Одеса, 25 квітня 2002 - В Одесі на прес-конференції оголошено про створення нової молодіжної організації “Українське братство”. Нову організацію сформовано після об'єднання міського громадського комітету “За правду”, “Молодого Руху”, “Молодої Просвіти” та Спілки української молоді Одещини.
Серед журналістів було поширено не лише Декларацію про створення Українського Братства, але і звернення до Молоді, Патріотичних організацій та до мешканців Одеси.
Активісти Українського Братства в Одесі, - Андрій Юсов, Олександр Ткаченко, Марина Переверзєва та Сергій Іщенко, підтвердили свою опозиційність до міського голови Руслана Боделана та його команді.
“На наш погляд влада не забезпечує прав своїм громадян. Матеріальне й духовне зубожіння українського народу триває. На прикладі останніх місцевих виборів, ми зрозуміли, що демократії в Одесі немає. Ми усвідомлюємо необхідність об'єднання всіх прогресивних про українських організацій у єдиній структурі для захисту своїх національних та громадянських прав.
В ініціаторів Українського Братства є багато планів на майбутнє. Це перш за все звернути увагу столичних політиків на проблеми причорноморського міста.
За словами Андрія Юсова:
“Нажаль, на всеукраїнському рівні зараз існує криза молодіжного руху. Навіть представлені у нашому об'єднанні організації, на загальнодержавному рівні, приділяють не надто багато уваги регіональним осередкам, зокрема, Одесі. Той самий комітет “За правду” на самих початках був дуже потужним, але зараз тиша. У “Молодому Русі” ми бачимо лише активність київського осередку. У “Молодій Просвіті” так само увагу акцентують на західному регіоні та на Києві. Так само є у Спілці Української Молоді.
Ми хочемо зламати таку тенденцію і довести, що українську хвилю можна підняти не лише у столиці та на Галичині, але і в Одесі, - місті з якого вийшов Юрій Липа, в місті в якому були Леся Українка й Гоголь, Іван Франко.
В Одесі є люди, які так само як у 1905 році, вийдуть на підтримку української мови, самостійної держави”.
Андрій Юсов переконаний, що результати виборів міського голови Одеси так само приголомшили багатьох мешканців міста.
“Люди ще не оговталися від наруги 1998 року, коли їхнє волевиявлення було проігноровано. Саме тому 31 березня 2002 року активність виборців не була достатньо високою.
Рівень фальсифікацій вражає. Це дійсно була катастрофа.
І на загальноукраїнському рівні говорили, що найгірші вибори були саме в Одесі, але чомусь все це залишилося лише словами і далі справа не пішла.
Зараз у Жовтневому райсуді Одеси триває суд стосовно виборів міського голови з вимогою визнати їх недійсними. На нашу думку, вимоги є обґрунтованими, оскільки порушень було занадто багато і вони кардинально вплинули на результати голосування.
Ми не задоволені результатами виборів. Нам болить від того, що при владі залишилися люди які нехтують не лише інтересами України, але і її громадян.
Буде складно, але боротьбу ми продовжимо...”
Організатори Українського Братства в Одесі висловили переконання, що частина молоді Одеси, якій не байдужа доля України, приєднаються до них. Саме молодь стала рушійною силою подій 2000 – 2001 року. Саме молодь повинна довести справу до кінця. Молодь зобов’язана організуватись, вирвати владу з немічних рук сучасних чиновників і побудувати суспільство, про яке мріяли покоління патріотів України”.
Серед журналістів було поширено не лише Декларацію про створення Українського Братства, але і звернення до Молоді, Патріотичних організацій та до мешканців Одеси.
Активісти Українського Братства в Одесі, - Андрій Юсов, Олександр Ткаченко, Марина Переверзєва та Сергій Іщенко, підтвердили свою опозиційність до міського голови Руслана Боделана та його команді.
“На наш погляд влада не забезпечує прав своїм громадян. Матеріальне й духовне зубожіння українського народу триває. На прикладі останніх місцевих виборів, ми зрозуміли, що демократії в Одесі немає. Ми усвідомлюємо необхідність об'єднання всіх прогресивних про українських організацій у єдиній структурі для захисту своїх національних та громадянських прав.
В ініціаторів Українського Братства є багато планів на майбутнє. Це перш за все звернути увагу столичних політиків на проблеми причорноморського міста.
За словами Андрія Юсова:
“Нажаль, на всеукраїнському рівні зараз існує криза молодіжного руху. Навіть представлені у нашому об'єднанні організації, на загальнодержавному рівні, приділяють не надто багато уваги регіональним осередкам, зокрема, Одесі. Той самий комітет “За правду” на самих початках був дуже потужним, але зараз тиша. У “Молодому Русі” ми бачимо лише активність київського осередку. У “Молодій Просвіті” так само увагу акцентують на західному регіоні та на Києві. Так само є у Спілці Української Молоді.
Ми хочемо зламати таку тенденцію і довести, що українську хвилю можна підняти не лише у столиці та на Галичині, але і в Одесі, - місті з якого вийшов Юрій Липа, в місті в якому були Леся Українка й Гоголь, Іван Франко.
В Одесі є люди, які так само як у 1905 році, вийдуть на підтримку української мови, самостійної держави”.
Андрій Юсов переконаний, що результати виборів міського голови Одеси так само приголомшили багатьох мешканців міста.
“Люди ще не оговталися від наруги 1998 року, коли їхнє волевиявлення було проігноровано. Саме тому 31 березня 2002 року активність виборців не була достатньо високою.
Рівень фальсифікацій вражає. Це дійсно була катастрофа.
І на загальноукраїнському рівні говорили, що найгірші вибори були саме в Одесі, але чомусь все це залишилося лише словами і далі справа не пішла.
Зараз у Жовтневому райсуді Одеси триває суд стосовно виборів міського голови з вимогою визнати їх недійсними. На нашу думку, вимоги є обґрунтованими, оскільки порушень було занадто багато і вони кардинально вплинули на результати голосування.
Ми не задоволені результатами виборів. Нам болить від того, що при владі залишилися люди які нехтують не лише інтересами України, але і її громадян.
Буде складно, але боротьбу ми продовжимо...”
Організатори Українського Братства в Одесі висловили переконання, що частина молоді Одеси, якій не байдужа доля України, приєднаються до них. Саме молодь стала рушійною силою подій 2000 – 2001 року. Саме молодь повинна довести справу до кінця. Молодь зобов’язана організуватись, вирвати владу з немічних рук сучасних чиновників і побудувати суспільство, про яке мріяли покоління патріотів України”.
