Олексій БєкєтовБекетов мав яскравий творчий почерк, за його працями навчаються сучасні архітектори, розповідає ректор Харківського інституту будівництва та архітектури Микола Болотських. Він каже, що на презентації пам’ятника Бекетова студенти започаткувати нову традицію – перед екзаменом на щастя до блиску натирати чоботи бронзовому архітекторові.
Микола Болотських: «Існує така традиція: студент, коли підходить до пам’ятника, думає про спадщину Бекетова. І, звичайно, будуть, як це прийнято у молоді, натирати йому чоботи або інші елементи скульптури. Думаю, що це їм допоможе».
Встановленню монумента заважали ялинки
Бронзова фігура відомого зодчого сидить в кріслі поблизу центрального входу до Харківського університету будівництва та архітектури. Місце для пам’ятника міська влада обирала прискіпливо, розповів автор скульптури Сейфаддін Гурбанов. І навіть коли з місцем для монумента остаточно визначилися, знову виникли непорозуміння. За задумом скульптора, позаду пам’ятника повинна була бути антична колона. Але на думку посадовців, ця деталь не гармонувала з розлогими ялинками позаду фігури.
Сейфаддін Гурбанов: «Там виникли сумніви через те, що позаду стоїть ялинка. Зрізати її не можна, а, мовляв, поряд поставити — скульптура та ялинка будуть перекривати один одного. Такі моменти були».
Нащадки архітектора задоволені скульптурою
Сейфаддін Гурбанов знайшов компроміс – покрив колону зеленим воском, через що вона стала майже непомітною серед ялинок. Те, як має виглядати скульптура, Гурбанов узгоджував із родичами архітектора Бекетова. У Харкові мешкає його онук Федір. Як і дід, він поважний вчений, але досліджує не архітектуру, а математику.
За словами Сейфуддіна Гурбанова, єдине побажання, яке висловив нащадок архітектора, – зобразити фігуру в академічному капелюхові. Адже вчений обов’язково одягав його на всі офіційні заходи та фотографувався в ньому для газет та журналів.
Федір Бекетов каже, що задоволений тим, якою вийшла скульптура. Він визнає, що пам’ять вченого в Харкові вшановують – на його честь кілька років тому назвали станцію метро. Але нащадок не вважає зайвим відкрити в місті квартиру-музей Бекетова, де б зберігалися його праці та речі. Він готовий передати туди акварельні фарби, якими малював дід.
Пам’ятник Бекетову побудували за спонсорські кошти та добровільні внески харків’ян.