Днями у Військово-морській Академії Збройних Сил України в Севастополі Українська православна церква (Московська Патріархія) відкрила каплицю в ім’я святого воїна Фьодора Ушакова.
Командуванню української Академії навряд чи відомо, як цей святий адмірал вибивав зуби морякам за «малоросійскоє нарєчіє». Навряд чи старші офіцери українських ЗС бували на молебнях і проповідях севастопольських священників УПЦ МП, які регулярно моляться за «русскіх воінов» і «русскоє оружіє».
Але посадові особи мусили б знати про конституційну норму про відділення держави (і її Збройних Сил) від церкви (навіть такої пропрезидентської як УПЦ МП). Втім, ставлення посадовців до Конституції загалом і цієї норми зокрема, широко відоме…
А ось той факт, що каплицю відкрили у в приміщенні бібліотеки клубу Академії викликає додаткові запитання уже не тільки до батьків-командирів, але й до правоохоронних органів. Клуб (і бібліотека) був закритий кілька років тому на вимогу низки контролюючих служб. Його експлуатація була заборонена через серйозні порушення там заходів безпеки після загибелі від електротравми працівника.
Досі коштів на ремонт клубу у Міноборони не знаходилося. Зрештою, хтось там вирішив, що курсантам ні клуб, ні бібліотека не потрібні. Севастопольський військовий прокурор міг би поцікавитися, хто це такий мудрий. А ще – якими молитвами енергонагляд і протипожежна інспекція забули про свої вимоги?
На фотографії – хлопці з Військово-морського ліцею, що діє при Академії. Обличчя їхні заретушовані, бо більшість з них – неповнолітні. І тут виникає ще одне питання – чи знають батьки, хто і чому поставив на коліна їхніх дітей?
Ну, а таке питання: чи мають курсанти і ліцеїсти право і можливість вибору, боюсь, в нинішніх умовах перетворення УПЦ МП у державну церкву звучить аж надто наївно. Молитви за «русскоє воїнство» в українській Академії поки що звучать безальтернативно.
Командуванню української Академії навряд чи відомо, як цей святий адмірал вибивав зуби морякам за «малоросійскоє нарєчіє». Навряд чи старші офіцери українських ЗС бували на молебнях і проповідях севастопольських священників УПЦ МП, які регулярно моляться за «русскіх воінов» і «русскоє оружіє».
Але посадові особи мусили б знати про конституційну норму про відділення держави (і її Збройних Сил) від церкви (навіть такої пропрезидентської як УПЦ МП). Втім, ставлення посадовців до Конституції загалом і цієї норми зокрема, широко відоме…
А ось той факт, що каплицю відкрили у в приміщенні бібліотеки клубу Академії викликає додаткові запитання уже не тільки до батьків-командирів, але й до правоохоронних органів. Клуб (і бібліотека) був закритий кілька років тому на вимогу низки контролюючих служб. Його експлуатація була заборонена через серйозні порушення там заходів безпеки після загибелі від електротравми працівника.
Досі коштів на ремонт клубу у Міноборони не знаходилося. Зрештою, хтось там вирішив, що курсантам ні клуб, ні бібліотека не потрібні. Севастопольський військовий прокурор міг би поцікавитися, хто це такий мудрий. А ще – якими молитвами енергонагляд і протипожежна інспекція забули про свої вимоги?
На фотографії – хлопці з Військово-морського ліцею, що діє при Академії. Обличчя їхні заретушовані, бо більшість з них – неповнолітні. І тут виникає ще одне питання – чи знають батьки, хто і чому поставив на коліна їхніх дітей?
Ну, а таке питання: чи мають курсанти і ліцеїсти право і можливість вибору, боюсь, в нинішніх умовах перетворення УПЦ МП у державну церкву звучить аж надто наївно. Молитви за «русскоє воїнство» в українській Академії поки що звучать безальтернативно.
