Прага, 21 листопада 2002 - Записи Мельниченка буде використано в суді над президентом Росії, принаймні так вважає колишній підполковник Федеральної служби безпеки Росії Олександр Литвиненко, який минулого року отримав політичний притулок на Заході. Литвиненко – особлива постать у новітній російській історії. Він стверджує, що російські спецслужби самі підірвали будинки з мирними жителями у 99-му році, щоб виправдати війну в Чечні. Довгий час Литвиненко працював в органах контррозвідки КДБ Радянського Союзу і згодом перейшов у найпотаємніший підрозділ російських спецслужб, який, за його словами, було створено для позасудових розправ.
В інтерв’ю Радіо Свобода Литвиненко назвав колишнього охоронця Кучми мужньою людиною і сказав, що не сумнівається у автентичності його записів. Я також запитала Литвиненка, наскільки добре він знає матеріали Мельниченка:
"Так, я ознайомився з цими записами. Зараз є такий інтернет-сайт П’ятий елемент, вони все роздруковують. Звісно, я розумію, що під час розшифровки, перекладу можуть бути невеликі неточності. Це завжди буває, щось погано чути, але коли щось погано чути, вони це зазначають. Я ж упродовж 12 років був на оперативній роботі і щодня читав розшифровки телефонних розмов, розмов у приміщенні. Це була моя робота, тобто я в цьому непогано розбираюся, і я Вам скажу, що не бачу якоїсь натяжки.
Зараз Ви активно займатися розслідуванням можливих злочинів російської влади. Чи допомогли Вам якось записи Мельниченка?
"Я написав книгу під назвою "Луб’янське злочинне угруповання." Там є розділ "Узбецький слід," де я оприлюднюю оперативні матеріали про те, що російський президент був пов’язаний з людьми, які займаються міжнародним наркобізнесом. Ця інформація є і на записах Мельниченка. Я маю на увазі розмову, де Деркач, колишній керівник Служби безпеки України, доповідає президентові України про те, що він отримав матеріали в Німеччині, які доводять зв’язок Путіна з наркобізнесом. Це дуже серйозні дані, які підтверджують ті оперативні матеріали, які були у мене під час служби в ФСБ."
Далі Олександр Литвиненко розповів, що Мельниченко передав йому оригінал запису цієї розмови в кабінеті президента України і зараз у Сполучених Штатах проводять її експертизу.
"У мене немає жодних сумнівів, що коли буде експертиза, то в будь-якому міжнародному суді її визнають як доказ. Я хочу подякувати Миколі Мельниченкові за те, що він передав нам ці матеріали."
Я запитала у Литвиненка, чи справді він вірить у можливість суду над президентом Росії, особливо тепер, на тлі дуже теплих контактів між Путіним і західними лідерами.
"Ви знаєте, є політика, і є кримінальщина. І коли політика переплітається з кримінальщиною, це вдвічі страшніше. Звісно, є якісь політичні тимчасові вигоди, але я вважаю, що неправильно, коли тактичні інтереси розмінюють стратегічно. У нас у всіх є діти, вони ростуть, і ми всі розуміємо, яку небезпеку становить такий кримінальний злочин як незаконний оббіг наркотиків."
Ви стверджуєте, що були змушені покинути ФСБ через те, що Вам наказували вбивати людей. Чи існують, на Вашу думку, "ескадрони смерті" і в Україні?
"Я Вам скажу про країни пост-радянського простору. Так от, в будь-якій країні, де без вісти впродовж короткого часу пропадає два і більше журналісти, які критикують владу, там, я можу з певністю сказати, існує ескадрон смерті."
І на завершення, виходячи з Вашого власного досвіду, що Ви побажаєте офіцерам, які зараз служать в російських та українських органах безпеки?
"Я хочу порадити їм лише одне – ніколи, ні при яких обставинах, особливо з кар’єрних міркувань, не беріть на руки кров, бо ця влада, рано чи пізно впаде. У цієї влади, і в Україні, і в Росії, немає майбутнього. Ще жодна влада, яка було кримінальною, не протрималась. І я Вам скажу хлопці, що коли їх почнуть садити на лаву підсудних, вони почнуть прикриватися Вами. Я це пройшов на власній шкурі. Вони скажуть: а ми їм не наказували, а ми нічого не бачили, а ми нічого не знаємо. Тому подумайте про себе, про своїх дітей, щоб їм не було соромно називати своє прізвище."
В інтерв’ю Радіо Свобода Литвиненко назвав колишнього охоронця Кучми мужньою людиною і сказав, що не сумнівається у автентичності його записів. Я також запитала Литвиненка, наскільки добре він знає матеріали Мельниченка:
"Так, я ознайомився з цими записами. Зараз є такий інтернет-сайт П’ятий елемент, вони все роздруковують. Звісно, я розумію, що під час розшифровки, перекладу можуть бути невеликі неточності. Це завжди буває, щось погано чути, але коли щось погано чути, вони це зазначають. Я ж упродовж 12 років був на оперативній роботі і щодня читав розшифровки телефонних розмов, розмов у приміщенні. Це була моя робота, тобто я в цьому непогано розбираюся, і я Вам скажу, що не бачу якоїсь натяжки.
Зараз Ви активно займатися розслідуванням можливих злочинів російської влади. Чи допомогли Вам якось записи Мельниченка?
"Я написав книгу під назвою "Луб’янське злочинне угруповання." Там є розділ "Узбецький слід," де я оприлюднюю оперативні матеріали про те, що російський президент був пов’язаний з людьми, які займаються міжнародним наркобізнесом. Ця інформація є і на записах Мельниченка. Я маю на увазі розмову, де Деркач, колишній керівник Служби безпеки України, доповідає президентові України про те, що він отримав матеріали в Німеччині, які доводять зв’язок Путіна з наркобізнесом. Це дуже серйозні дані, які підтверджують ті оперативні матеріали, які були у мене під час служби в ФСБ."
Далі Олександр Литвиненко розповів, що Мельниченко передав йому оригінал запису цієї розмови в кабінеті президента України і зараз у Сполучених Штатах проводять її експертизу.
"У мене немає жодних сумнівів, що коли буде експертиза, то в будь-якому міжнародному суді її визнають як доказ. Я хочу подякувати Миколі Мельниченкові за те, що він передав нам ці матеріали."
Я запитала у Литвиненка, чи справді він вірить у можливість суду над президентом Росії, особливо тепер, на тлі дуже теплих контактів між Путіним і західними лідерами.
"Ви знаєте, є політика, і є кримінальщина. І коли політика переплітається з кримінальщиною, це вдвічі страшніше. Звісно, є якісь політичні тимчасові вигоди, але я вважаю, що неправильно, коли тактичні інтереси розмінюють стратегічно. У нас у всіх є діти, вони ростуть, і ми всі розуміємо, яку небезпеку становить такий кримінальний злочин як незаконний оббіг наркотиків."
Ви стверджуєте, що були змушені покинути ФСБ через те, що Вам наказували вбивати людей. Чи існують, на Вашу думку, "ескадрони смерті" і в Україні?
"Я Вам скажу про країни пост-радянського простору. Так от, в будь-якій країні, де без вісти впродовж короткого часу пропадає два і більше журналісти, які критикують владу, там, я можу з певністю сказати, існує ескадрон смерті."
І на завершення, виходячи з Вашого власного досвіду, що Ви побажаєте офіцерам, які зараз служать в російських та українських органах безпеки?
"Я хочу порадити їм лише одне – ніколи, ні при яких обставинах, особливо з кар’єрних міркувань, не беріть на руки кров, бо ця влада, рано чи пізно впаде. У цієї влади, і в Україні, і в Росії, немає майбутнього. Ще жодна влада, яка було кримінальною, не протрималась. І я Вам скажу хлопці, що коли їх почнуть садити на лаву підсудних, вони почнуть прикриватися Вами. Я це пройшов на власній шкурі. Вони скажуть: а ми їм не наказували, а ми нічого не бачили, а ми нічого не знаємо. Тому подумайте про себе, про своїх дітей, щоб їм не було соромно називати своє прізвище."
