Проф. Микола Мушинка на відкритті
виставки.
Жінки з Ясині. 1920 р. |
(© RadioSvoboda.Ua) |
Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 році Заплетал керував чеською пресовою службою в цьому краї. Під час своїх подорожей по Закарпаттю й Гуцульщині, а також етнічних українських землях на південному сході Словаччини Флоріан Заплетал невтомно робив фотографії.
Захоплювався народною архітектурою
Заплетал був зачарований українською народною архітектурою. Свої сповнені вражень статті й фотографії з подорожей він публікував у тодішній чеській пресі. Фактично Флоріан Заплетал став першим чеським журналістом, який інформував чехів і словаків про життя та побут українців Карпатського регіону.
На думку відомого словацького вченого Миколи Мушинки, і нині, майже через століття фотодокументи Флоріана Заплетала не втратили актуальності: «Фотографії Флоріана Заплетала цікаві з кількох аспектів. По-перше, з історичного аспекту. Друге – це з аспекту етнографічного. Він фотографував прекрасні дерев’яні церкви, більшість з яких сьогодні вже не існує. Третє – це з художнього аспекту. Дійсно, незважаючи на те, що Заплетал був за професією військовим, він був визначним ученим – істориком та етнографом, але, перш за все, мистецтвознавцем. І сьогодні якщо ми хочемо, наприклад, відновлювати стан дерев’яних церков, то без його фотографій важко обійтися».
Фотографував і людей: гуцулів, бойків, лемків
На фотографіях ученого також люди Карпатського регіону – гуцули, бойки, лемки, життя, долю яких дослідник добре знав й інтереси яких відстоював.
Завдяки старанням Флоріана Заплетала вдалось врятувати від руйнації церкву Пресвятої Богородиці з початку XVIII ст. зі східнословацького села Мікулова, яку перевезли до відомого курорту Бардіївські Купелі.
Біографія Форіана Заплетала свідчить про те, як тісно переплелась історія чехів, словаків та українців і як дбайливо до цих джерел потрібно ставитись. Однак в Україні досі не вийшла жодна книжка з фотографіями Заплетала, крім вузького кола фахівців ім’я вченого залишається невідомим.