Президент Чехії Мілош Земан у вівторок узяв участь у мітингу чеської антимусульманської організації й підтримав її прихильників, заявивши, що вони не екстремісти й не расисти.
Земан, відомий, серед іншого, й антиісламською риторикою, виступаючи перед парою тисяч своїх прихильників і супротивників ісламу, застеріг щодо мігрантів, які, за його словами, належать до «культури вбивць і релігійної ненависті».
Він виступив на мітингу «Блоку проти ісламу» в день чеського державного свята 17 листопада – Дня боротьби за свободу і демократію. Це свято вшановує пам’ять чеських студентів, страчених цього дня 1939 року нацистськими окупантами за протест проти окупації (саме тому цей же день проголошений Міжнародним днем студентства), і студентські демонстрації, які відбулися цього ж дня 1989 року у Празі й Братиславі і жорстокий розгін яких призвів до Оксамитової революції.
Виступ Земана відбувся в місцевості Албертов у центрі Праги – там же, де серед корпусів Карлового університету мітингували цього дня студенти в 1989-му. Через цю участь президента Чехії в антиісламському мітингу місцевість перекрила поліція й не допустила туди студентів, які йшли з квітами й свічками вшанувати своїх попередників. Карлів університет виступив із заявою, що відмежовується від акції.
Нечисленну демонстрацію супротивників такої позиції президента відокремила від його прихильників поліція.
Пізніше сотні людей, незгодних із позицією Земана, пройшли маршем протесту через Албертов на празький Град, де розташована резиденція президента Чехії. На чолі процесії несли як прапор величезні червоні труси, які для Земанових супротивників стали його символом замість штандарту президента після того, як їх раніше вивісили критики голови держави на щоглі Граду.
А провідні чеські політики виступили з заявами, що слова Мілоша Земана були адресовані тільки його прихильникам і не відображають позиції чеської держави.
Раніше Земан уже не раз викликав гострі суперечки своїми зовнішньополітичними заявами, зокрема, прокремлівського змісту. Чільники чеського уряду щоразу нагадують, що в Чехії зовнішня політика належить до виключних повноважень саме уряду, а не президента.
