Речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків підтвердив попереднє повідомлення про те, що спостерігачі місії бачили на окупованій частині Луганщини російську важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 «Буратіно».
Як сказав він агентству «Ройтерз», члени місії бачили цю установку 25 вересня на полігоні збройного сепаратистського угруповання «ЛНР» біля села Круглик у Луганській області.
Речник наголосив, що ця установка належить до важкого озброєння, яке мало бути вже давно відведене від лінії контакту. «Але вона була там, її бачили, і ми задокументували це в нашому щоденному звіті», – додав він.
Представник місії ОБСЄ звернув увагу, що цей різновид озброєння має дуже руйнівну і дуже неприцільну дію, як і реактивні системи залпового вогню «Град», що використовувалися впродовж конфлікту в частині Донбасу.
В ОБСЄ вперше повідомили про виявлення на окупованій території цих російських установок, яких ніколи не було на озброєнні Збройних сил України, 28 вересня.
Це стало першим незалежним документальним підтвердженням того, що російські війська в Україні чи сили сепаратистів, які отримали ці установки від Росії, мають їх на своєму озброєнні.
Українські військові вже не раз заявляли про наявність на окупованих територіях таких установок і їхнє використання в боях проти українських військ, але досі цьому не було незалежних підтверджень.
Зокрема, в Києві заявляли, що на окуповану частину Донбасу були введені близько восьми таких установок, які, серед іншого, ще на початку року використовувалися російськими військами в боях проти українських захисників донецького аеропорту. Тоді, за повідомленнями, українські військові знищили одну таку установку.
Радянська важка вогнеметна система залпового вогню ТОС-1 «Буратіно» і її сучасна російська модифікація ТОС-1А «Солнцепёк» призначена для обстрілу цілей некерованими реактивними снарядами з запалювальною або термобаричною (об’ємного вибуху) боєголовкою. Відомо, що радянські війська використовували їх у перебігу війни в Афганістані, а російські війська під час Другої чеченської війни.
Загальна кількість таких установок у Збройних силах Росії невідома. За повідомленнями, їх на всю Росію приблизно від одного до двох десятків.
