Потомки князя Сангушка досліджують Волинь.

З Павлом Францишеком Романом Сангушком та його матір’ю пані Христиною ми познайомилися в Рівному під час їхнього споглядання в обласному краєзнавчому музеї оригіналу портрета їхнього предка Романа Сангушка – сина маршалка Волинської землі. 33-річний Павло Францішек повідомив, що ця далека подорож пов’язана з бажанням достеменно вивчити історію своїх предків, котрі належали до волинського князівського роду, а той, у свою чергу, веде початок від литовського князя Сангушки та родів Любартів і Гедимінів. Допомогли у цьому науковці, котрі віднайшли потомків великих литовських князів.

Сангушко: - Я хочу знати корені своєї родини, звідки вона і якими шляхами ішла…У березні я прибув до литовської республіки, де мені розповіли про історію і сучасність Литви та роль у її становленні роду Гедимінасів – тож цю подорож ми організували згідно історичних даних. Для мене – останнього живого Сангушка – це дуже важливо. І я зовсім не здогадувався про те, що у Рівному є портрет пращура, який бачив лише у книгах.

КОР.: - А чи побачили хоча б руїни тих замків, які колись належали родині?

Сангушко: - Так, в Ізяславі, Підгірцях, Славуті. У Славуті – рештки родової церкви, де загубилось все, немає навіть кісток пращурів, в Ізяславі – руїни замку, а в Підгірцях – майже цілий замок…

КОР.: - Чи не болить душа, що в такому стані в Україні перебувають пам’ятки?

Крістіна: - Ні, насправді просто цікаво побачити ці місця…

Сангушко: - У Підгірцях насправді щось відбувається – там збираються відновлювати й реставрувати замок, там буде музей…А ще приємно, що історія зберігається в легендах – як, наприклад, та, що розповідають в Острозі – про втечу нареченої Гальшки Острозької із Дмитром Сангушком наперекір своїй матері. Надзвичайно важливо усвідомлювати, що твої предки були героями легенд, які є важливими для України.

Рід Сангушків зберегла ізяславська княжна, котра у 1917 році втекла через підземелля замку після жорстокого вбивства імперськими солдатами її батька, котрий не дозволив їм рубати ліс. Вона і стала бабусею Павла Францишека Романа Сангушка, котрий і через століття, навіть побачивши в руїнах більшість родових помість, все ж пишається причетністю до родини, котра своїми коренями, подібно князям Острозьким, поєднала історію і долю різних народів.