Уже стало традицією для туристів проводити Великдень у Львові. Бо тут ще можна відчути дух свята, кажуть гості міста. Храми по містах та селах переповнені вірними, гарно прикрашені великодні кошички, у Шевченківському гаю водять гаївки, у галереях представлені великодні виставки, а також працює великодній ярмарок.
Однак щороку усе більше свято зосереджується на торгівлі та застіллях.
Кожен має своє бачення і розуміння церковного свята, зауважив у розмові протосинкел Івано-Франківської єпархії УГКЦ Олег Каськів. Священик спілкується і допомагає багатьом вірним.
Воскресіння – фундамент християнської віри
Багато людей розуміє, що Христове Воскресіння – це фундамент християнської віри. Жодна людина не може перемогти смерть, так, як це зробив Христос. Воскресіння стало доказом, що Ісус – Син Божий і над цим важливо замислитись, говорить християнська традиція.
«Дехто нав’язує, що до Воскресіння потрібен новий одяг, багаті столи, гучні банкети, а ще й надлишок горілчаних напоїв. Але усе це не є основою свята Воскресіння Христового. Свято Воскресіння – це прославлення Воскреслого Христа, який задля нас людей помер і воскрес, а також показав, що так, як Він воскрес, воскресне кожна душа. Я бажаю усім розумно провести свято», – каже отець Олег.
Під час свят потрібно пам’ятати і про тих людей, що потребують допомоги, хто опинився за межею бідності. Отець Олег Каськів просить вірних робити пожертви з великодніх кошиків для сиротинців, інтернатів, самотніх людей. Українці щирі за своєю природою і подають на милостиню, зауважив священик.
«Дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя»
«Ціле християнське життя – це дорога з гріха до благодаті, це шлях, що його найкращим образом є Воскресіння Христа, це дорога з гробу до життя, зі смерті в життя. Тобто дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя», – писав у своєму Пастирському посланні до вірних з нагоди Великодніх свят 12 квітня 1936 року митрополит Андрей Шептицький.
А в своїй останній Великодній проповіді, промовленій весною 1944 року за кілька місяців до смерті, слуга Божий закликав до церковної єдності, до віри та любові.
Однак щороку усе більше свято зосереджується на торгівлі та застіллях.
Кожен має своє бачення і розуміння церковного свята, зауважив у розмові протосинкел Івано-Франківської єпархії УГКЦ Олег Каськів. Священик спілкується і допомагає багатьом вірним.
Воскресіння – фундамент християнської віри
Багато людей розуміє, що Христове Воскресіння – це фундамент християнської віри. Жодна людина не може перемогти смерть, так, як це зробив Христос. Воскресіння стало доказом, що Ісус – Син Божий і над цим важливо замислитись, говорить християнська традиція.
«Дехто нав’язує, що до Воскресіння потрібен новий одяг, багаті столи, гучні банкети, а ще й надлишок горілчаних напоїв. Але усе це не є основою свята Воскресіння Христового. Свято Воскресіння – це прославлення Воскреслого Христа, який задля нас людей помер і воскрес, а також показав, що так, як Він воскрес, воскресне кожна душа. Я бажаю усім розумно провести свято», – каже отець Олег.
Під час свят потрібно пам’ятати і про тих людей, що потребують допомоги, хто опинився за межею бідності. Отець Олег Каськів просить вірних робити пожертви з великодніх кошиків для сиротинців, інтернатів, самотніх людей. Українці щирі за своєю природою і подають на милостиню, зауважив священик.
«Дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя»
«Ціле християнське життя – це дорога з гріха до благодаті, це шлях, що його найкращим образом є Воскресіння Христа, це дорога з гробу до життя, зі смерті в життя. Тобто дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя», – писав у своєму Пастирському посланні до вірних з нагоди Великодніх свят 12 квітня 1936 року митрополит Андрей Шептицький.
А в своїй останній Великодній проповіді, промовленій весною 1944 року за кілька місяців до смерті, слуга Божий закликав до церковної єдності, до віри та любові.