицій та створення нових робочих місць. Як зауважив нещодавно генеральний Данкури, за його підрахунками, лише у Львівській області заборгованість сягнула 6 мільйонів доларів.
Тим часом в українському уряді говорять, що кількість фіктивних заявок на повернення ПДВ є настільки великою, що уряд інколи виплачує більше податку на додану вартість експортерам, ніж збирає від усіх виробників. Проте оглядачі зазначають, що невміння організувати процес перевірки й повернення податків не має бути виправданням для уряду, а справжні експортери не повинні страждати через присутність на ринку шахраїв.
