Корумповані суди – ключове пояснення, чому чиновники так безкарно грабують державу. Часом судді просто у змові зі злочинцями. Щоб виявити суддів-запроданців з-поміж чесних, наразі в країні триває глобальна переатестація, за якою Радіо Свобода невпинно стежить. За тим, як минуло відсіювання очільників трьох столичних судів, слідкували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».
В Україні триває масштабне оцінювання суддів, яке проводить Вища кваліфікаційна комісія. Упродовж останніх кількох місяців пройшли співбесіду кілька судів, серед яких і Апеляційний суд Київської області.
Це – його голова Олексій Данилов.
Перед членами комісії його голос ледве чути.
Суд, де працює Олексій Данилов, серед іншого, вирішує земельні суперечки в Київській області. Минуло два роки, відколи Данилов став головою суду. За збігом обставин, у цього судді саме за останні два роки з’явилися у декларації відразу дві земельні ділянки біля Києва, отримані від держави безкоштовно.
Одна ділянка – у місті Васильків. Суддя каже, що отримав цю ділянку в 2014 році.
Друга ділянка, якою обзавівся суддя, – у селі Іванків Бориспільського району Київщини.
– Це писали всі, і я написав заяву, – відповідає суддя на запитання комісії про походження цієї земельної ділянки.
– Для якої мети?
– Теж обробляти, працювати і побудувати маленький будинок.
Микола Яворський – заступник судді Данилова в Апеляційному суді Київської області.
У нього – три земельні ділянки: 3 гектари спадщини на Вінничині, а також ще дві земельні ділянки на Київщині, одна з яких – теж, як і в голови суду Данилова, у селі Іванків на Київщині.
Суддя пояснює, що земельну ділянку у Вінницькій області він отримав у спадщину після смерті батька. «3 гектари там. Це батькова земля була, успадкована як земельний пай», – каже він.
«Земельна ділянка в Обухові була приватизована. Я тоді пропрацював 20 років і всім працівникам соціального побуту і суддям роздавали», – розповідає суддя Данилов. І додає, що він нею не користується, але запевняє, що сплачує за неї податок.
«12 соток надавалися нам як працівникам Апеляційного суду у свій час під садівництво у Бориспільському районі, – переходить він до третьої земельної ділянки. – Вона не освоєна – є державний акт і сплачуються податки, більше нічого».
Ще один заступник голови Апеляційного суду Київської області – Олег Ігнатюк.
І він також має землю, як і його колеги, в селі Іванків на Київщині.
Кваліфікаційна комісія цікавиться походженням земельної ділянки.
«Це – земельна ділянка в садовому товаристві. Є рішення Іванківської сільради, яке надає земельну ділянку у зв’язку зі створенням садового товариства», – пояснює суддя.
«Схемам» вдалося з’ясувати, що у селі Іванків у 2012 році суддям масово роздали землю, і отримати список із отримувачів, де 39 прізвищ. Із них 22 – судді Апеляційного суду Київської області. Ще низка землевласників – з Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Цікаво, що разом із ними землю отримала і нинішня член Вищої кваліфікаціної комісії, яка і бере участь в оцінюванні суддів, Тетяна Шилова.
Землю 39 суддям та їхнім родинам виділили за підписом заступника голови Бориспільської райдержадміністрації Миколи Кононенка за два дні до початку нового 2013 року. А вже з 1 січня наступного 2013 року районна адміністрація втратила право роздавати землю.
Нині тут – новий голова адміністрації Дмитро Воронін.
«Ці земельні ділянки межують із селом і розташовані в адміністративних межах сільської ради, тобто поза межами населеного пункту. І в той час, як я розумію, проходили якось через адміністрацію. Треба піднімати документи. Але з 1 січня 2013 року адміністрація також не займається питаннями виділення», – пояснив він «Схемам».
Землю роздали у 2012 році, але в деклараціях за 2013 рік нинішній голова суду Данилов та чинний його заступник Ігнатюк її не вказали. Ці землі у їхніх деклараціях з’явилися уже після Революції гідності – у 2014 році. Утім і досі у публічній базі – Реєстрі речових прав – інформації про те, що ці судді володіють цими земельними ділянками, немає.
Та судді Апеляційного суду Київської області неохоче спілкуються на тему своїх земель біля села Іванків.
Заступник голови Апеляційного суду Київської області Олег Ігнатюк пояснив масове виділення землі суддям його суду тим, що до них із пропозицією отримання землі та бажанням створити садовий кооператив звернулися судді з Бориспільського міського суду.
«Місцеві судді Бориспільського суду звернулися. Було на меті створення садового товариства. Там були ще, я знаю, судді вищих суддів. Ми написали заяву. Це не було від керівництва суду. Хто не писав – той не писав, кому не дали – тому не дали», – пояснив він.
Варто зазначити, рішення суддів Бориспільського міжрайонного суду переглядають в апеляції саме судді Апеляційного суду Київської області.
Зокрема, і щодо земельних спорів.
На кваліфікаційному оцінювання суддів з’ясувалося, що голова Апеляційного суду Київської області Олексій Данилов тест на здатність проводити судове засідання провалив.
Утім на загальний результат це не вплинуло – суддя пройшов переатестацію та залишається на посаді.
На засіданні комісії також з’ясувалося, що заступник голови цього суду Олег Ігнатюк щось таке продав зі свого майна, після чого у нього з’явився 1 мільйон гривень. Проте члени комісії так і не знайшли, що ж саме зникло у його декларації, порівняно з минулими роками.
Суддя пояснив, що мільйон отримав, бо продав будинок – спадщину, спадкоємцями якого були кілька людей. Але так сталося, що увесь дохід від цього продажу перерахували саме на його рахунок: «Коли оформлювався договір купівлі-продажу, то гроші надходили на мій рахунок – так вирішили на сімейній нараді».
А це – суддя іншого столичного суду Володимир Андрієнко. Він – заступник голови Київського апеляційного господарського суду.
Антикорупційне бюро інформувало кваліфікаційну комісію щодо корупційних ризиків у цього судді. Володимир Андрієнко у декларації не зазначив адреси майна своєї родини.
На співбесіді з’ясувалося, що кожного року розмір найбільшої квартири родини судді у декларації змінювався.
Також Антикорупційне бюро має версію, що після продажу свого автомобіля суддя і далі ним користується.
– По автомобілю, який Ви відчужили чи не відчужили. Ви зазначаєте, що відчужили і зняли з реєстрації. Він по довідці рахується за Вами. Як це може бути?
– Машина знялася з реєстру, але державний номер був залишений той, який був на старій машині. Тому я подав довідку – там кузов вказаний. І довідці, які в техпаспорті ставлять, там теж вказаний. Тому з обліку знятий саме той автомобіль, у якого номер кузова зазначений.
– Рік випуску?
– Випуску? Там, де фірма реалізувала, там про те, що… Коли знято з обліку… У нас виписка є, копію мені надали на моє прохання, що вона саме знята з обліку.
– Не пам’ятаєте рік випуску автомобіля, про який Ви кажете?
– 2007 рік.
– Чи може бути таке, що за Вами обліковується два автомобілі цієї марки?
– Ні, не може бути.
– Треба з цим розібратися, бо чомусь же нам дають цю інформацію як існуючу.
Анатолій Верховець – ще один заступник голови Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалював рішення на основі копії документу, а не оригіналу.
«Останні 3-4 роки, після листа у 2010 році, практика Верховного суду про те, що по банкрутних справах практично не можна використовувати цю норму закону про направлення копій. Ви про цей лист не знали. Якщо не знаєте – питайте в колег. Бо це впливає на якість розгляду Вами цих справ».
Василь Ключкович – заступник голови Апеляційного адміністративного суду Києва.
Спочатку суддя Ключкович отримав квартиру від держави у місті Виноградів. А згодом – і в Києві.
– Квартира 138 квадратних метрів – у Києві?
– Вказану квартиру я отримав як суддя Київського адміністративного апеляційного суду. Є відповідні документи – право власності, приватизація.
– А як же? Ви ж використали приватизацію.
– Перша приватизація квартири у Виноградові була на мене, дочку і дружину, а тут приватизація використана на моїх двох синів.
– Доплата іще була?
– 24 гривні 95 копійок.
Однією з найбільш вражаючих співбесід із суддею стала співбесіда комісії з головою Адміністративного апеляційного суду Києва Андрієм Горяйновим.
Антикорупційне бюро виявило, що у цього судді є довіреність на маєток, що офіційно оформлений на його колишню тещу. Однак журналісти програми «Схеми» декілька днів поспіль приїжджали до будинку колишньої тещі Горяйнова і фіксували, що ввечері після роботи суддя, як не дивно, приїжджає саме сюди.
Ось і кваліфікаційна комісія запитала у судді Горяйнова про будинок.
– Будинок площею 427 метрів і земельна ділянка, я так розумію, під цим будинком. Власник – Ваша теща. У власності з 2012 року, за договором купівлі-продажу. Але нам дають інформацію, що все одно це перебуває у Вашому фактичному розпорядженні, Вашому і колишньої дружини – за довіреністю.
– Якщо є якесь майно, право на розпорядження яким було надане мені і про яке я не знаю, я включу це в електронну декларацію і, думаю, ніяких запитань не буде.
– Чи були у Вашої дружини в користуванні за період декларування автомобілі Porsche Cayenne, Lexus GX460 і Lexus GX460. Були чи не були?
– Все майно, яке є в користуванні, за той період, за який подавалась декларація, воно зазначене в декларації.
– Воно було зазначено в декларації? А в декларації воно не зазначено. Правильно я розумію?
– Правильно.
Очільник суду зробив гучну заяву до членів комісії, що інформація щодо майна у його користуванні була отримана злочинним шляхом.
«Я одразу хочу звернути увагу на те, що ці відомості отримані не просто незаконним шляхом, а злочинним шляхом. Поясню, чому. Єдиний реєстр довіреностей включає відомості, персональні дані осіб, які є конфіденційними, а також інформацію, яка є нотаріальною таємницею. Ці відомості не можуть розповсюджуватися вільно», – заявив він комісії суддів.
Горяйнов зазначив, що він користується лише тим майном, яке вказане в декларації. Тобто з його слів випливає, що йдеться лише про квартиру площею 39 квадратних метрів.
«Майно, яким я користуюсь, я вказав у своїй декларації, і в цій частині мені прокоментувати додатково нічого, – заявив Горяйнов. – Я повноваження по жодній із довіреностей, які могли фігурувати, не реалізовував… Тому ті довіреності, про які мені стало відомо, я вжив заходів для того, щоб ці довіреності були скасовані. Тому на сьогодні у мене повноважень у цій частині немає».
Цікаво, що в письмових поясненнях щодо довіреності на будинок колишньої тещі Горяйнов вказав, що нібито не був повною мірою ознайомлений із її доходами та майном. «Закон про запобігання корупції був введений у дію тільки 26 квітня 2015 року. А закон про запобігання та протидію корупції, що діяв раніше, не зараховував тещу до кола близьких осіб декларанта… Таким чином певна особа ніколи не входила до кола моїх близьких осіб, визначених законодавством. Виходячи з того, що (ця певна особа) ніколи не була членом моєї сім’ї, не входила до кола близьких осіб, визначеного законом, я не був повною мірою обізнаний про її доходи, видатки, майно, майнові інтереси», – мовиться в заяві Горяйнова, яку зачитувала комісія під час переатестації судді.
Щодо судді Андрія Горяйнова комісія оголосила перерву щодо додаткової перевірки суддівського досьє. Так само, як і щодо Володимира Андрієнка з Апеляційного господарського суду Києва.
Загалом із представників керівного складу трьох столичних судів лише двоє не пройшли переатестацію одразу й були відправлені на перевірку. Решта семеро керівників успішно пройшли тести та співбесіди.
