Дерев’яний хрест пам’яті жертв Голодомору вже п’ятнадцять років стоїть у харківському Молодіжному парку. Ініціатори встановлення пам’ятника трагедії 1932-33 років кажуть, що це тимчасовий знак.
З проханням надати земельну ділянку для розміщення великого меморіального комплексу вони звернулись до міського управління містобудування та архітектури. Звідти отримали лист, де зазначається: «Доцільніше встановити монумент на території Харківської області, що більше потерпала від цієї трагедії».
Правозахисник Євген Захаров: така відповідь є некоректною
Правозахисник каже, що саме Харків був столицею Голодомору, куди за шматком хліба йшли тисячі селян, але там на них чекала голодна смерть. До того ж, вимірювати, де кількість горя була більшою, безглуздо, пояснює Євген Захаров: «Взагалі, ця позиція – чого Голодомор торкався більше, області чи міста, – як на мене, виглядає дикунською».
Радник голови Харківської облдержадміністрації Іван Варченко не виключає, що у відмові надати земельну ділянку для меморіалу існує політичний мотив. Адже ініціативу встановлення пам’ятника жертвам Голодомору підтримує обласна державна адміністрація, з якою в міської влади триває так зване «довгострокове протистояння». Пояснює Іван Варченко: «Я не виключаю, що якраз політична істерика і бажання політичної війни затьмарило у керівників на той короткий момент, коли вони писали цю відповідь, розуміння загальної етики і моральних цінностей».
Головний міський архітектор Сергій Чечельницький відкидає звинувачення у тому, що його рішення політичне
Він продовжує наполягати, що Голодомор – трагедія українського села. Крім того, посадовець категорично проти розміщення меморіалу в Молодіжному парку, де раніше був цвинтар загиблих від голоду людей: «Якщо ми домовились робити Молодіжний парк, то давайте робити Молодіжний парк. Тут сталася така ситуація, що ми прибрали цвинтар, назвали це місце Молодіжним парком. І я прошу простити за цей каламбур – знову робимо цвинтар».
Вандалізм як ознака байдужості до минулого
Останнім часом у Харкові почастішали випадки вандалізму. Наприкінці грудня минулого року невідомі знесли пам’ятник Українській повстанській армії. Згодом відповідальність за ці дії взяла на себе Євразійська Спілка молоді. Однак міліція і досі не затримала організаторів акції. Правоохоронці кажуть, що для цього їм не вистачає доказів.
У січні пам’ятник УПА та Хрест жертвам Голодомору знов потерпіли від вандалів – таблички на них залили чорною фарбою. Не можна відкидати, що поява нового меморіалу викличе хвилю протестів, але це не привід не дозволяти його встановлення, впевнений Іван Варченко. «Цінність пам’ятника не в камені, який можуть прибрати, розбити чи залити фарбою. Цінність його в дусі і атмосфері. В розумінні того, що це частина нашої історії, це те, що повинно стати фундаментом для нашого майбутнього».
Слово – за прокуратурою
Конкурс проектів пам’ятника жертвам Голодомору ще не розпочинали – для початку хочуть визначитись з місцем його розташування. Наразі представники оргкомітету, які займаються створення меморіалу, звернулись до міської прокуратури. Вони просять визначити відповідність рішення посадовців мерії Закону про Голодомор.
З проханням надати земельну ділянку для розміщення великого меморіального комплексу вони звернулись до міського управління містобудування та архітектури. Звідти отримали лист, де зазначається: «Доцільніше встановити монумент на території Харківської області, що більше потерпала від цієї трагедії».
Правозахисник Євген Захаров: така відповідь є некоректною
Правозахисник каже, що саме Харків був столицею Голодомору, куди за шматком хліба йшли тисячі селян, але там на них чекала голодна смерть. До того ж, вимірювати, де кількість горя була більшою, безглуздо, пояснює Євген Захаров: «Взагалі, ця позиція – чого Голодомор торкався більше, області чи міста, – як на мене, виглядає дикунською».
Радник голови Харківської облдержадміністрації Іван Варченко не виключає, що у відмові надати земельну ділянку для меморіалу існує політичний мотив. Адже ініціативу встановлення пам’ятника жертвам Голодомору підтримує обласна державна адміністрація, з якою в міської влади триває так зване «довгострокове протистояння». Пояснює Іван Варченко: «Я не виключаю, що якраз політична істерика і бажання політичної війни затьмарило у керівників на той короткий момент, коли вони писали цю відповідь, розуміння загальної етики і моральних цінностей».
Головний міський архітектор Сергій Чечельницький відкидає звинувачення у тому, що його рішення політичне
Він продовжує наполягати, що Голодомор – трагедія українського села. Крім того, посадовець категорично проти розміщення меморіалу в Молодіжному парку, де раніше був цвинтар загиблих від голоду людей: «Якщо ми домовились робити Молодіжний парк, то давайте робити Молодіжний парк. Тут сталася така ситуація, що ми прибрали цвинтар, назвали це місце Молодіжним парком. І я прошу простити за цей каламбур – знову робимо цвинтар».
Вандалізм як ознака байдужості до минулого
Останнім часом у Харкові почастішали випадки вандалізму. Наприкінці грудня минулого року невідомі знесли пам’ятник Українській повстанській армії. Згодом відповідальність за ці дії взяла на себе Євразійська Спілка молоді. Однак міліція і досі не затримала організаторів акції. Правоохоронці кажуть, що для цього їм не вистачає доказів.
У січні пам’ятник УПА та Хрест жертвам Голодомору знов потерпіли від вандалів – таблички на них залили чорною фарбою. Не можна відкидати, що поява нового меморіалу викличе хвилю протестів, але це не привід не дозволяти його встановлення, впевнений Іван Варченко. «Цінність пам’ятника не в камені, який можуть прибрати, розбити чи залити фарбою. Цінність його в дусі і атмосфері. В розумінні того, що це частина нашої історії, це те, що повинно стати фундаментом для нашого майбутнього».
Слово – за прокуратурою
Конкурс проектів пам’ятника жертвам Голодомору ще не розпочинали – для початку хочуть визначитись з місцем його розташування. Наразі представники оргкомітету, які займаються створення меморіалу, звернулись до міської прокуратури. Вони просять визначити відповідність рішення посадовців мерії Закону про Голодомор.
