Міський голова Харкова Геннадій Кернес каже, що не збирається чинити перешкоди процесові декомунізації в Харкові.
«Якщо закон про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів та заборону їхньої пропаганди і символіки буде підписаний, вступить у законну силу, то ми створимо робочу групу, яка працюватиме на виконання закону. Це буде зроблено цивілізовано: демонтовано, розібрано, утилізовано. Але таким способом, як вночі прив’язувати троси до машин і смикати, валити це все – це не правильно. Я не збираюсь чинити перешкоди декомунізації», – заявив Кернес Радіо Свобода.
За словами очільника Харкова, він не розуміє заяви юристів, причетних до написання закону про декомунізацію, про те, що на перейменування площ, вулиць, парків і скверів з назвами радянських тоталітарних діячів майже не знадобиться додаткових коштів із міських бюджетів. За словами Кернеса, коли мерія на прохання мешканців Харкова хотіла перейменувати проспект Косіора, то була змушена відмовитися від цієї ідеї через мільйонні витрати на юридичні процеси, пов’язані з переоформленням документів юридичних осіб, документів реєстрації жителів.
«Нам потрібно все прорахувати, організувати для людей, довідка до довідки, щоб не було додаткової корупції», – заявив Геннадій Кернес.
Упродовж останнього року в Харкові переважно вночі активісти проукраїнських громадських організацій самотужки демонтують пам’ятники Леніну і діячам тоталітарної епохи. За словами активістів, вони не чекають від міської влади офіційного дозволу на демонтаж, бо та свідомо гальмує цей процес.
Харківська міліція заявляє, що за кожним випадком хуліганського демонтажу веде слідство.
У Харкові доведеться перейменувати понад дві сотні вулиць із радянськими назвами, повідомили в топонімічній комісії міської ради.
Закон про засудження комунізму і нацизму 30 квітня передали на підпис президентові. Парламент ухвалив цей закон 9 квітня.
