До Івано-Франківська на відкриття музею Небесної сотні приїхали родини загиблих майданівців із різних областей України. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, розпочалися урочистості з освячення приміщення і панахидою за загиблими.
У музеї представлені мистецькі роботи, присвячені Майдану, і речі учасників подій у центрі Києва восени-взимку 2013-2014 року.
В експозиції музею – інсталяція з шин і каміння, саморобна зброя, щити, бочки, каски, стріляні гільзи і поряд скульптури скорботних ангелів при вході та портрети 107 загиблих майданівців – всього 600 експонатів.
Центральне місце займає 30-метрове панно-діаграма подій на Майдані, яке теж доповнюють своєрідні барикади з шин і щитів. Навпроти – триптих-ікона «Небесна сотня». На стінах – уривки віршів, цитати, майданівські плакати і гасла.
Музей має окремі тематичні зони – «Молитовний Майдан» з капличкою, «Самооборона», «Медична сотня» з імпровізованим госпіталем, польова кухня, «Мистецький Майдан».
Особисті речі одного з Героїв – 19-річного івано-франківського студента Романа Гурика передав його батько, який очолює громадську організацію «Родина Небесної сотні». Це кросівки, в яких син був на Майдані, рюкзак з його кров’ю.
За словами Володимира Голоднюка з Тернопільщини, батька загиблого на Майдані Устима Голоднюка, такі музеї потрібні. «Тут нахлинуло, накотило, знов кинуло в мандраж і в дрож, знову згадалися ті події – важкі для батьків, важкі для України», – сказав він.
Ідея такого музею належить художнику Роману Бончуку, відомому картиною «Мегаісторія України» та іконою «Небесна сотня». За його словами, це сучасний, нового типу музей пам’яті. «В самому підході і подачі нове бачення. Тут якщо вночі зайти, то виглядає майже як 3D, тобто експозиція врослася в структуру приміщення. Це нове бачення сучасного музею. Тут нема жодної речі, яка випадає, кожний сантиметр продуманий. Це вільна територія і кожен має право залишати елемент своєї частки, свого бачення», – зазначив художник.
Створювався музей протягом дев’яти місяців. Долучилися художники, студенти, громадські активісти, майданівці.
Рідні інших героїв теж обіцяють передати до музею свої реліквії. Тож експозиція музею Небесної сотні постійно змінюватиметься і доповнюватиметься.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. У рамках справи про вбивства учасників Євромайдану та насильницьких дій проти них до суду передано 8 обвинувальних висновків.